Купцов Сергій Олексійович — Вікіпедія

	Сергей Купцов
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Олексійович Купцов
Народження	27 вересня 1948
	Кривий Ріг, УРСР, СРСР
Смерть	12 вересня 2014 (65 років)
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
1972—1974	СК «Чернігів»
Тренерська діяльність**
1987	«Кривбас»
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Олексійович Купцов (укр. Сергій Олексійович Купцов; нар. 27 вересня 1948, Кривий Ріг^[1]) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — начальник команда і головний транер.

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Купцов народився в Дзержинському районі Кривого Рогу. Його батько — Олексій Гаврилович Купцов був гірником, який пройшов шлях від робітника до головного інженера і начальника проходки. Його трудовий шлях був відзначений трьома почесними знаками «Шахтарська слава». Мати Надія Іларіонівна була домогосподаркою. Футболом почав займатися в групі підготовки «Кривбасу». Перший тренер — Володимир Андрійович Ткаченко. Через кілька років Сергій Купцов був запрошений в юнацьку команду, де його партнерами були Валерій Яремченко, В'ячеслав Дудник і Віктор Алексанов.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У 1966 році Купцов дебютував у першій команді «Кривбасу». У своєму першому сезоні вісімнадцятирічний футболіст зіграв 8 матчів, виходячи в основному на заміну. В наступному році став повноправним гравцем основного складу. Перший гол за команду забив 16 червня 1968 року у ворота сєверодонецького «Хіміка».

У 1969 році Купцов був запрошений до клубу вищої ліги донецького «Шахтаря». Був зарахований в дублюючий склад команди. Дубль гірників на той момент був чинним срібним призером турніру дублерів. У перший же рік в дублі Сергію Купцову вдалося допомогти «Шахтарю» вперше стати переможцем першості СРСР серед дублюючих складів команд вищої ліги. Особистий внесок футболіста у це досягнення було відзначений спортивним званням кандидата у майстри спорту СРСР. У вищій лізі дебютував у тому ж році на виїзді у матчі проти «Пахтакора». Через кілька днів в Одесі, у матчі з дублем «Чорноморця», Купцов отримав розрив хрестоподібної зв'язки колінного суглоба. Сергій переніс операцію, після чого більше року відновлювався.

У 1971 році повернувся в «Кривбас», але в чемпіонському сезоні не зіграв жодного матчу. Після цього був призваний в армію. У 1975 році знову повернувся в криворізьку команду. У цьому сезоні «Кривбас» знову зайняв перше місце в українській зоні другої ліги, а Купцов зіграв 5 матчів. Навесні 1976 року на передсезонних зборах у Ялті в нього «вискочив» меніск і, після чергової операції, футболіст завершив ігрову кар'єру.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 1985 році був запрошений назад в «Кривбас» на посаду начальника команди, яку займав по 1991 рік. В цей період в команді дебютував його старший син Андрій. У другому колі сезону 1987 року деякий час працював головним тренером команди.

Сім'я[ред. | ред. код]

Два сина Сергія Купцова — Андрій і Олексій згодом стали професійними футболістами.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Купец в игре был молодец!. Григорий Туренко, Спортивное Криворожье. 23 жовтня 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2017.

Література[ред. | ред. код]

Азаркин С.А. Криворожский футбол: история и современность. — Кривой Рог : ПП «Видавничий дім». — 1 000 прим. — ISBN 266-7388-15-8.

Посилання[ред. | ред. код]

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.) (рос.)

[ai_molodets-1] Купец в игре был молодец!. Григорий Туренко, Спортивное Криворожье. 23 жовтня 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2017.

[1]