French
DeutschМальцев Леонід Семенович — Вікіпедія
Леонід Семенович Мальцев — (нар. 29 серпня 1949, село Вітіневка, Слонімський район, Гродненська область, Білоруська РСР), військовий та державний діяч Білорусі, міністр оборони Республіки Білорусь (1995 — 1996, 2001 — 2009), генерал-полковник. З 9 по 16 листопада 2012 року працював в.о. Голови КДБ Білорусі, з 2 листопада 2013 року по 27 грудня 2016 року — Голова Державного прикордонного комітету Білорусі.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 серпня 1949 року в селі Вітіевка Слонімського району Гродненської області. У 1967 році закінчив Мінське суворовське військове училище. У 1971 році із золотою медаллю закінчив Київське вище військове загальновійськове командне училище.
З 1971 по 1972 роки обіймав посаду Командира мотострілецького взводу 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії, Групи Радянських військ у Німеччині (ГСВГ). У 1972 році — підвищений до Командира мотострілецької роти 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії. В 1974 році переведений на посаду Командира мотострілецького батальйону 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії.
В 1976 поступив на навчання до Військової академії імені Фрунзе, яку закінчив у 1979 році з відзнакою.
Після академії служив на посаді Заступника командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії, Далекосхідного військового округу. В 1980 році підвищений до Командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії.[1]
З 1982 по 1986 роки — начальник штабу — заступник командира 79 мотострілецької дивізії.
З 1986 по 1987 роки — Командир 79 мотострілецької дивізії.
У 1987 році став командиром 121 навчальної мотострілецької дивізії.
В період з 1987 по 1990 роки — Начальник 291 окружного навчального центру підготовки молодших спеціалістів мотострілецьких військ.
У 1992 році закінчив з відзнакою Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
По закінченню академії поступив на службу до Збройних сил Республіки Білорусь.
З 10 липня 1992 працює на посаді першого заступника командувача 28-ї загальновійськової армії[2], після її скорочення, з 7 квітня 1993 — командир 28-го армійського корпусу[3].
З серпня 1994 року — начальник Головного штабу — перший заступник Міністра оборони Республіки Білорусь.
10 жовтня 1995 року призначений на посаду Міністра оборони Республіки Білорусь[4]. 1 листопада 1996 року зі скандалом був звільнений з посади Міністра оборони «за проступок, що дискредитує військове звання офіцера (появу в громадському місці в нетверезому стані)»[5].
У березні 1997 року рішенням Ради міністрів оборони держав-учасниць СНД призначений першим заступником начальника Штабу по координації військового співробітництва держав-учасників СНД.
З 29 листопада 2000 року — заступник Державного секретаря Ради Безпеки Республіки Білорусь[6].
З 24 вересня 2001 року по 4 грудня 2009 року — Міністр оборони Республіки Білорусь[7][8].
З 4 грудня 2009 року — Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь.[8]
З 2 лютого 2011 року внесений до «чорного списку» осіб, яким заборонено в'їзд на територію Європейського Союзу[en].[9]
З 9 по 16 листопада 2012 року — виконувач обов'язків Голови КДБ Республіки Білорусь.
З 2 листопада 2013 — голова Державного прикордонного комітету.[10] 27 грудня 2016 року звільнений з посади. Із 2017 року — проректор Міжнародного університету «МІТСО».
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Військової Слави (31 грудня 2008) — за виняткові досягнення в зміцненні оборони Республіки Білорусь.[11]
- Орден «За службу Батьківщині» I ступеня (Білорусь, 10 листопада 2003) — за особливі заслуги у зміцненні обороноздатності Республіки Білорусь, створенні та освоєнні нової військової техніки.[12]
- Орден Дружби (Росія, 2009) [13]
- Почесна грамота Національних зборів Білорусі (30 вересня 2002) — за заслуги у розвитку законодавства в галузі забезпечення національної безпеки та міждержавних зв'язків у сфері військового співробітництва.[14]
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІ і III ступенів.[15][16]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Біографія Мальцева Леоніда Семеновича [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 10 июля 1992 р. № 424 «О назначении Л. С. Мальцева, Г. И. Флерко, М. Н. Шалева, В. А. Якутенко на должности, замещаемые лицами высшего офицерского состава, и об освобождении В. М. Сухарева от занимаемой должности» [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 7 апреля 1993 р. № 213 «О назначении Л. С. Мальцева, О. К. Максимчика, В. Д. Фролова, С. К. Булыгина на должности, замещаемые лицами высшего офицерского состава» [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 10 октября 1995 года № 407 «О назначении Л. С. Мальцева Министром обороны Республики Беларусь» [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 1 ноября 1996 года № 450 «Об освобождении Л. С. Мальцева от должности Министра обороны Республики Беларусь» (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 29 ноября 2000 года № 641 «О назначении Л. С. Мальцева заместителем Государственного секретаря Совета Безопасности Республики Беларусь» [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь № 532 от 24 сентября 2001 года «О назначении Л. С. Мальцева Министром обороны Республики Беларусь». Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 19 березня 2015.
- ↑ а б Указ Президента Республики Беларусь от 4 декабря 2009 № 569 «О назначении Л. С. Мальцева Государственным секретарем Совета Безопасности Республики Беларусь» [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ЄС опублікував список нев'їзних білорусів, серед них - Лукашенко і двоє його синів. ua.korrespondent.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - ↑ Мальцев возглавил Госпогранкомитет. belaruspartisan.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) (рос.) - ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 31 декабря 2008 года №713 (PDF). pravo.by. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - ↑ Указ Президента Белоруссии от 10 ноября 2003 года № 495 «О награждении В. В. Шеймана и Л. С. Мальцева» [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Награждённые государственными наградами Российской Федерации и государственными наградами Белоруссии [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постановление Президиума Совета Республики Национального собрания Белоруссии от 30 сентября 2002 года № 295-ПСР2 «О награждении Л. С. Мальцева Почетной грамотой Национального собрания Республики Беларусь» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Фото Мальцева Л. С. (перший зліва) з нагородами. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2015.
- ↑ Фото Мальцева Л. С. (перший зліва) з нагородами. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 березня 2015.
