Магнолія Суланжа — Вікіпедія

Магнолія Суланжа
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Магноліїди (Magnoliids)
Порядок: Магнолієцвіті (Magnoliales)
Родина: Магнолієві (Magnoliaceae)
Рід: Магнолія (Magnolia)
Вид:
Магнолія Суланжа (M. × soulangeana)
Біноміальна назва
Magnolia × soulangeana

Магно́лія Сул́анжа[1][2], або магнолія Сулянжа[3] (Magnolia × soulangeana) — гібридний сорт декоративного дерева (або куща) роду магнолія (Magnolia) родини магнолієві (Magnoliaceae). Отримана від схрещування магнолії оголеної (M. denudata) та магнолії лілієцвітої (M. liliflora)[3]. Виведена у Франції в 1820 році агрономом, колишнім дипломатом французької армії Етьєном Суланж-Боденом (фр. Étienne Soulange-Bodin)[4].

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Магнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Гібридна форма Magnolia × soulangeana широко розповсюджена в садах та парках світу. В культурі в Україні з кінця XIX століття. Культивується в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатна до вирощування по всій території України, перспективна для ширшого впровадження в озеленення[1]. Колекція магнолій цього виду є в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Дерево
Весною
(Бохум, Німеччина)
Взимку
(Дендрарій Арнольда, (штат Массачусетс, США)

Листопадне невисоке, густе, щільне деревце чи кущ висотою від 3 м до 10 м, з круглою кроною. Кора стовбура гладка, сіра, гілок — сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнювато-оливкові, злегка опушені, пізніше голі. Бруньки шовковисто-опушені. Листя магнолії Суланжа велике світло-зелене, оберненояйцеподібної форми з коротким вістрям на верхівці завдовжки до 16(20) см і шириною 5-8 см, зверху голе, знизу має легке опушення[2][4]. Насіння дозріває у вересні — жовтні. Плоди багатолистянка, циліндричні або довгастоовальні 8-16 см завдовжки і 3-7 см шириною, рожево-пурпурові. Насіння чорне серцеподібне 8-10 мм довжиною, 9-12 мм шириною в червоній маслянистій оболоні. Маса 1000 насінини в оболоці - 400-600 грам[1].

Цвітіння[ред. | ред. код]

Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні. Квіти круглі великі(діаметром до 15-20 см) келихоподібні. Колір пелюсток буває від біло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення при основі. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху[2].

Умови вирощування[ред. | ред. код]

Магнолія Суланжа холодо- і посухостійка рослина[2]. Краще росте на сонячних або злегка затінених, але бажано захищених від вітру ділянках.

Магнолія любить кислі ґрунти, насичені органікою. Ґрунт має бути пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку - азотні добрива для гарного розвитку, в середині - кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магнолії підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні.

Рослина не сприймає засолені і вапняні ґрунти. Вона досить вологолюбна, але не переносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбувається саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки - після цвітіння, на початку літа.

У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Рослина є середньо морозостійкою, переносить зниження температури до −20 С °. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева.

Розмноження[ред. | ред. код]

Квітка Магнолії Суланжа "Александрина"
Квітка Магнолії Суланжа "Александрина"

Розмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздерев'янілих живців.

Розмноження насінням: насіння магнолії міститься у шишкоподібних плодах. Спочатку зелені, восени плоди набувають кольору, від червоного до брунатного. У вересні—жовтні насіння дозріває, плід тріскається, і з нього виглядає насіння в оранжево-червоній оболонці - саркотесті. Для вдалого розмноження важливо зібрати стигле насіння і не допускати його пересушування на усіх етапах вирощування. Зібране насіння треба очистити від саркотести, що містить ефірні олії - інгібітори проростання. Промивши насіння, його змішують з вологим перлітом або мохом сфагнум, розкладають у зіп-пакети і кладуть на стратифікацію при невеликих плюсових температурах на овочеву полицю холодильника або у підвал. Промерзання нижче -5С згубне для насіння. В січні — на початку лютого насіння висівають у горщики на глибину 3 см і весь час підтримують ґрунт вологим. Перші сходи з`являються через місяць-півтора після висіву, але можуть проростати весь сезон і навіть у наступному році. Сіянці магнолії потребують рясного поливу і не переносять прямого сонця, як будь-яка розсада. За перший рік магнолії досягають у середньому 20 см висоти. На першу зиму сіянці треба забрати у підвал або в теплицю. Навесні їх розсаджують по одному. На постійне місце висаджують у віці 2-3 роки.

Сіянці даної рослини зацвітуть на 6-8 рік. Щоб прискорити цвітіння, можна прищепити на сіянця живець дорослої рослини, яка уже цвіте. Слід пам'ятати, що магнолія Суланжа - це гібрид, отже сіянці будуть дещо відрізнятися від батьківських рослин. Для повної передачі ознак використовують відводки, живцювання і щеплення - вегетативні види розмноження.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Декоративне оздоблення ділянок[ред. | ред. код]

Магнолію найчастіше використовують в солітерних посадках. Одиночна рослина добре виглядає на краю смарагдово-зеленого газону. У центрі клумби, складеної з вічнозелених чагарників, дуже красиво виглядає сорт «Burgundy» з пурпуровими квітками. У центрі зеленого газону магнолія вийде на передній план. Для таких посадок підійде сорт «Alexandrina» з ніжно-рожевими зовні і білими зсередини квітками. Коло сонячної тераси магнолія виконує відразу дві функції — навесні дає аромат, а влітку затінення від сонця.

Лікувальні властивості[ред. | ред. код]

Рослина має лікувальні властивості. Препарати, у складі яких присутні листя магнолії, знижують тиск, зменшують серцебиття, а також допомагають позбутися болю в серці.

Декоративні форми[ред. | ред. код]

[1][4]

Зображення Назва Опис
Magnolia ×soulangeana Alexandrina
Магнолія Суланжа «Александрина»
квітки келихоподібні, плодолистків 9, зовні світло-рожеві з пурпуровими стрічками біля 3/4 плодолистка, всередині білі, приємно запашні
Magnolia ×soulangeana Amabilis квітки чашоподібні, білі невеликі, плодолистків 6, зовні в основі рожево-жовті, всередині білі, запашні
Magnolia ×soulangeana Andre Leroy квітки чашоподібні, рожево-пурпурові, плодолистків 6, запашні
Magnolia ×soulangeana Arborea квітки чашоподібні, світло-рожеві з пурпуровими стрічками невеликі, запашні
Magnolia ×soulangeana Brozzonii квітки чашоподібні, білі в кінці цвітіння розташовані горизонтально, діаметр квітки до 25 см., плодолистків 9, зовні в основі та по центральній жилці - рожево-пурпурові, всередині білі
Magnolia ×soulangeana Candolleana
Magnolia ×soulangeana Cyatiformis квітки дзвоникоподібні, плодолистків зовні ясно-пурпурові з білим обідком, всередині білі
Magnolia ×soulangeana grandiflora
Magnolia ×soulangeana Lennei квітки келихоподібні, в кінці цвітіння чашоподібні, зовні рожево-пурпурові, всередині білі, плодолистків 6, чашолистки 3, мають половину довжини плодолистків
Magnolia ×soulangeana Lennei alba квітки подібні до М. Lennei, але білі, тільки в основі пурпурові
Magnolia ×soulangeana Lombardii rosea квітки чашоподібні, темно-рожеві, великі, запашні
Magnolia ×soulangeana Niemetzii
Magnolia ×soulangeana Odorata квітки келихоподібні, біло-рожеві з пурпуровими стрічками при основі, плодолистків 6, звужені на верхівці, з приємним запахом
Magnolia ×soulangeana Picture квітки келихоподібні, великі, рожеві з пурпуровими стрічками, плодолистків 9, загострені на верхівці
Magnolia ×soulangeana Purpurea квітки чашоподібні, темно-пурпурові, плодолистків 6, зовні інтерсивнопурпурові, всередині рожеві
Magnolia ×soulangeana Rosea квітки чашоподібні, рожеві, плодолистків 9, зовні рожеві, всередині білі
Magnolia ×soulangeana Rubra квітки чашоподібні, червоні, плодолистків 6, зовні червоні, всередині білі, запашні
Magnolia ×soulangeana Rustica квітки чашоподібні, яскраво-пурпурові, плодолистків 6, зовніпурпурові, всередині білі
Magnolia ×soulangeana Rustica Rubra
Magnolia ×soulangeana San-Jose квітки широкочашоподібні, пурпурово-червоні, плодолистків 6, оберненояйцеподібні, зовні забарвлені, всередині білі
Magnolia ×soulangeana Soul.-Bod. nothovar. lennei (Van Houtte) Rehder
Magnolia ×soulangeana Speciosa Широкий чагарник або невелике дерево, яке зазвичай виростає до 6 метрів у висоту. Крона округла. Квіти ароматні, рожеві з білими серединками, розцвітають ранньою весною (з кінця березня до середини квітня) до появи листя[5].
Magnolia ×soulangeana Spectabilis квітки чашоподібні, білі з яскраво-рожевим відтінком, запашні
Magnolia ×soulangeana Superba alba квітки келихоподібні, білі, плодолистків ніжнорожеві при основі, запашні
Magnolia ×soulangiana Verbanica

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Magnolia × soulangeana//Кохно М.А., Пархоменко Л.І., Зарубенко А.У. та ін. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина I. Довідник — Київ: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 37-38.
  2. а б в г Магнолія Суланжа//Калініченко О.А. Декоративна дендрологія: Навч. посіб. — Київ: Вища школа, 2003. — С. 76-77.
  3. а б Магнолія Сулянжа//Бродович Т.М., Бродович М.М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 120-121.
  4. а б в Magnolia soulangiana на vashsad.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
  5. Магнолія Суланжа 'Спеціоза' (Magnolia soulangeana 'Speciosa')