Лисичанський прикордонний загін — Вікіпедія

Лисичанський прикордонний загін
Емблема Лисичанського ПЗ
Засновано Жовтень 2017
Країна  Україна
Вид  Прикордонна служба
У складі Донецько-Луганське РУ
Гарнізон/Штаб 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, просп. Перемоги, 58
Командування
Поточний
командувач
полковник
Яблонський Іван Михайлович

Лисичанський прикордонний загін (Лисичанський ПрикЗ, в/ч 1567) — прикордонний загін Державної прикордонної служби України. Підпорядковується Донецько-Луганському регіональному управлінню. Ліквідований у Березні 2020року.

Загальна протяжність ділянки відповідальності складає – 181 км, з них: річкової по лінії розмежування – 126 км; сухопутної по лінії розмежування – 55 км.

Історія[ред. | ред. код]

Лисичанський прикордонний загін створений 14 жовтня 2017 року.[1] До виконання завдань за призначенням приступив 1 лютого 2018 року. Прикордонний загін виконує завдання в смузі безпеки контрольованої території вздовж лінії розмежування, в межах ОТУ «Луганськ» на території трьох контрольованих прикордонних районів: Станично-Луганський, Новоайдарський, Попаснянський райони[2].

У березні 2019 року пропуск осіб та транспортних засобів на непідконтрольну територію тимчасово припинявся.[3]

У березні 2020року скорочений за оптимізацією штатів.

Структура[ред. | ред. код]

До складу прикордонного загону входять чотири відділи прикордонної служби:

  • «Станично-Луганське 2»;
  • «Щастя»;
  • «Райгородка»;
  • «Золоте»;
  • МПрикЗас «Лисичанськ»

Пропуск осіб та транспортних засобів по лінії розмежування здійснюється через КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Золоте».

Командування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петро Цигикал повідомив про плани створення Лисичанського прикордонного загону. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.
  2. Лисичанський прикордонний загін на сайті dpsu.gov.ua/. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
  3. КПВВ “Золоте” відкрили в односторонньому порядку – штаб ООС. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]