French
DeutschМарія Анто — Вікіпедія
| Марія Анто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 грудня 1936[1] Варшава, Польська Республіка | |||
| Смерть | 10 квітня 2007 (70 років) | |||
| Варшава, Республіка Польща | ||||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |  Республіка Польща[2] | |||
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв у Варшаві | |||
| Діяльність | художниця | |||
| | ||||
Марія Анто, справжнє ім'я — Марія Чарнецька (Антошкевич) (15 грудня 1936, Варшава — 10 квітня 2007, Варшава) — польська живописиця.
Дочка Тадеуша Чарнецького та Юзефіни Неллі Егерсдорф, одна з перших студенток філософського факультету Варшавського університету (у 1918—1922 роках). За біографіями музею Варшавського повстання, її батько Тадеуш Чарнецький (псевдонім Ушицький) та інші близькі родичі брали участь у Варшавському повстанні[3]. Є матір'ю Кристини Антошкевич, Зузанни Янін, Едварда Антошкевича та Станіслава Цесляка.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила факультет живопису Академії образотворчих мистецтв у Варшаві в 1962 році. Брала участь, серед інших, на Бієнале в Сан-Паулу в 1963 році та на понад 70 індивідуальних та багатьох групових виставках вдома та за кордоном. Лауреат багатьох нагород та відзнак за свою працю та окремі твори. Її картини є в національних та світових колекціях, в тому числі у Національному музеї у Варшаві, галереї Захента у Варшаві або музеї Карлсруе, Музей сучасного мистецтва в Стокгольмі та приватні колекції[4][5].
Згідно з дослідженням Міхала Яхули, куратора ретроспективи художниці, та розповідей її дочки[6], Марія Анто створила сильні емоційні твори на межі сюрреалізму, фантазії та примітивного живопису. У 70-х її творчість пов'язана була з галереєю Кортина в Мілані. Приятелювала з Діно Буццаті, Максом Ернстом та Міхалом Валіцьким, які написали есе до її каталогу індивідуальної виставки в Галереї «Захетта» в 1966 році. Яхула та Янін стверджують, що критики порівнювали її з Фрідою Кало, Івом Тангі, Максом Ернстом, Джорджо де Кіріко та Анрі Руссо, «створила, однак, цілковито свій, індивідуальний та неповторний стиль». Її картини, як передбачається, виражають — «подолані магічною уявою та ерудицією» — страхи та травми, отримані завдяки переживанням дитинства в окупованій Варшаві, смерті близьких людей та виживання на шляху до німецького табору[5][4][7].
Художниця була організатором мистецького життя під час воєнного стану в Польщі. У її будинку та студії під час бойкоту офіційних установ під час і після воєнного стану (1982—1986 років) відбувалися виставки та збори самвидаву, організовувала виставки, стала співтворцем Солідарності Художників, продовжувала одночасно розвивати свою творчість[7].
Померла 10 квітня 2007 року, похована в Повозках у сімейній могилі Чарнецьких (розділи 57-1-26).
На рубежі 2017 та 2018 років у Національній галереї мистецтв «Захтета» у Варшаві відбулася посмертна ретроспективна виставка творів художниці[8].
Мистецька премія Марії Анто та Ельзи фон Фрейтаг-Лорінгховен[ред. | ред. код]
У 2018 році Зузанна Янін від імені Фонду «Місце мистецтва» заснувала «Премію мистецтва» імені Марії Анто та Ельзи фон Фрейтаг-Лорінгховен в галузі візуального мистецтва у 3 категоріях:
- нагорода для молодої художниці
- нагорода за досягнення та мистецьке ставлення для польської художниці
- премія за досягнення та мистецьке ставлення для іноземної художниці.
У перші роки премія буде призначена лише для жінок-художниць. У 2018 році нагороди отримали: Аделіна Цімохович, Катажина Гурна та Каролі Шніман. Церемонія нагородження відбулася 15 грудня 2018 року в Національній галереї мистецтв в Захетті у символічний день народження Марії Анто та річниці смерті Ельзи фон Фрейтаг-Лортінгховен[9] . У 2019 році приз отримали: Катажина Кукула, Тереза Гержинська та Філіда Барлоу. Церемонія нагородження відбулася 15 грудня 2019 року в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/120636
- ↑ Powstańcze biogramy: Tadeusz Maria Czarnecki, архів оригіналу за 18 жовтня 2019, процитовано 20 травня 2020
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) - ↑ а б Maria Anto, Warszawa, Zmarła 10.04.2007 - wspomnienia, архів оригіналу за 7 березня 2019, процитовано 20 травня 2020
- ↑ а б [1], Michał Jachuła, "Maria Anto. Malarka"
- ↑ [2], Huncwot.com, "Wypowiedzieć traumę - Kwartalnik Przekrój"
- ↑ а б Otwarty dom – pracownia Marii Anto Spotkanie z Zuzanną Janin. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ 07.11.2017 – 04.02.2018 Maria Anto. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Gala pierwszej edycji nagrody im. MARII ANTO i ELSY VON FREYTAG, 13 грудня 2018, архів оригіналу за 1 лютого 2020, процитовано 20 травня 2020
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) - ↑ Nagroda Sztuki im. Marii Anto i Elsy von Freytag-Loringhoven - Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie (пол.), архів оригіналу за 1 лютого 2020, процитовано 20 травня 2020
Посилання[ред. | ред. код]
- Пам'ять Марії Анто, Gazeta Wyborcza [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія Біловезької ліси [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ArtInfo, Огляд виставки 2003 року [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
|
