Купцов Олексій Сергійович — Вікіпедія

Ф
Олексій Купцов
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Сергійович Купцов
Народження 2 вересня 1977(1977-09-02)[1] (46 років)
  Кривий Ріг, УРСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1995 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 5 (0)
1996 Україна «Кривбас» 15 (0)
1996—1997 Німеччина «Меппен» 3 (0)
1999—2000 Україна «Кривбас-2» 14 (3)
2000 Україна «Металург» (Донецьк) 0 (0)
2000  Україна «Машинобудівник» 13 (3)
2001—2003 Україна «Кривбас» 48 (1)
2003  Україна «Кривбас-2» 7 (0)
Національна збірна
1994 Україна Україна (до 17) ? (?)
1998 Україна Україна (до 21) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Сергійович Купцов (нар. 2 вересня 1977, Кривий Ріг) — український футболіст, півзахисник. Бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи 1994 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Олексій Купцов народився 2 вересня 1977 року в родині футболіста «Кривбаса» Сергія Купцова. Старший брат Олексія — Андрій, також став професійним футболістом[2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав за дніпропетровський «Дніпро» та «Кривбас».

У 1996 році за рекомендацією Володимира Лютого[3] перейшов в клуб другого дивізіону німецької Бундесліги «Меппен». У Німеччині провів один сезон, під час якого виходив на поле всього в трьох матчах і в цілому провів на полі 22 хвилини[4].

У 1999 році повернувся в «Кривбас», де відновлювався після травми у другій команді. У 26-річному віці завершив ігрову кар'єру, не зумівши повністю відновити свої ігрові кондиції після серйозної травми. Після футболу став займатися бізнесом.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав у юніорські та молодіжні збірні України.

У 1994 році у складі юнацької збірної України (до 16 років) ставав бронзовим призером чемпіонату Європи[5]. У групі українці за різницею забитих та пропущених м'ячів поступилися майбутньому чемпіону турніру — турецькій збірній, але вийшли в плей-оф чемпіонату. В 1/4 фіналу по пенальті була обіграна збірна Англії — 7:6. У півфіналі також по пенальті поступилися данцям — 3:5. 8 травня 1994 в столиці Ірландії Дубліні, в матчі за третє місце Українські юніори зустрілися з ровесниками з Австрії і зуміли їх впевнено переграти — 2:0. На турнірі Купцов провів два матчі. У дебютному поєдинку проти Бельгії (2:1) вийшов на поле на 78 хвилині замість Дениса Колчина. У матчі за третє місце зіграв всі 90 хвилин[6].

26 травня 1998 року зіграв один матч у складі молодіжної збірної Віктора Колотова, складеної з хлопців 1977 року народження і молодше. У гостьовій грі проти ровесників з Угорщини Купцов вийшов на поле на 55 хвилині замість Сергія Даценка[7].

Досягнення[ред. | ред. код]

Україна (до 16)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Купец в игре был молодец!. Григорий Туренко, Спортивное Криворожье. 23 жовтня 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2017.
  3. Лютый: «Евросоюз сломал все планы». Максим Сухенко, Football.ua. 13 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 5 травня 2017.
  4. Українці-легіонери. Німеччина. Частина перша. Андрій Облещук та Леон Вургафт, UA-Футбол. 28 березня 2013. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 5 травня 2017.
  5. Перший успіх українського футболу. Павло Клименко, Footboom.com. 18 лютого 2013. Архів оригіналу за 17-11-2018. Процитовано 05-05-2017.
  6. Журналист из Луганска напомнил Булатову 1994-й. 11na11.com. 4 травня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2017.
  7. Молодіжна збірна України. ukrsoccerhistory.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Азаркин С.А. Криворожский футбол: история и совре­менность. — Кривой Рог : ПП «Видавничий дім», 2000. — 208 с. — 1 000 прим. — ISBN 266-7388-15-8.

Посилання[ред. | ред. код]