Люди, пов'язані з Херсоном — Вікіпедія
1844 — Шрейдер Єгор Єгорович , український живописець . 1852 — Кранцфельд Давид Йосипович — лікар-хірург, доктор медицини, дійсний член Товариства одеських лікарів і Одеського бальнеологічного товариства. 1858 — Кранцфельд Мойсей Йосипович — лікар-терапевт, фтизіатр; один із організаторів боротьби з туберкульозом на півдні України. 1863 — Скадовський Сергій Балтазарович , громадський діяч, благодійник, засновник м. Скадовська . 1864 — Коноників Михайло Михайлович , полковник Армії УНР , хотинський та бердичівський повітовий військовий комендант Української Держави та УНР .[1] 1865 — Маршинський Аполлінарій Сератонович — український громадсько-культурний діяч. Фінансист , міністр фінансів Директорії 1867 — Майкапар Самуїл Мойсейович , піаніст та композитор. 1867 — Шейнфінкель Віра Костянтинівна , бібліограф, революційний діяч, директор біліотеки, Герой Праці . 1868 — Лишневський Олександр Львович , російський і український , радянський архітектор , відомий зведенням будівель у стилі модерн та неокласицизм . 1880 — Гопнер Серафима Іллівна , радянський партійний і державний діяч. 1884 — Шовкуненко Олексій Олексійович , український маляр-аквареліст, майстер пейзажу і портрета, педагог. Олекса Алмазов , генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Ордену Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої». 1886 — Алмазов Олекса , генерал-хорунжий Армії УНР .[2] 1886 — Сталь Герман Фердинандович , генерал-хорунжий Армії УНР . 1886 — Сагайдачний Євген Якович , український маляр, декоратор і педагог. 1874 — Скадовський Іван Георгійович , священик, канонізований РПЦ . 1881 — Загородній Михайло Андрійович , старшина Дієвої армії УНР.[3] 1890 — Володимир Кедровський , державний і політичний діяч , публіцист , полковник Армії УНР . 1891 — Лавреньов Борис Андрійович , російський письменник . 1892 — Боршак Ілько , український історик.[4] 1894 — Моше Шарет , прем'єр-міністр Ізраїлю (1953—5). Депутат Кнесету (1949—1965). 1894 — Андрієнко-Нечитайло Мішель , український маляр-авангардист, сценограф, новеліст.[5] 1895 — Карпенко Сергій Гордійович , український актор. 1897 — Єфим Голишев , письменник та композитор. 1900 — Максим Редкин , воїн Армії УНР , учасник Другого зимового походу .[6] 1901 — Максимович Тетяна Олександрівна , художник театру. 1903 — Солтан Александер , польський графік. 1905 — Гавриленко Володимир Никифорович , український письменник . 1907 — Кравець Йосип Наумович , український філософ .Латиніна Лариса Семенівна , дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики . 1909 — Верещагін Леонід Федорович , фізик (СРСР ), академік АН СРСР (1966; член-кореспондент 1960). 1909 — Пономаренко Євген Порфирович , український актор . 1910 — Савченко Костянтин Миколайович — український радянський астроном. 1911 — Бреус Яків Георгійович , український майор радянської армії, Герой Радянського Союзу . 1917 — Мірча Іонеску-Квінтус , румунський політик, Міністр юстиції 1920 — Грінько Микола Григорович , український радянський актор . 1923 — Арбатов Георгій Аркадійович , російський політолог , учений-американіст . 1924 — Кулик Ілля Олександрович — херсонський підпільник, Герой Радянського Союзу. 1926 — Уманський Юліан Олександрович , український радянський онколог-імунолог 1927 — Якубич Валентин Іванович , український графік. 1929 — Боянжу Марк Озясович , російський поет.[7] 1930 — Бруз Володимир , український історик , політолог , дипломат . 1930 — Носов Михайло Павлович — Президент Української технологічної академії . 1938 — Іщенко Юрій , український композитор. 1934 — Латиніна Лариса Семенівна , дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики , володар найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор 1941 — Кучеревський Євген Мефодійович , український футбольний тренер. 1942 — Сорока Борис Федорович , радянський футболіст. 1947 — Кравченко Володимир Миколайович , херсонський художник. 1954 — Люко Дашвар , українська письменниця, сценарист, журналіст. 1955 — Кабаченко Віктор Петрович , український кінооператор . 1957 — Пострєхін Сергій Альбертович , український каноїст, олімпійський чемпіон . 1958 — Гармаш Сергій Леонідович , російський актор театру та кіно. 1960 — Делієв Георгій Вікторович , український актор . 1965 — Чуприна Борис Володимирович , український режисер , драматург , сценограф . 1966 — Станішев Сергій , болгарський політик. Прем'єр-міністр Болгарії (серпень 2005 — липень 2009). 1967 — Авраменко Олег Євгенович , український письменник-фантаст. 1968 — Максимов Юрій Вільйович , український футбольний тренер, головний тренер футбольного клубу «Кривбас» (Кривий Ріг) . 1971 — Колихаєв Ігор , український політик, підприємець. 1972 — Головко Олександр Борисович , український футбольний тренер. 1972 — Меленчук Олександр Михайлович , капітан Збройних сил України, 11-та окрема бригада армійської авіації, учасник російсько-української війни. 1973 — Авраменко Валентин Євгенович , український письменник -фантаст. 1973 — Калініна Наталія Георгіївна — українська радянська спортивна гімнастка. Заслужений майстер спорту. 1975 — Лисенко Тетяна Феліксівна , українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка . 1975 — Угрін Федір Дмитрович — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1978 — Проворова Тетяна Анатоліївна — заслужена артистка України, провідна майстриня сцени, артистка драми. Лошкарьов Денис Олександрович (1979—2018) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1980 — Гуминська Леся Олександрівна , українська спортсменка-паверліфтер. Майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту України. 1980 — Старцев Максим Олександрович , український футболіст , воротар сімферопольської «Таврії» . 1982 — Куликов Веніамін Сергійович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1985 — Снопова Юлія Олексіївна ; українська гандболістка; напівсередній гравець. Майстер спорту України; гравчиня жіночої збірної України з гандболу. 1988 — Моісєєнко Сергій Олександрович (1988—2021) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1988 — Ткачишин Михайло Володимирович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1989 — Іванов Максим Миколайович , український спортсмен. 1990 — Макс Барських — український співак та композитор. 1991 — Януш Панченко — український етнограф ромського походження, громадський діяч. 2005 — Ярослав Рогальський — український співак, актор і музикант, півфіналіст п'ятого сезону телепроєкту «Голос. Діти» , переможець «Чорноморських ігор» 2017 року. 1885 —1889 — Біднов Василь Олексійович , український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради . 1893 — Цюрупа Олександр Дмитрович , більшовик, радянський державний діяч. 1901 —1908 — Єгоров Олександр Іванович , сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР . 2014 — Черкашин Олександр Миколайович , білоруський військовик, учасник війни на сході України (Добровольчий український корпус ), псевдо «Тарас». «Народний Герой України» (посмертно). 2018 —2019 — Януш Панченко , український етнограф ромського походження, громадський діяч. Працювали, служили, відвідували [ ред. | ред. код ] 1793 —1794 — Суворов Олександр Васильович , російський полководець. Іван Карпенко-Карий , український письменник, драматург, актор. 1868 —1868 — Іван Карпенко-Карий , український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського.[8] 1871 —1873 — Ґе Григорій Миколайович , український і російський письменник, культурний діяч, драматург.[9] 1884 —1884 — Фруг Семен Григорович , єврейський поет, гуморист.[10] 1885 —1887 — Грінченко Борис Дмитрович , український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.[11] ,[12] 1885 —1887 — Дніпрова Чайка , українська письменниця та поетеса.[13] 1885 —1890 — Домбровський Владислав Олександрович , видатний архітектор, автор проектів деяких значних костелів в Україні[14] 1892 —1910 — Кручоних Олексій Єлисейович , український поет, теоретик кубофутуризму, літературний критик, художник.[15] 1896 —1896 — Грін Олександр Степанович , російський письменник.[16] після 1900 —1927 — Коношенко Андрій Михайлович , український фольклорист-музикознавець.Мейерхольд Всеволод Емільйович , російський і радянський театральний режисер, актор, педагог. 1902 —1908 — Мейерхольд Всеволод Емільйович , російський і радянський театральний режисер, актор, педагог, народний артист Республіки (1923). Один із реформаторів театру. 1903 —1903 — Коцюбинський Михайло Михайлович , український письменник, громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців.[17] 1903 —1919 — Чернявський Микола Федорович , поет , педагог і земський діяч. 1905 —1908 — Дніпрова Чайка , українська письменниця та поетеса.[13] 1912 —1912 — Маяковський Володимир Володимирович , російський поет.[16] 1912 —1912 — Хлєбников Велимир , російський поет, прозаїк, футурист.[18] 1915 —1918 — Малеча Нестор Михайлович , етнограф, мовознавець, педагог, громадський діяч. 1917 —1937 — Челюк Іван Микитович , український громадський та політичний діяч, засновник українського кооперативного руху на Херсонщині . 1917 —1930 -ті до страти — Шульгин Сергій Іванович , український громадський діяч, лікар, викладач української мови. 1918 —1922 — Шульга Іван Миколайович , український живописець, графік, педагог, майстер тематичної картини, портрета і пейзажу. Уродженець Херсонщини. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946). 1919 —1919 — Багрицький Едуард Георгійович , радянський письменник, у складі військ ЧА окупував Херсон, учасник боїв з Армією УНР та загонами Н. Махна .[16] 1932 —1938 — Божко Сава Захарович , український письменник і журналіст . 1935 —1935 — Мате Залка , угорський письменник.[16] 1947 —1949 — Аведикова Єлизавета Андріївна , українська акторка, Заслужена актриса УРСР.[5] 1962 — Вірлич Август Ернестович , український політв'язень, відповідальний секретар Херсонської обласної комісії «Реабілітовані історією». 1960 —1999 — Білокур Іван Григорович , український скульптор . 1979 —1979 — Яковлєв Юрій Васильович , російський актор.[19] 1995 —1996 — Жолобов Віталій Михайлович , український космонавт та політик , полковник -інженер запасу, президент науково-дослідного судна «Космонавт Юрій Гагарін». 1778 — Шубін Сафрон Борисович , контр-адмірал, перший командир зведення Херсонської фортеці.Джон Говард , англійський юрист, філантроп, дослідник масових інфекційних захворювань у Європі. 1783 — Клокачьов Федот Олексійович , віце-адмірал, командувач ЧФ Росії. 1790 — Джон Говард , англійський юрист, філантроп, дослідник масових інфекційних захворювань у Європі. 1822 — Іошуа Цейтлін , вчений рабин, довірена особа князя Потемкіна, видатна особа Єврейської Просвіти (Гаскала). 1890 — Чикаленко Петро Іванович — рідний дядько видатного українського мецената Євгена Чикаленка .[20] 1900 — Бєгак Іуда , єврейський вчений, розробник єврейської граматики, дослідник арамейських текстів. 1912 — Василевський Феофан Олександрович , український письменник і публіцист, чоловік Дніпрової Чайки .[21] 1918 — Арнольд Володимир Федорович , український земський статистик.[5] 1941 — Маріуш Заруський , бригадний генерал польської армії та громадський діяч Польщі . А також фотограф, художник, поет та прозаїк, матрос і мандрівник. 1963 — Садовой Олександр Петрович (1906 —1963 ) — підполковник Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу . 1971 — Зененко Петро Михайлович , український художник, уродженець м. Кишинів.[22] 1978 — Гнєдов Василь Іванович , російський письменник, поет футурист. 1990 — Ботько Іван Іванович , український художник, уродженець Нью-Йорку. 1992 — Дубинда Павло Христофорович , один з чотирьох повних кавалерів ордена Слави, удостоєних звання Героя Радянського Союзу. 1788 — Корсаков Микола Іванович , інженер-полковник, що з 1784 року був головним керівником будівництва фортеці та міста Херсон. 1789 — Емануїл Джані-Русет , володар Молдови. Потьомкін Григорій Олександрович , російський державний і військовий діяч. 1791 — Потьомкін Григорій Олександрович , російський державний і військовий діяч, дипломат , генерал-фельдмаршал (з 1784 ), князь . Прозваний запорізькими козаками прізвиськом Гриць Нечеса . 1899 — Журавський Микола Миколайович , очільник дворянства Херсонського повіту. 1911 — Гмирьов Олексій Михайлович , російський поет.[16] 1912 — Василевський Теофан , український письменник і публіцист, чоловік Дніпрової Чайки .[21] 1918 — Арнольд Володимир Федорович , український земський статистик.[5] 1941 — Маріуш Заруський , бригадний генерал польської армії та громадський діяч Польщі . А також фотограф, художник, поет та прозаїк, матрос і мандрівник.[23] 1946 — Видриган Микола Захарович , льотчик-винищувач, герой Радянського Союзу. 1954 — Преподобний Варсонофій (Юрченко) , православний священик, сповідник, святий канонізований УПЦ[24] . 1971 — Назаренко Володимир Афанасійович , учасник Радянсько-фінської війни, герой Радянського Союзу. 1978 — Собко Іван Кузьмич , учасник битви під Сталінградом , герой Радянського Союзу. 1992 — Дубинда Павло Христофорович , один з чотирьох повних кавалерів ордена Слави, удостоєних звання Героя Радянського Союзу. 2001 — Філіпович Сергій Валентинович , український миротворець від Місії ООН у Сьєре-Ліоне. 2001 — Шемендюк Петро Семенович , герой Радянського Союзу.[25] 2001 — Вазін Георгій Андрійович , диригент, народний артист України.[26] 2007 — Мердак Іван , український скульптор та художник, Заслужений майстер народної творчості України.[27] 2008 — Коваленко Анатолій Якович , льотчик, герой Радянського Союзу.[28] ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 214 с. ISBN 966-8201-26-4 ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 15 с. ISBN 966-8201-26-4 ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4 ↑ Українці в світі . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ а б в г Українці в світі . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ Роман КОВАЛЬ. Рейд у вічність. Документи . Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 1 липня 2010 . ↑ Сонячний поет Таврії . Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ Василенко Микола Олександрович. Курай для пожежі. Том 1. Щоденникові записи 1970—1985 рр . Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015 . ↑ Ге Григорій Миколайович // Шевченко і Херсонщина. Історія, люди, долі… /М. М. Каляка. — Херсон: Вета-Поліпринт, 1997. — C. 11. ↑ Голобородько, Я. Ю. Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. — Херсон: Персей, 2003. — С.23. ↑ Грінченко Борис. бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара; уклад. Г. П. Мокрицька; ред. Л. І. Зелена. Херсон, 2002. — С. 53—61. ↑ Олексій ШЕВНІН. ПРИЙТИ ДО ГРІНЧЕНКА — ПОБАЧИТИ УКРАЇНУ. ОСВІТА УКРАЇНИ № 40, — 31.05.2010 . Архів оригіналу за 21.10.2010. Процитовано 24.10.2010 . ↑ а б Художній розвиток Дніпрової Чайки, Детальна інформація . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ Дяченко Сергій. Маєтки родини Фальц-Фейн на Херсонщині . Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ Курай для пожежі −23. Херсонська «Просвіта» ↑ а б в г д Творчество, связанное с Херсоном [недоступне посилання з липня 2019 ] ↑ Історія Херсона . Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 24 липня 2012 . ↑ Хлебников Велимир // Энциклопедия фантастики / под ред. В. Гакова. — Минск: ИКО «Галаксиас», 1995. — С. 624—625. ↑ Ми їх любимо . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2010 . ↑ Дмитро Дорошенко. Євген ЧИКАЛЕНКО. Його життя і громадська діяльність . Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 23 жовтня 2010 . ↑ а б Українці в світі [недоступне посилання з червня 2019 ] ↑ Персоналии. Визуальное искусство . Архів оригіналу за 2 травня 2011. Процитовано 23 жовтня 2010 . ↑ Tomasz Leszkowicz. Mariusz Zaruski, czyli człowiek wszechstronny ↑ Канонізовано першого святого, похованого у Херсоні [недоступне посилання з липня 2019 ] ↑ Шемендюк Пётр Семёнович . Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 23 жовтня 2010 . ↑ Вазін Георгій Андрійович (21.02.1940-4.01.2002) [недоступне посилання з липня 2019 ] ↑ У неділю — вечір пам'яті митця Івана Мердака. 20 хвилин ↑ Коваленко Анатолий Яковлевич . Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 23 жовтня 2010 .