Машуф — Вікіпедія

Маадани на машуфі серед месопотамських боліт

Машуф (араб مشحوف) — традиційний довгий і вузький човен болотних арабів Південного Іраку, використовуваний на месопотамських болотах і річках як основний транспортний засіб для переміщення людей і вантажів, а також як рибальський човен[1]. Пласке дно і вузький корпус машуфа робить його ідеальним судном для навігації на мілководді зарослих очеретяними хащами боліт[2]. Для позначення човнів в множині використовується слово машахіф (مشاحيف, mashāheef)[3]:36.

Історія[ред. | ред. код]

Вважається, що машуфи виникли ще в древньому Шумері, прибл. 3 000 років до н.е[4]. Зображення човнів, схожих на машуфи були виявлені у старовинному шумерському місті Ур, а також на циліндричних печатках шумерського та вавилонського періодів[3]:36.

Для болотних арабів, або мааданів (معدان), що мешкають у месопотамських болотах в міжріччі Тигру і Євфрату на півдні сучасного Іраку машуф є невід'ємною частиною культури, оскільки тісно пов'язаний з усім способом життя і є їх основним і часто єдиним засобом пересування. Будь-який маадан, часто включаючи дітей, має власний машуф. Болотні араби використовують човен для збирання очерету, риболовлі та полювання, догляду за своїми водяними буйволами та перевезення людей. товарів та вантажів. У більшості поселень болотяних арабів є свій майстер з ремонту машуфів, якого називають галаф (gallaf)[5]. Важливість машуфів на півдні Іраку робить їх популярною темою віршів, пісень та оповідань[6].

Осушення іракських боліт[ред. | ред. код]

Маадан на машуфі

Використання машуфів стрімко скоротилося в XX ст. через осушення іракських боліт. Болота, які займали у 1950 році площу в 20 000 км2 були зменшені до 9000 км2 в 1970-х роках. Після війни в Перській затоці 1991 року й подальшого використання боліт як бази для невдалого антиурядового повстання проти Саддама Хусейна, останній розпочав агресивну осушувальну кампанію, що призвело до скорочення площі боліт лише до 750 км2[1]. Осушення боліт та пов'язана з цим урядова кампанія насильства проти болотяних арабів призвела до переселення майже всіх їх мешканців з цієї території. Станом на 2003 рік серед боліт залишалось проживати лише 1600 осіб і значну частину традиційної культури мааданів знищено, зокрема й використання машуфів.

Відновлення боліт після 2003 року[ред. | ред. код]

Після вторгнення США в Ірак у 2003 році болота почали знову повільно затоплюватись. Спочатку місцеві болотні араби самостійно здійснювали повторне затоплення, знищуючи канали та дамби. Однак згодом до цієї роботи приєднались Програма ООН з охорони навколишнього середовища та реформований уряд Іраку, тож до 2008 року більшість боліт відновили, що дало змогу повернути в користування й машуфи[7][8].

Внаслідок осушення іракських боліт і поширення моторизованих металевих та склопластикових суден, традиційне будівництво машуфів у сучасному Іраку певний час було під загрозою зникнення. У Південному Іраку залишилось менш як 50 виробників машуфів, які проживають переважно в містах Басра, Хілла та Куфа[1]. Однак, оскільки болота знову були затоплені, використання машуфів повільно почало повертатися. На болотах також відродились гоночні перегони на машуфах, особливо серед жінок[9].

У червні 2017 прем'єр-міністр Іраку Хайдер-аль-Абіді під час візиту до Аль-Чібайшу, став першим сучасним лідером Іраку, що проплив на машуфі[10].

Конструкція[ред. | ред. код]

Рибалки на машуфі з підвісним двигуном на зрошувальному каналі у провінції Басра

Середній сучасний машуф становить близько 1,2 метра в ширину і приблизно 6 метрів в довжину. Машуф може бути виготовлений з багатьох різних матеріалів, включаючи очерет або папірус, що росте на болотах, та з дошок таких дерев, як шовковиця, кедр та жасмин[11]. Щілини між дерев'яними дошками конопатяться бавовною і для гідроізоляції зверху корпус покривається смолою та дьогтем. Дьоготь традиційно отримують з Хіту в провінції Анбар, містечку на Євфраті, яке славилось дьогтем та бітумом з античних часів[11]. Історично будівництво машуфів було сконцентровано в містах Аль-Чибаїш і Хувайр, а також у поселеннях на березі Шатт-аль-Араб, особливо в Абу Аль-Хасіб[3]:68 і практикувалось переважно мандеями[6]. Виготовлення машуфа коштує нині від 500 до 1000 доларів США, хоча висококласні можуть досягати і 4000 $[1].

Машуфи з корпусом з просмоленого очерету зробити простіше та дешевше, ніж дерев'яні, тому їх традиційно використовували більш широко, особливо діти. Однак дерев'яні машуфи є довговічнішими (очеретяний муфт потрібно щорічно ремонтувати або навіть замінювати) і тому вони стали набагато популярнішими в останні два століття[3].

Машуфи традиційно приводяться в рух за допомогою довгої жердини, яка називається марда (المردى, marda). Марда має завдовжки 3—4 метри й виготовляється з дерева або міцного очерету. У глибшій воді також використовуються весла, що називаються гаррафа (غرافة, gharrafa)[5]. Однак багато сучасних великих машуфів також оснащені підвісним двигуном[2].

Машуфи різняться за розмірами і болотні араби мають окремі терміни для різних розмірів човнів. Матавр (mataur) — це невеликий машуф, який вміщує лише одну людину (схожий на каяк) і використовується для полювання на птахів[12]. Більші машуфи називаються буркаша або даник (الدانك, dānik) і використовуються для перевезення очерету та вантажів або перевезення важливих шейхів[6]. Ще більші машуфи, що звуться гіуд (giood) або анья (anya), використовуються для навігації великими водними шляхами, такими як Тигр і Євфрат та Шатт-аль-Араб. Гіуд часто має вітрила, штурвал, піднятий ніс і корму, і управляється професійними моряками[3]:68,70.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Машуф


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Bassem, Wassim (10 квітня 2018). Iraqi boat-makers struggle to keep their trade afloat. Al-Monitor (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 28 лютого 2021.
  2. ↑ а б المشحوف .. مركب لابد منه في حياة الاهوار وعراقة تمتد لآلاف السنين (تقرير مصور ). جريدة الناصرية الإلكترونية (араб.). 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2021.
  3. ↑ а б в г д Kubba, Sam (2011). The Iraqi Marshlands and the Marsh Arabs: The Ma'dan, Their Culture and the Environment. Trans Pacific Press. ISBN 9780863723339.
  4. ↑ عرب ٤٨ (12 липня 2016). "السومرية"... أقدم حضارات العالم. موقع عرب 48 (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 27 лютого 2021.
  5. ↑ а б Kubba, Sam (2011). The Iraqi Marshlands and the Marsh Arabs: The Ma'dan, Their Culture and the Environment. Trans Pacific Press. ISBN 9780863723339.
  6. ↑ а б в روح بلمجيـي… “المشحوف” في الذاكرة الشعبية. التيار الوطني الاحوازي (араб.). Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 27 лютого 2021.
  7. ↑ Hopkin, Michael (21 лютого 2005). Reflooding bodes well for Iraqi marshes. News@nature. doi:10.1038/news050221-1. ISSN 1744-7933.
  8. ↑ Schwartzstein, Peter (9 липня 2015). Iraq's Famed Marshes Are Disappearing—Again. National Geographic. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 20 червня 2018.
  9. ↑ Porter, Richard (2 червня 2013). Marsh flooding brings new life to Iraq's 'Garden of Eden'. BBC. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  10. ↑ بالصور...حيدر العبادي ب"المشحوف" في أهوار الجبايش. بغداد اليوم. 13 вересня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
  11. ↑ а б Thesiger, Wilfred (1964). The Marsh Arabs. Penguin UK. ISBN 9780141904436.
  12. ↑ Thesiger, Wilfred (1964). The Marsh Arabs. Penguin UK. ISBN 9780141904436.

Джерела[ред. | ред. код]


Традиційні човни народів світу
 
Типи човнів
 
 
Археологічні знахідки
Європа
Каное з Пессе (~7730 до н.е.) • Нуаян-сюр-Сенська довбанка (~7190-6450 до н.е.) • Штральзундзькі човни-довбанки (~5000-4000 рр до н.е.) • Берсійські довбанки (~4800-2700 до н.е.) • Феррібські човни (~2030-1680 до н.е.) • Генсонська довбанка (~1500 до н.е.) • Дуврський човен (~1500 до н.е.) • ⛵Улу-бурунський корабель (~1350 до н.е.) • Карповська довбанка (~1000 до н.е.) • Йортспринзький човен (~350 до н.е.) • Гесголмська довбанка (~300 р до н.е.) ⛵Кіренійський корабель (~300 до н.е.) • Пульська довбанка (~295 до н.е.) • Могельницька довбанка (~220 р. до н.е.) • Антикітерський корабель (~85 р. до н.е.) • Нидамський човен (~320) • Галснейський човен (~450) • ⛵ Ставангерський корабель (~770) • ⛵Квалсунський корабель (~780-800) • ⛵Усеберзький корабель (~820-830) • ⛵Гокстадський корабель (~890) • ⛵Тунський корабель (~900) • ⛵Лалбійський корабель (~925) • ⛵Аскегарський човен (~930) • ⛵Хедебійський корабель-1 (~985) • ⛵Утрехтський корабель (~1010) • ⛵Роскілльський корабель-6 (~1025) • ⛵Скулелевські кораблі (~1030-1040) • ⛵Еллінзький човен (~1163) • ⛵Бременський ког (~1380)
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Дуфунське каное (~6550 до н.е.) • ⛵Абідоські човни (~2850 до н.е.) • Човен Хеопса (~2500 до н.е.) • Дахшурські човни (~1855 до н.е.)
 
Історичні моделі човнів минулих часів
Європа
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Америка
 
Сучасні моделі човнів
Європа
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Америка
 
⛵ - човни, що постійно або опціонально використовують вітрила
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Машуф&oldid=39666444