French
DeutschМалоярославець Перший — Вікіпедія
| село Малоярославець Перший | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Болградський район |
| Громада | Тарутинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060170100057180 |
| Облікова картка | Малоярославець Перший |
| Основні дані | |
| Засноване | 1830 |
| Населення | 598 |
| Територія | 1200 км² |
| Густота населення | 498,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68554 |
| Телефонний код | +380 4847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°05′09″ пн. ш. 29°00′11″ сх. д. / 46.08583° пн. ш. 29.00306° сх. д.Координати: 46°05′09″ пн. ш. 29°00′11″ сх. д. / 46.08583° пн. ш. 29.00306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 66 м |
| Водойми | р. Киргиж |
| Відстань до обласного центру | 212 км |
| Відстань до районного центру | 16,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68553, с. Ярове, вул. Тимошенко, 82 |
| Сільський голова | Топал Лариса Федорівна |
| Карта | |
  Малоярославець Перший | |
 Малоярославець Перший | |
| Мапа | |
 | |
Малояросла́вець Пе́рший (у минулому: Село № 6, Віттенберґ) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване свого часу німецькими колоністами. Відстань до Тарутиного становить близько 16 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдовсько-український кордон Малоярославець 1—Чадир-Лунга.
Історія
За даними 1859 року у німецькій колонії Малоярославець Перший (Киргиз, Віттенберґ) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1146 осіб (578 чоловічої статі та 568 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].
Станом на 1886 рік у німецькій колонії, центрі Малоярославецької волості, мешкало 1570 осіб, налічувалось 167 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа, 3 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1595 осіб (813 чоловічої статі та 782 — жіночої), з яких 1500 — лютеранської віри[3].
20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Прикордонне, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 576 осіб, з яких 263 чоловіки та 313 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 596 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| молдовська | 38,63 % |
| російська | 37,79 % |
| українська | 17,56 % |
| болгарська | 4,52 % |
| гагаузька | 1,34 % |
| білоруська | 0,17 % |
Відомі люди
- Андреас Відмер[de] (1856—1931) — німецький фермер і політик.
Примітки
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 340)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-7. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||||
| |||||