Щастя (місто) — Вікіпедія

Щастя
Герб Щастя
Церква Святої Катерини
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Щастинська міська громада
Засноване XVIII ст.
Статус міста з 1963 року
Населення 11 552 (01.01.2021)[1]
Площа 1,11 км²
Густота населення 10953 осіб/км²
Поштові індекси 91483
Телефонний код +380-642
Координати 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д. / 48.73806; 39.23111Координати: 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д. / 48.73806; 39.23111
Водойма р. Сіверський Донець
Назва мешканців ща́стинець
ща́стинка
ща́стинці
Відстань
Найближча залізнична станція Городній
До станції 4 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 41 км
 - автошляхами 24 км
Міська влада
Адреса площа Миру, 9
Вебсторінка www.schastye-rada.gov.ua
Міський голова Дунець Олександр Євгенієвич

Щастя у Вікісховищі

Карта
Щастя. Карта розташування: Україна
Щастя
Щастя
Щастя. Карта розташування: Луганська область
Щастя
Щастя
Мапа

Ща́стя — місто в Україні, адміністративний центр Щастинської міської громади та Щастинського району Луганської області. Розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець. Населення — 11 552 осіб (станом на 2021).

Місто постало у 1963 році на місці села, заснованого кріпаками-втікачами в середині XVIII століття. Головний промисловий об'єкт — Луганська ТЕС. До жовтня 2014 року підпорядковувалося Жовтневому району міста Луганська.

2022 року більшою частиною знищене російськими обстрілами в ході боїв за Щастя, після чого окуповане[2][3][4][⇨].

Історія[ред. | ред. код]

Сіверський Донець

Заснування села Щастя датують кінцем XVII сторіччя. Селяни-втікачі, рятуючись від кріпацтва, оселялися на вільних землях у районі Сіверського Дінця.

У 1754 році імператриця Катерина II подарувала землі, прилеглі до Дінця, і селян своєму придворному — Григорію Ковалинському. Від прізвища власника село «в народі» стало називатися Ковалинкою.

За даними на 1864 рік у казенному селі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 510 осіб (250 чоловічої статі й 260 — жіночої), налічувалося 49 дворових господарств[5].

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Староайдарської волості мешкала 661 особа, налічувалося 96 дворових господарств[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 830 осіб (420 чоловічої статі та 410 — жіночої), з яких усі — православної віри[7].

За даними на 1914 рік у селі проживало 1230 мешканців[8]. Цього ж року поміщиком Петром Ковалинським (та його дружина Катерина) було збудувано цегляний Свято-Катерининський храм.

Станом на 1914 рік, в селі була 2-класна парафіяльна школа. За штатом на село був один учитель. У центрі села виділялися 2 великих цегляних будинки: Петра Ковалинського та священика.

Статус смт надано 6 квітня 1957 року.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Сепаратистський блокпост «Проти Правого сектора» на виїзді з міста

У визволенні міста від сепаратистів під час російсько-української війни 2014 року активну участь брав батальйон «Айдар», за участі якого 14 червня 2014 року місто перейшло під повний контроль української влади[9].

5 серпня місцева громада демонтувала єдиний у місті пам'ятник Леніну[10].

Бої за місто не припиняючись ведуться з вересня 2014 року й надалі. Незаконні збройні формування обстрілювали місто з автоматичних гранатометів, мінометів та РСЗВ «Град»[11].

22 липня 2020 року під час зустрічі Тристоронньої контактної групи було прийнято рішення про створення додаткового пункту пропуску в місті Щастя через лінію розмежування між контрольованими Україною територіями та ОРДЛО. Відкриття пропускного пункту заплановано на 10 липня 2020 року.[12] Одночасно з цим має запрацювати пропускний пункт в Золотому. Станом на 2020 рік в Луганській області працює лише один пішохідний пропускний пункт в Станиці Луганській[13].

Вторгнення РФ 2022[ред. | ред. код]

Перед повномасштабним вторгненням, 21 лютого 2022 року, російський обстріл залишив місто без електро-, водо- і теплопостачання[14]. 24 лютого Щастя було безрезультатно атаковане російськими військами[15][16]. За заявою ЦСКІБ, при спробі нападу знищена техніка і вбито близько 50 ворогів[15]. Збройні сили РФ неодноразово мали намір вклинитися в лінію оборони[16]. На другий день війни Сергій Гайдай повідомив, що місто знищено обстрілами на 80 %[3], а в червні назвав цифру 90 %[17]; такі дані повідомляли і місцеві мешканці[2]. Станом на 27 лютого, за словами Гайдая, місто вже було окуповане і перебувало на межі гуманітарної катастрофи[4][18].

Освіта[ред. | ред. код]

В місті діють 2 загальноосвітні школи та школа-інтернат І-ІІ ступенів.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 13 770 осіб, з них 11,23 % зазначили рідною українську мову, 87,98 % — російську, а 0,79 % — іншу[19].


Таблиця демографії
(Джерело : Державна служба статистики України)
19591970197919892001201320142021
8 59112 97112 73513 33813 77012 77312 62911 552
В період з 1959 по 2014 рік (тис. ос.)

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 червня 2014.
  2. а б Graham-Harrison, Emma; Koshiw, Isobel (4 березня 2022). ‘90% of houses are damaged’: Russia’s Syria-honed tactics lay waste Ukraine towns (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 1 лютого 2023.
  3. а б Місто Щастя знищено на 80%, Попасну обстрілюють – голова ОДА. Українська правда. 25 лютого 2022.
  4. а б Щастя й Станиця Луганська на межі гуманітарної катастрофи – голова ОДА. Українська правда. 27 лютого 2022.
  5. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3120)(рос. дореф.)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  9. Батальйон «Айдар» звільнив від терористів місто Щастя — 15 червня 2014 http://ukr.lb.ua/. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 15 червня 2014.
  10. Активісти демонтували Леніна зі Щастя (ВІДЕО). espreso.tv. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 4 березня 2017.
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Пункт пропуску «Щастя» планують відкрити 10 листопада. Укрінформ (ua) . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  13. Учасники ТКГ домовилися відкрити пункти пропуску "Золоте" і "Щастя" 10 листопада. Гордон (ua) . Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
  14. У Щасті внаслідок обстрілів повністю зупинилася Луганська ТЕС, місто знеструмлене. Радіо Свобода. 21 лютого 2022.
  15. а б Щастя відбито, противник поніс втрати. Facebook. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  16. а б Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation (24 лютого 2022). Важкі бої точаться за Щастя і Станицю Луганську. Facebook.
  17. Тактика окупантів - стерти з лиця землі, щоб не було що захищати - Гайдай про зруйновані міста Луганщини. ТСН. 6 червня 2022.
  18. Украина подала иск против России в Международный суд ООН в Гааге. Четвертый день вторжения в Украину. Настоящее время. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  19. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.