French
DeutschМаксимівка (Кременчуцький район) — Вікіпедія
| село Максимівка | |
|---|---|
.JPG) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Рада | Максимівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1515 |
| Населення | 2052 |
| Поштовий індекс | 39720 |
| Телефонний код | +380 536 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′07″ пн. ш. 33°10′07″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 33.16861° сх. д.Координати: 49°11′07″ пн. ш. 33°10′07″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 33.16861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 99 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 397220, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Максимівка, вул. Соборності, 17 |
| Карта | |
  Максимівка | |
 Максимівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Макси́мівка — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення становить 2052 осіб. Орган місцевого самоврядування — Максимівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Максимівка знаходиться на лівому березі Кременчуцького водосховища, вище за течією на відстані 2 км розташоване смт. Градизьк (Глобинський район), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Недогарки. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.
Історія[ред. | ред. код]
25 березня 1515 р. пан Дмитро Івашенцов склав заповітний запис на користь Київського Микільського монастиря на право збирати щорічно податки (2 копи грошей по 12 пенязей в грош) з максимівських людей. Згодом, із розбудовою бл. 1629 р. Пивського (Пивогірського, Пивогородиського) монастиря — як філії згаданого Київського Микільського (на Аскольдовій могилі) — Максимівка починає розвиватись як одна з основних маєтностей цієї чернечої обителі. Тут був зручний перевіз через Дніпро, з якого ченці мали певний митний збір. 1639 р. королівський привілей на містечко Максимівку отримав полковник коронного війська Станіслав Потоцький — відомий герой придушення козацького повстання 1638 р. під проводом Я.Острянина (Остряниці). 1646 р. С. Потоцький здобув і новий, докладніше виписаний, королівський привілей на Максимівку. Тут таки пробував закріпитись й інший відомий український пан — підкоморій київський. Юрій Немирич. У зв'язку із боротьбою між С. Потоцьким і Ю. Немиричем знають наїзд на Максимівку 1646 р. Утім, ченці до початку Козацької революції 1648 р. вели за цю маєтність судову тяжбу, яку на користь ченців вирішив вже універсал з 1650 р. гетьмана Б. Хмельницького.
За реєстром 1649 р. уперше згадується козацька Максимівська сотня Чигиринського полку (1661—1666 входила до Кременчуцького полку, після його ліквідації недовго контролювалась Полтавським полком, а бл. 1670 відійшла до Миргородського).
Під час Руїни Максимівка була спустошена (через її перевіз надто часто рухалися ворожі війська). Вона втрачає статус сотенного осередку (на користь Власівки та Городища-Градизька). Гетьман Мазепа пробував відродити тут містечко. У 1693 р. на прохання ігумена Києво-Пустинно-Микільського монастиря, якому став належати Пивський монастир Іоасафа Кроковського, він заклав тут слободу[1], себто звільнене — на певний час — від податків поселення). Утім, поразка мазепинців 1709 р. призвела до втрати Гетьманщиною Правобережжя, отже і максимівський перевіз, яким їздили на Крилів і Чигирин занепав, а Максимівка залишилася вже просто селом. 1718 Максимівка постраждала від епідемії чуми[2] В зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС (1959) поеселення дещо «посунули» зі старого місця.
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- ПП «Колос».
- ПП «Кременчук Нафтохімсервіс».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Максимівський НВК.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Сава Леонтович (1730-ті—після 1788) — видатний лікар, один із піонерів українського акушерства, доктор медицини. Випускник Страсбурзького університету.
- Крівченко Сергій Федорович (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Закупець Анатолій Сергійович (1985—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Галерея[ред. | ред. код]
.JPG) | .JPG) |
Відділення зв'язку | Пам'ятник односельцям та воїнам, що визволяли село під час Другої світової війни |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 70, д.219. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- ↑ Вирський Д. «Українне місто»: Кременчук від заснування до року 1764-го. К., 2011
Література[ред. | ред. код]
- Вирський Д. Українне місто: Кременчук від заснування до року 1764-го. — К., 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Maksymivka (Kremenchuk Raion) |
- Погода в селі Максимівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||
| |||||
