French
DeutschЛебідь А — Вікіпедія
| Лебідь А | |
|---|---|
| Відкриття | 1939 |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | [[(сузір'я)|]] |
| Характеристики | |
Лебідь А (англ. Cygnus A, 3C[ru] 405) — перша радіогалактика, ототожнена з оптичним об'єктом — еліптичною галактикою[1]. Розташована в сузір'ї Лебедя і віддалена від нас на відстань 600 млн св. років[2]. Є найпотужнішим (1038 Вт[2]) позагалактичним джерелом радіовипромінювання у своєму сузір'ї[3] (на що вказує літера А в назві[4]), і одним з найпотужніших на всьому небі. Значна різниця потужності радіовипромінювання далекого Лебедя А і найближчої до нас зовнішньої галактики Андромеди (1032 Вт) призвела згодом до розподілу галактик на два типи — так звані нормальні галактики, подібні до туманності Андромеди, і радіогалактики[2].
Історія[ред. | ред. код]
Відкриття[ред. | ред. код]
1939 рік — Виявлена Ґроутом Ребером.
Ідентифікація[ред. | ред. код]
1951 року було відзначено, що радіоджерело лежить посеред багатого скупчення галактик та збігається (у межах похибки) з одним із найяскравіших членів скупчення, який має 17-у зоряну величину. Відстань до скупчення оцінювалася близько 10 Мегапарсек і тоді здавалося майже неймовірним, що настільки далека галактика може бути таким потужним радіоджерелом[5]. Після уточнення координат радіоджерела батьківську галактику було остаточно ідентифіковано 1954 року[6].
Масова культура[ред. | ред. код]
В літературі[ред. | ред. код]
- У вірші Олени Крюкової «Радіогалактика Лебідь А»[7].
- У книзі Карла Сагана «Контакт». Згадується як штучна споруда позаземних цивілізацій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Carilli1 C. L., Barthel P. D. Cygnus A. — The Astronomy and Astrophysics Review, 1996. — 54 с.
- ↑ а б в Краус, 1973, с. 21.
- ↑ Верходанов О. В. Лебедь А // Радиогалактики. Лекции. — Нижний Архыз : САО РАН, 2001. — С. 1. — 28 с.
- ↑ Cygnus A. Black Hole Encyclopedia (англ.). HUBBLESITE. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ B. Y. Mills, A. B. Thomas (1951). Observations of the Sources of Radio-Frequency Radiation in the Constellation of Cygnus. Australian journal of scientific research. A: Physical sciences. 4: 158-171. Bibcode:1951AuSRA...4..158M.
- ↑ Baade W., Minkowski R. Identification of the Radio Sources in Cassiopeia, Cygnus A, and Puppis A. // Astrophysical Journal. — Т. 119. — DOI:.
- ↑ Крюкова Е. (1990). Радиогалактика Лебедь А. Стихотворения. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 15 липня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Краус Дж. Д. Радиоастрономия / Под ред. В. В. Железнякова. — М. : Советское радио, 1973. — 456 с. — ISBN тираж=3300.
Посилання[ред. | ред. код]
- Картка Лебідь А в базі даних NED [Архівовано 20 листопада 2017 у Wayback Machine.].
- Картка Лебідь А в базі даних SIMBAD [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.].