Літун Андрій Миколайович — Вікіпедія

Андрій Літун; Андрій Миколайович Літун
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	11 липня 1984; смт Вилок, Виноградівський район, Закарпатська область
Смерть	6 березня 2022 (37 років); Запорізька область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	128 ОГШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Літун Андрій Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Літун.

Андрій Миколайович Літун (11 липня 1984, с. Вилок Виноградівського району Закарпатської області — 6 березня 2022) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 липня 1984 року в селищі Вилок Виноградівського району Закарпатської області. У 2001 році закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині — Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради імені Героїв Красного поля). Потім — Одеський інститут Сухопутних військ (нині — Військова академія (м. Одеса)). Пройшов усі посади — від командира взводу до командира батальйону.

З 2014 року брав участь в Антитерористичній операції та Операції Об'єднаних сил на сході України. Брав участь у боях за міста Дебальцеве, Красногорівку, селище Піски (усі — Донецька область), смт Станицю Луганську, місто Щастя (обидва — Луганська область).

Під час російського вторгнення в Україну служив командиром 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Батальйон під його керівництвом відбивав ворожі атаки на Запорізькому напрямку, знищив до 18 одиниць колісної та до 20 одиниць броньованої техніки, живу силу ворога.

6 березня 2022 року загинув, стримуючи наступ ворога.

Похований 10 березня 2022 року в м. Мукачево Закарпатської області^[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].
орден Богдана Хмельницького III ступеня (2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків^[3].
Медаль захиснику вітчизни (2015)^{[джерело?]}.
Медаль за 15, 10 і 15 років сумлінної служби (2018)^{[джерело?]}.
Медаль Ветеран війни^{[джерело?]}.
Нагрудний знак за участь в АТО (2014)^{[джерело?]}.
Нагрудний знак за МОУ^{[джерело?]}.
Нагрудний знак за воїнську доблесть і честь^{[джерело?]}.
Нагрудний знак за участь в АТО-(2018)^{[джерело?]}.
Відзнака Президента України За участь АТО (2017)^{[джерело?]}.
Нагрудний знак за воїнську доблесть генерального штабу 1, 2 ступенів-(2012)^{[джерело?]}.
Медаль за волю і честь^{[джерело?]}.