Лосвідо (озеро) — Вікіпедія

Лосвідо
біл. Лосьвіда
55°22′45″ пн. ш. 30°02′00″ сх. д. / 55.37917° пн. ш. 30.03333° сх. д. / 55.37917; 30.03333Координати: 55°22′45″ пн. ш. 30°02′00″ сх. д. / 55.37917° пн. ш. 30.03333° сх. д. / 55.37917; 30.03333
Розташування
Країна  Білорусь
Регіон Вітебська область
Розташування Білорусь Білорусь,
size Вітебська область,
Городоцький район
Геологічні дані
Тип мезотрофне / евтрофне
Розміри
Площа поверхні 11,42  км²
Висота 164,9 м
Глибина середня 7,2  м
Глибина макс. 20,2  м
Довжина 8,87  км
Ширина 3,20  км
Берегова лінія 25,6  км
Об'єм 0,082  км³
Вода
Солоність 0,17-0,22  г/л
Прозорість 2-5  м
Басейн
↑ Водний басейн Daugava basind
Вливаються Черниця, струмки
Витікають протока в оз. Циганове
Площа басейну 107  км²
Країни басейну Білорусь Білорусь
Інше
Geonames 625919
Лосвідо (озеро). Карта розташування: Білорусь
Лосвідо (озеро)
Лосвідо (озеро) (Білорусь)
Лосвідо (озеро). Карта розташування: Вітебська область
Лосвідо (озеро)
Лосвідо (озеро) (Вітебська область)
Мапа
CMNS: Лосвідо у Вікісховищі

Лосвідо (біл. Ло́сьвіда) — озеро у Городоцькому районі Вітебської області на півночі Білорусі. Двадцяте, за площею водного дзеркала,[1] озеро країни.

Опис та характеристика[ред. | ред. код]

Водойма знаходиться в басейні річки Храповлянки (басейн Західної Двіни), розташоване на півдні Городоцького району, за 7 км на південь від міста Городок, поблизу сіл Велике Лосвідо, Мале Лосвідо та Баталі.

Приплив води в озеро йде по невеликій річці Черниця та струмках. Стік іде по протоці в озеро Циганове, з якого через річку Храповлянку, з правого берега, впадає у Західну Двіну. Говорячи про водний режим Лосвідо, можна відзначити, що воно має всі властивості мезотрофного озера. Однак на цьому тлі виділяється евтрофна північно-західниа затока, яка має помітні ознаки антропогенного впливу. Для водойми характерні значні коливання прозорості води в різних місцях улоговини. У центральній частині вона перевищує 5 м, в південно-західній затоці — 4 м, в північно-східній — близько 3,5 м, а в північно-західній — всього 2 м. Мінералізація води — 170—220 мг/л.[2]

Площа озера становить 11,42 км². Це одинадцяте за площею озер у Вітебській області та друге, після Єзерища, озеро у Городоцькому районі, при цьому, за об'ємом води (82,0 млн м³) — найбільше озеро в районі.[1] Довжина озера становить 7,08 км, максимальна ширина 4,88 км. Максимальна глибина — 20,2 м. Площа водозбору становить 107 км².[2]

Улоговина та рельєф[ред. | ред. код]

Схили улоговини висотою до 15 м (на північному заході та заході до 4 м), на півночі та сході круті, порослі лісом, частково розорані.

Берегова лінія сильно порізана: утворює 3 великих затоки на південному заході, північному заході та північному сході. При цьому північно-східна та південно-західна затоки мають широкі протоки зв'язані із акваторією озера, а північно-західна — відділена мілиною; глибина протоки всього 0,2 м. Береги висотою від 0,5 м до 1,5 м, місцями абразивні або зливаються зі схилами, на північному та південному заході низькі, частково заболочені.

Підводна частина улоговини складної будови (западини чергуються із численними мілинами). Ширина зони мілководдя від 5-25 м в затоках до 200—250 м уздовж південних і південно-східних берегів. Дно в прибережній частині до глибини 6 м вистелене пісками, на сході та півночі піщано-гальковими відкладеннями і валунами. Уздовж берегів заростає надводною рослинністю.[2]

Флора та фауна[ред. | ред. код]

Береги озера зарослі очеретом та комишом шириною від 10-15 м до 120—150 м. Підводна рослинність вкриває дно до глибини 5 м. Фітопланктон представлений 58 видами водоростей, в основному діатомовими. У цілому біомаса фітопланктону невелика — 0,7-1,6 г/м³. На озері зустрічаються такі рідкісні для Білорусі види, як різуха морська та мала, молодильник озерний (полушник), частуха Валенберга, гідрилла мутовчата.[2]

Зоопланктон озера включає 34 види, які створюють в сумі біомасу, що не перевищує 1 г/м³, зообентос — 68, серед яких переважають молюски, олігохети та волохокрильці. Масовий розвиток отримала дрейсена, що дає переважну частину біомаси, створюваної донними організмами. Риби нараховують близько 20 видів, найпоширеніші: лящ, судак, ряпушка, вугор, щука, минь, в'язь, плотва, окунь, густера, краснопірка, верховодка.[2]

Використання[ред. | ред. код]

Озеро Лосвідо — великий рекреаційний об'єкт для мешканців Вітебського та Городоцького районів. На березі розташовані зони відпочинку, піонерські табори, база відпочинку «Лосвідо».[3] Розвинений промисловий та аматорський вилов риби.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
  2. ↑ а б в г д Бєлорусский Посєйдон. Возера Лосвіда [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. ↑ Озера Білорусі. Лосвідо [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лосвідо_(озеро)&oldid=33966978