Манасян Вазген Гнатович — Вікіпедія

Ф
Вазген Манасян
Особисті дані
Народження 13 березня 1958(1958-03-13)[2]
  Душанбе, СРСР
Смерть 9 січня 2024(2024-01-09)[1] (65 років)
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СССР →
Таджикистан Таджикистан, Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1980—1991 СРСР «Памір» 425 (123)
1992 Таджикистан «Памір» ? (8)
1992 Росія «Зеніт» (СПб) 4 (0)
1992—1995 Україна «Ворскла» 70 (19)
1995 Україна «Нива» (Миронівка) 2 (0)
1996 Росія «Індустрія» 19 (6)
Національна збірна
1992 Таджикистан Таджикистан 1 (0)
Тренерська діяльність**
2003—2004 Росія «Волочанин-Ратмір»
2005 Росія «Чорноморець» (Новоросійськ)
2008 Україна «Сталь» (Дніпродзержинськ)
2009—2010 Україна «Велика Багачка»
2011 Узбекистан «Локомотив» (Ташкент)
2013 Узбекистан «Локомотив» (Ташкент) тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Манасян.

Вазген Ігнатович Манасян (13 березня 1958, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР — 9 січня 2024) — радянський і таджицький футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР (1988), згодом, тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Починав грати у футбол в душанбинських дворах. У 1968—1970 роках брав участь у всесоюзних змаганнях «Шкіряний м'яч»[3]. Потім записався в дитячо-юнацьку спортивну школу № 5 при стадіоні «Спартак». Займався у Валерія Файзрахманова і Валерія Корчеєва.

З 1975 по 1979 рік навчався в Таджицькому політехнічному інституті і одночасно грав за інститутську команду на першість Таджикистану.

У вересні 1979 року його запросили в «Памір». Оскільки дозаявити його було неможливо, то Манасян грав за дубль, де проявив бомбардирські якості.

З 1980 року — в основі команди. В перший же сезон відіграв всі 46 матчів першості і забив 16 м'ячів. Наступні сезони також багато забивав, а команда була на провідних ролях у першій лізі. У чемпіонаті 1986 року забив 27 м'ячів. Цей показник дозволив йому стати володарем «Стріляючого бутсу» — призу газети «Комсомолець Таджикистану» для найрезультативнішого бомбардира першої ліги сезону.

31 травня 1987 року, у виїзній грі проти «Ростсільмашу», забив свій сотий м'яч у чемпіонатах країни серед команд першої ліги. У сезоні 1988 року допоміг команді завоювати малі золоті медалі чемпіонату першої ліги і вийти у вищу лігу. У результаті зі 120 м'ячами став одним з найкращих бомбардирів 1-ї ліги.

У вищій лізі грав не настільки результативно — за три сезони забив лише 3 м'ячі[4].

Після розпаду СРСР у квітні 1992 покинув «Памір» і перейшов в «Зеніт»[5]. У Петербурзі провів 4 гри на позиції «під нападниками»[6]. Закріпитися у складі завадила травма: у грі зі «Спартаком» йому наступили шипами на ахіллове сухожилля. Під час літньої паузи залікував травму, але у контрольній грі знову отримав пошкодження. Обстеження показало, що у гравця частковий розрив сухожилля. У підсумку, за обопільною згодою з керівництвом клубу, розірвав контракт.

Повернувся в Душанбе, де залікував травму остаточно і переїхав в Україну, де провів кілька сезонів за клуб першої ліги «Ворскла» і отримав українське громадянство[7], а потім ще кілька матчів за друголігову «Ниву» (Миронівка).

У 1992 провів один матч за збірну Таджикистану[8].

Завершив кар'єру в 1996 році в команді «Індустрія» (Боровськ) у другій лізі Росії. Повернувся у Полтаву, де тренував команду КФК і був старшим тренером збірної Полтавської області різних вікових груп.

З грудня 2003 тренував клуб Волочанин-Ратмір[9]. У 2004 покинув команду.

У 2005 працював з клубом «Новоросійськ», який виступав в аматорській лізі ЮФО[10]

У 2008 році тренував «Сталь» (Дніпродзержинськ), після чого також в україні працював з аматорською командою «Велика Багачка».

На початку 2011 року призначений головним тренером ташкентського «Локомотива», клубу першої ліги чемпіонату Узбекистану з футболу[11].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вдівець, двов дітей. Старша дочка Ольга і син Арсен (нар. 08.01.1987). Ольга була головним педіатром Полтавської області, а Арсен також обрав професію футболіста і виступав за клуби першої ліги України «Олександрія» та «Десна», а також низку клубів другої ліги.

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Матчі Голи
1980 СРСР Памір 46 16
1981 СРСР Памір 44 13
1982 СРСР Памір 42 13
1983 СРСР Памір 40 9
1984 СРСР Памір 41 7
1985 СРСР Памір 40 12
1986 СРСР Памір 44 27
1987 СРСР Памір 40 8
1988 СРСР Памір 39 15
1989 СРСР Памір 21 1
1990 СРСР Памір 23 1
1991 СРСР Памір 5 1
1992 Памір ? 8
Росія Зеніт (СПб) 4 0
1992/93 Україна Ворскла 16 3
1993/94 Україна Ворскла 26 8
1994/95 Україна Ворскла 28 8
1995/96 Україна Нива (Миронівка) 2 0
1996 Росія Індустрія 19 6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б https://www.championat.com/football/news-5387280-umer-eks-futbolist-zenita-vazgen-manasyan.html
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ Вазген Манасян — Природжений бомбардир[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Вазген Манасян. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2016.
  5. ↑ Історія «Зеніту». Сезон 1992. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 8 листопада 2016.
  6. ↑ Статистика на сайті zenit-history.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 8 листопада 2016.
  7. ↑ Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  8. ↑ International Matches 1992 — Asia. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2016.
  9. ↑ З «Паміру» — в тверську Венецію[недоступне посилання]
  10. ↑ ФК «Новоросійськ»: кольори колишні, новий тренер. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  11. ↑ Вазген Манасян працевлаштувався в Узбекистані. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль

Васецький (1936–1939) · Єрохін (1949–1952) · Євреїнов (1969) · Авельцев (1970–1971) · Шмуригін (1976–1978) · Багдасаров (1979) · Пестриков (1979–1980) · Крощенко (1980) · Багдасаров (1980) · Пестов (1980–1981) · Орлов (1981) · Расторгуєв (1982–1984) · Манжелей (1985) · Кучма (1988) · Шмуригін (1988) · Берковський (1991) · Подорожняк (1992–1993) · Попов (1998) · Шмуригін (1998–1999) · Шнейдерман (1999–2000) · Кузнецов (2000–2002) · Гуляєв (2002) · Чистяков (2003) · Сіроштан (2003) · Севідов (2004–2005) · Маслов (2005–2006) · Дерун (2006) · Погребняк (2006) · Дірявка (2006–2007) · Щербаков (2007) · Маслов (2007–2008) · Лазоренко (2008) · Мартинюк (2008) · Манасян (2008) · Северин (2008) · Червоний (2009) · Северин (2009) · Задорожний (2009–2010) · Маслов (2010–2012) · Гузенко (2012–2013) · Мазяр (2013–2016) · Ван дер Мер (2016) · Галл (2016) · Кучук (2017) · Мелікян (2017) · Нестеренко (2017) · Костов (2017–2018)

Рассказов (1960) · Шерехов (1961–1962) · Тімаков (1962–1963) · Фальян (1964) · Ступаков (1965) · Касьянов (1966–1967) · Рассказов (1968) · Шерехов (1969) · Шинкарьов (1969–1970) · Васильєв (1978–1980) · Найдьонов (1981) · Шкляр (1981–1982) · Кущ (1984) · Суров (1984–1985) · Найдьонов (1986–1990) · Хван (1990) · Михайлов (1991) · Долматов (1992–1995) · Бутенко (1995) · Долматов (1995–1998) · Бутенко (1998–1999) · Федотов (1999) · Байдачний (2000–2001) · Зернов (2001) · Разинський (2001) · Андрєєв (2001) · Дишеков (2001) · Нененко (2002) · Дишеков (2002) · Гамула (2002–2003) · Шевчук (2003) · Четверик (2003) · Гамула (2003) · Павлов (2003) · Гамула (2003) · Гармашов (2004) · Бікжанов (2004) · Тищенко (2004) · Манасян (2005) · Гамула (2005–2006) · Саркісов (2006–2007) · Лагойда (2007) · Дишеков (2007–2008) · Южанін (2008–2009) · Саркісов (2009) · Черній (2009) · Ірхін (2009) · Черній (2009) · Дишеков (2009–2011) · Черній (2011–2012) · Долматов (2012–2015) · Саркісов (2015–2017) · Морозов (2017) · Дишеков (2017–2019) · Саркісов (2019–2022) · Зирянов (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манасян_Вазген_Гнатович&oldid=42380591