Лентулов Аристарх Васильович — Вікіпедія

Аристарх Васильович Лентулов
рос. Аристарх Васильевич Лентулов
Автопортрет
Народження 16 січня 1882(1882-01-16)
с. Чорна Пятина, Пензенська губернія, Російська імперія
Смерть 15 квітня 1943(1943-04-15) (61 рік)
  Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Національність росіянин
Країна Російська імперія,СРСР
Навчання

Пензенське художнє училище
Київське художнє училище

студія Д. Н. Кардовського в Петербурзі (1906—1907)
Діяльність художник, сценограф
Напрямок Авангардизм (Кубізм, Кубофутуризм)
Вплив на російське мистецтво першої чверті XX ст.
Відомі учні Рабічев Ісаак Беньєвич, Грейліх Євген Євгенович і Авсіян Йосип Абрамович
Працівник Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Член Бубновий валет
Роботи в колекції Національна галерея, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан і Самарський обласний художній музей

CMNS: Лентулов Аристарх Васильович у Вікісховищі
Василь Блаженний, 1913

Аристáрх Васи́льович Лентулов (16 січня 1882 — 15 квітня 1943) — російський і радянський художник. Один із зачинателів Російського авангарду.

Біографія[ред. | ред. код]

Аристарх Лентулов народився 16 січня 1882 року в селі Чорна Пятина (на сайті Російського музею вказано: село Ворона) Нижньоломовського повіту Пензенської губернії (нині Пензенської області), в сім'ї сільського священика.

Освіта: Пензенське художнє училище у Н. Д. Селиверстова (1898—1900 і 1905); Київське художнє училище у М. К. Пимоненка (1900—1904); студія Д. Н. Кардовського в Петербурзі (1906—1907).
Самостійно працював і вчився в студіях у А. Ле Фоконьє, Ж. Метценже, у приватній академії Ла Палетт (Париж, 1911) [1]. Тоді ж працював у Італії.

Учасник багатьох авангардних виставок.

1910 −1916 роки — член-засновник об'єднання «Бубновий валет».

1926 −1927 роки — член Асоціації художників революційної Росії.

1928 −1932 роки — організатор і голова Спілки московських художників, куди увійшли багато учасників групи «Бубновий валет».

1925 року бере участь в Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв в Парижі, на якій отримує диплом за декорації до спектаклю «Демон»[2].

Викладає: 1919 року — професор Вхутемасу-Вхутеіну; 1919 року — співпрацює в Інституті художньої культури; 1937 — професор Московського художнього інституту імені В. І. Сурикова.

Впродовж усього життя А. Лентулов працює і як художник театру: оформляє спектаклі в Камерному театрі («Віндзорські насмішниці» Шекспіра, 1916), Великому театрі «Прометей» Скрябіна, 1919 тощо.

Помер 15 квітня 1943 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Відомі учні[ред. | ред. код]

Роботи знаходяться в зібраннях[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Лентулова М. Художник А. Лентулов. Воспоминания. — М.: 1969.
  • Аристарх Лентулов. Каталог выставки, М., 1968
  • Мурина Е. Б., Джафарова С. Г. Аристарх Лентулов: Путь художника. Художник и время: [Альбом]. — М.: Советский художник, 1990. — 268 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія А. В. Лентулова на сайті www.virtualrm.spb.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  2. Біографія А. В. Лентулова на сайті www.penza.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 16 січня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]