Луїс Арсе — Вікіпедія

Луїс Арсе
ісп. Luis Alberto Arce Catacora
Офіційна світлина, 2020 рік
Ім'я при народженні Luis Alberto Arce Catacora
Народився 28 вересня 1963(1963-09-28) (60 років)
Ла-Пас, Болівія
Країна  Болівія
Діяльність політик, економіст
Alma mater Higher University of San Andrésd і Університет Ворика[1]
Знання мов іспанська, португальська і англійська
Посада президент Болівії[d]
Партія Рух до соціалізму (2023)
Конфесія католицька церква
Автограф

Луїс Альберто Арсе Катакора (ісп. Luis Alberto Arce Catacora; нар. 28 вересня 1963, Ла-Пас, Болівія), широко відомий як Лучо[2] — болівійський політик, який двічі обіймав посаду міністра економіки та державних фінансів з 2006 по 2017 рік і в 2019 році під керівництвом президента Ево Моралеса.[3] Президент Болівії після перемоги на загальних виборах 2020 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Луїс Арсе народився 28 вересня 1963 року в Ла-Пасі[4]. Він є сином вчителів Карлоса Арсе Гонсалеса та Ольги Катакора. Арсе виріс у сім'ї, що належала до середнього класу і навчався в середній школі у своєму рідному місті з 1968 по 1980 роки. Навчався в Інституті банківської освіти в Ла-Пасі, спочатку здобув освіту бухгалтера в 1984 році. У 1991 році він отримав ступінь бакалавра економіки у Вищому університеті Сан-Андреса, після чого закінчив своє навчання за кордоном в Університеті Ворика в Ковентрі, Велика Британія, де 1997 отримав ступінь магістра економіки. Він також є почесним доктором університету Лос-Андес та приватного університету Франца Тамайо (UNIFRANZ) у Болівії.[5][6]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Більшу частину свого робочого життя Арсе провів як державний службовець, починаючи з 1987 року в Центральному банку Болівії, де провів значну частину своєї професійної кар'єри. З 1992 по 2005 рік Арсе працював в управлінні міжнародних операцій Центрального банку Болівії на посаді заступника керівника резервів. У період з 1994 по 1995 рік він буде підвищений до посади керівника Департаменту інформації та публікацій підрозділу досліджень та аналізу в управлінні економічних досліджень Центрального банку Болівії. 

Він також почав працювати в академічно-університетській галузі як професор у студентів і науковий керівник у аспірантів в різних державних університетах та приватних університетах Болівії. Він також читав численні лекції в різних університетах Європи, Північної Америки та Латинської Америки, включаючи Колумбійський університет у Нью-Йорку, Буенос-Айресський університет та Гарвардський університет.[7]

Міністр економіки[ред. | ред. код]

23 січня 2006 року Президентом Ево Моралесом Арсе був призначений міністром фінансів. Через три роки, у 2009 році, він очолив новостворене Міністерство економіки та державних фінансів. Деякі ЗМІ в Болівії описують Арсе як головного архітектора економічного відродження Болівії[8]. Арсе курував націоналізацію нафтогазових, телекомунікаційних та гірничодобувних компаній у Болівії, а також створення BancoSur. Він курував швидке зростання економіки Болівії, коли ВВП збільшився на 344 %, а частка дуже бідних скоротилася з 38 % до 15 %[9][10].

У 2011 році журнал American Economy Magazine поставив Луїса Арсе 8-м найкращим міністром економіки регіону з 18[11]. Напередодні загальних виборів у Болівії 2014 року The Wall Street Journal вважав його головним козирем при переобранні Моралеса[12].

24 червня 2017 року Луїс Арсе був змушений покинути свою посаду та поїхати до Бразилії, щоб пройти операцію, оскільки місяцями раніше у нього був діагностований важкий рак нирки[13]. Він провів там період відновлення, після чого повернувся на посаду міністра економіки 23 січня 2019 року.

Президентська кампанія 2020 року[ред. | ред. код]

Після болівійської політичної кризи 2019 року, яка призвела до відставки президента Ево Моралеса та його уряду, тимчасовий президент Жанін Аньес призначила нові вибори. 19 січня 2020 року Моралес оголосив, що після восьмигодинних переговорів в Аргентині Луїс Арсе та колишній міністр закордонних справ Девід Чокеуанка були обрані кандидатами від Руху до соціалізму (MAS) на виборах 2020 року.

Супротивники Арсе критикували його як маріонетку Моралеса — звинувачення, проти якого він та його партія відкараскувались. Один з лідерів MAS, Давид Апаза, намагався дистанціювати кампанію Арсе від суперечливого екс-президента, заявивши, що «Ево однозначно не втручатиметься в діяльність урядцу брата Луїса Арсе»[14]. Сам Арсе заявив, що Моралес «не відіграватиме жодної ролі в нашому уряді»[15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Арсе одружений з Лурдес Бригідою Дуран Ромеро. У них троє дітей: Луїс Марсело, Рафаель Ернесто та Каміла Даніела.

Публікації[ред. | ред. код]

Луїс Арсе опублікував кілька книг та статей з економіки, серед яких «Болівійська економічна соціально-комунітарна продуктивна модель» (2015), «Невизначеність та доларизація в Болівії»,[16] «Чи доречний механізм Больсіна (валютний ринок Центрального банку)?», «Коротка оцінка політики обмінного курсу Болівії», «Внесок у дискусію щодо доларизації», «Попит на гроші в Болівії», «Фінансова лібералізація та концентрація в банківській системі».[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://warwick.ac.uk/fac/soc/economics/news/2021/11/warwick_welcomes_bolivian_president/
  2. ↑ Officiacl website. www.luchoxbolivia.org. 22 жовтня 2020. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  3. ↑ Who is Luis Arce, the President Elect of Bolivia? (ісп.). 19 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  4. ↑ Luis Arce, un delfín que nada sobre el capital político de Evo Morales. France24. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  5. ↑ VILLALOBOS, Tania (5 травня 2016). Luis Alberto Arce Catacora. Trigésimo sexto período de sesiones de la CEPAL (ісп.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  6. ↑ UNIFRANZ website. www.unifranz.edu.bo. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  7. ↑ Luis Arce: ‘No hay una desaceleración profunda de la economía’ - La Razón. web.archive.org. 5 квітня 2017. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 19 жовтня 2020.
  8. ↑ Economía y finanzas - El milagro económico de Bolivia. RFI. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  9. ↑ González, Diego. ¿Cuáles son las claves del éxito económico boliviano? | DW | 12 July 2019. DW.COM (es-ES) . Процитовано 12 травня 2020.
  10. ↑ Lazcano, Miguel (26 січня 2020). Bolivia redujo a mayor ritmo la pobreza extrema - La Razón. La Razón (es-ES) . Архів оригіналу за 26 January 2020.
  11. ↑ а б Luis Alberto Arce. World Bank Live (англ.). 15 березня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  12. ↑ Otis, John (9 жовтня 2014). Bolivian Leader’s Re-Election Calling Card: Socialist Economy Minister. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  13. ↑ Ateo y poderoso, Arce llegó a creer en la energía de la oración (spanish) . www.paginasiete.bo. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 19 жовтня 2020.
  14. ↑ Phillips, Tom; Collyns, Dan (19 жовтня 2020). Bolivia election: exit polls suggest thumping win for Evo Morales's party. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  15. ↑ Rochabrun, Marcelo (20 жовтня 2020). Exclusive: Bolivia's President-elect Arce says 'no role' for Morales in new government. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  16. ↑ Arce C., Luis Alberto. Incertidumbre y Dolarización en Bolivia (PDF). Bolovian Government. Процитовано 12 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Аргентина Президент Аргентини (Хав'єр Мілей) • Болівія Президент Болівії (Луїс Арсе) • Бразилія Президент Бразилії (Луїз Інасіо Лула да Сілва) • Венесуела Президент Венесуели (Ніколас Мадуро) • Гаяна Президент Гаяни (Ірфаан Алі) • Еквадор Президент Еквадору (Данієль Нобоа) • Колумбія Президент Колумбії (Густаво Петро) • Парагвай Президент Парагваю (Сантьяго Пенья) • Перу Президент Перу (Діна Болуарте) • Суринам Президент Суринаму (Чан Сантохі) • Уругвай Президент Уругваю (Луїс Альберто Лакальє Поу) • Чилі Президент Чилі (Габрієль Борич)
 
Сімон Болівар • Антоніо Хосе де Сукре • Хосе Марія Перес де Урдінінеа • Хосе Мігель де Веласко Франко • Педро Бланко Сото • Хосе Мігель де Веласко Франко • Андрес де Санта-Крус • Хосе Мігель де Веласко Франко • Себастьян Агреда • Маріано Енріке Кальво Куельяр • Хосе Бальївіан • Еусебіо Гіларте Вера • Хосе Мігель де Веласко Франко • Мануель Ісідоро Бельсу • Хорхе Кордова • Хосе Марія Лінарес • Хосе Марія Ача • Маріано Мельгарехо • Агустін Моралес • Томас Фріас Аметлєр • Адольфо Бальївіан • Томас Фріас Аметлєр • Іларіон Даса • Нарсісо Камперо • Грегоріо Пачеко • Анісето Арсе • Маріано Баптіста • Северо Фернандес • Хосе Мануель Пандо • Ісмаель Монтес • Еліодоро Вільясон • Ісмаель Монтес • Хосе Гутьєррес • Баутіста Сааведра • Феліпе Сегундо Гусман • Ернандо Сілес Реєс • Карлос Бланко Галіндо • Даніель Саламанка Урей • Хосе Луїс Техада Сорсано • Ерман Буш • Давид Торо • Ерман Буш • Карлос Кінтанілья • Енріке Пеньяранда • Гвальберто Вільярроель • Нестор Гільєн • Томас Монхе • Енріке Ерцог • Мамерто Урріолагойтіа • Гуго Бальївіан • Ернан Сілес Суасо • Віктор Пас Естенсоро • Ернан Сілес Суасо • Віктор Пас Естенсоро • Рене Барр'єнтос • Альфредо Овандо Кандіа • Рене Барр'єнтос • Луїс Адольфо Сілес Салінас • Альфредо Овандо Кандіа • Хуан Хосе Торрес • Уго Бансер • Хуан Переда • Давид Паділья • Вальтер Гевара • Альберто Натуш • Лідія Гейлер Техада • Луїс Гарсіа Меса Техада • Сельсо Торреліо • Гідо Вільдосо • Ернан Сілес Суасо • Віктор Пас Естенсоро • Хайме Пас Самора • Гонсало Санчес де Лосада • Уго Бансер • Хорхе Кірога • Гонсало Санчес де Лосада • Карлос Меса • Едуардо Родрігес • Ево Моралес • Жанін Аньєс • Луїс Арсе
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_Арсе&oldid=42390645