Лебідь Анатолій Григорович — Вікіпедія

Ф
Анатолій Лебідь
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Григорович Лебідь
Народження 8 вересня 1944(1944-09-08) (79 років)
  Херсон, УРСР
Зріст 180 см
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963—1964 СРСР «Будівельник» (Х) 36 (13)
1965 СРСР «Буковина» 5 (0)
1965 СРСР «Авангард» (Х) 14 (2)
1966—1967 СРСР «Зоря» (Л) 32 (3)
1967—1968 СРСР «Зірка» (К) 40 (8)
1968—1974 СРСР «Локомотив» (Х) 47+ (74)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1977—1983
1992
1993—1994 		СРСР «Колос» (Скадовськ)
Україна «Таврія» (Х)
Україна «Таврія» (Х)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебідь.

Анатолій Григорович Лебідь (нар. 8 вересня 1944) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Херсоні, футбольну кар'єру розпочав у місцевому клубі Класу «Б» «Будівельник», у команді відіграв два сезони. За цей час у чемпіонаті СРСР зіграв 36 матчів та відзначився 13-а голами. У 1965 році захищав кольори чернівецької «Буковини» (5 матчів) та харківського «Авангарду» (14 матчів, 2 голи).

Наступного року приєднався до ворошиловградської «Зорі». У 1966 році допоміг ворошиловградцям виграти зону, а потім у фінальній частині другої групи Класу «А» й здобути путівку до еліти радянського футболу. У 1-й групі Класу «А» дебютував 2 квітня 1967 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-о туру проти московського «Спартака». Анатолій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У вищому дивізіоні радянського чемпіонату зіграв 7 матчів, ще 5 поєдинків провів у першості дублерів.

По ходу сезону 1967 року приєднався до кіровоградської «Зірки», в якій відіграв наступні близько року. По ходу сезону 1968 році повернувся до херсонського «Локомотиву», кольори якого захищав до 1974 року. У 1975 році провів один сезон в аматорському колективі «Титан» (Армянськ).

У 1977 році став граючим головним тренером аматорського клубу «Колос» (Скадовськ). По завершенні наступного сезону закінчив кар'єру футболіста й сконцентрувався на тренерській роботі. Очолював скадовський колектив до 1983 року. У 1984 році допомгав тренувати херсонський «Кристал»[2]. З 1992 по 1994 рік (з перервою) працював головним тренером херснонської «Таврії».

Його син, Володимир Лебідь, мав досвід виступів у футболці національної збірної Росії[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Зоря» (Луганськ) - «Спартак» (Москва) [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Профіль тренера[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті «Український футбол»
  3. ↑ Профіль Володимира Лебідя [Архівовано 7 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Теляк (1946) · Пузиревський (1947–1948) · Заворотний (1949–1952) · Сабо (1958–1959) · Холодков (1960–1961) · Лавров (1962) · Голяков (1963–1965) · Лук'яненко (1966–1970) · Смирнов (1971) · Кириченко (1972–1973) · Черкаський (1974) · Блінов (1975) · Лемешко (1976) · Лукашенко (1977–1979) · Слатенко (1979–1980) · Гулевський (1980–1982) · Зубков (1982–1984) · Поляков (1985–1986) · Черненко (1986–1987) · Садирін (1988) · Булгаков (1989) · Байдачний (1990–1991) · Старцев (1991) · Гамула (1992) · А. Лебідь (1992) · Маслов (1993) · Сапельняк (1993) · Балан (1993) · А. Лебідь (1993–1994) · Федоренко (1994–1995) · Шевченко (1995–1999) · Малишев (2000–2003) · Олефіренко (2003–2004) · Поліщук (2004) · Пучков (2004–2005) · Поліщук (2005) · Мартинов (2005–2006) · В. Лебідь (2006) · Ніченко (2006) · Терлецький (2011) · Новиков (2011–2012) · Кручер (2012) · Люкенс (2012–2013) · Шевцов (2013–2016) · Якименко (2016–2017) · Шевцов (2018–2019) · Кононенко (2019) · Хавров (2019–2020) · Валяєв (2020) · Шевцов (2020) · Євтушенко (2021) · Куліш (2021–2022)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лебідь_Анатолій_Григорович&oldid=38329554