Луцький прикордонний загін — Вікіпедія

Луцький прикордонний загін
	Емблема Луцького прикордонного загону
Засновано	20 жовтня, 1992 року
Країна	Україна
Вид	Прикордонна служба
У складі	Західне РУ
Гарнізон/Штаб	43005, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6
Командування
Поточний; командувач	полковник Лозинський

Луцький прикордонний загін (Луцький ПрикЗ, в/ч 9971) — є територіальним органом охорони кордону в складі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Охороняє ділянку державного кордону з Люблінським воєводством Республіки Польща — на заході, з Брестською та Гомельською областями Республіки Білорусь — на півночі. В межах 7 контрольованих прикордонних районів (Рокитнівського, Дубовицького, Заріченського району — Рівненської області та Любешівського, Ратнівського, Шацького і Любомльського районів — Волинської області).

Загальна протяжність державного кордону – 545,5 км (395 км — Рівненською областю: з Республікою Польща довжиною 190 км в тому числі по річці Західний Буг — 128 км, з Республікою Бєларусь довжиною 205 км та 150, 5 км — Рівненською областю). Пропуск громадян через державний кордон здійснюється у 15 пунктах пропуску, 12 з яких для автомобільного сполучення та 3 для залізничного сполучення.

За категоріями поїздок вони поділяються на:

8 міжнародних: «Городище», «Удрицьк», «Дольськ», «Доманове», «Заболоття», «Пулемець», «Ягодин-авто», «Ягодин-з/ст»;
2 міждержавних: «Прикладники», «Піща»;
5 місцевих: «Переброди», «Вичівка», «Самари», «Тур», «Гута».

Історія[ред. | ред. код]

Створений 20 жовтня 1992 року на базі 1-ї прикордонної комендатури (м.Володимир-Волинський) Львівського прикордонного загону, відповідно указу голови Державного Комітету у справах охорони державного кордону України як Луцький Загін прикордонного контролю. Цей день став Днем частини. 1 січня 1993 року Луцький загін прикордонного контролю приступив до виконання службових завдань з охорони державного кордону України. Перший командир — полковник Яворський Аркадій Семенович. Місце дислокації штабу загону — м. Луцьк, Волинської області. Загін прийняв під охорону ділянку державного кордону довжиною 891,7 км, з них: з Республікою Польща — 229,7 км, з Республікою Білорусь — 662 км у Волинській, Рівненській та Житомирській областях.

У 1994 році на базі загону було організовано навчальний пункт для 600 курсантів. 20 жовтня 1997 року у частині урочисто відкрито Музей прикордонної слави. За результатами службово-бойової діяльності, стану навчально-виховного процесу Луцький загін прикордонного контролю в 1997 році визнаний найкращим в Прикордонних військах України.

23 листопада 2000 року Прикордонному Загону вручено Бойовий прапор.^[1]

У грудні 2019 року в рамках реформи регіональних управлінь Луцький прикордонний загін, який до цього був у складі Північного регіонального управління, увійшов до складу Західного регіонального управління Держприкордонслужби^[2].

Структура[ред. | ред. код]

До складу загону входять:

управління загону
13 відділів прикордонної служби: «Березове», «Дубровиця», «Вичівка», «Рівне-аеропорт» (Рівненська область), «Дольськ», «Самари», «Доманово», «Тур», «Піща», «Грабове», «Новогрузьке», «Рівне», «Висоцьк» (Волинська область)
мобільна прикордонна застава «Луцьк»
підрозділи забезпечення.