Мельник Андрій Ярославович — Вікіпедія

Мельник Андрій Ярославович
Мельник Андрій Ярославович
Мельник Андрій Ярославович
Посол України в Бразилії
Нині на посаді
На посаді з 20 червня 2023
Президент Володимир Зеленський
Попередник Ростислав Троненко
Заступник Міністра закордонних справ України
18 листопада 2022 — 11 липня 2023
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Посол України в Німеччині
19 грудня 2014 — 9 липня 2022
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Попередник Павло Клімкін
Наступник Олексій Макеєв
Народився 7 вересня 1975(1975-09-07) (48 років)
Львів
Відомий як дипломат, політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Андрій Ярославович Мельник (нар. 7 вересня 1975, Львів) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол (2016). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії з 20 червня 2023 року. Заступник Міністра закордонних справ України (2022—2023). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині (2014—2022). Повний кавалер ордена «За заслуги».

Заступник Міністра Кабінету Міністрів України (2014). Генеральний консул України в Гамбурзі у 2007—2012 роках. Кандидат юридичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1997 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, отримав кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин, перекладача німецької мови. Потім навчався у Швеції на юридичному факультеті Лундського університету, де отримав ступінь магістра міжнародного права. Стажувався у Гарвардському університеті. Вільно володіє англійською та німецькою мовами.

У 1997 році вступив на дипломатичну службу, почавши роботу старшим консультантом в Управлінні зовнішньої політики Адміністрації Президента України.[1]

У 1999—2003 рр. — другий, згодом перший секретар Посольства України в Республіці Австрія[2].

У 2005—2007 рр. — заступник керівника департаменту двостороннього і регіонального співробітництва — завідувач відділу аналізу і планування Головної служби зовнішньої політики Секретаріату Президента України[3], секретар української частини Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща;[4] Член делегації України для участі в переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи та Консультативної комісії з відкритого неба.[5] Член делегації України для участі у переговорах між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією щодо підготовки проекту Договору між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах.[6]

З 5.04.2007 по 2012 рр. — Генеральний консул України в Гамбурзі (Німеччина).[7] За його ініціативи при Генеральному консульстві створена Координаційна рада українських громадських організацій. Серед останніх можна, зокрема, відзначити Союз українських студентів Німеччини, Асоціацію українців Північної Німеччини, Товариство українців Німеччини[8].

З 2012 до 2014 рр. — Директор Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України[9].

Андрій Мельник та Карл Більдт

З 25 березня 2014[10] до 3 січня 2015 року[11] — заступник Міністра Кабінету Міністрів України.

З 19 грудня 2014 до 9 липня 2022 року[12] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині.

Заступник Міністра закордонних справ України з 18 листопада 2022[13] до 11 липня 2023[14] року.

З 20 червня 2023 року[15] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії.

Автор монографії[ред. | ред. код]

  • Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР: [Монографія] / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Нац.акад.наук України, Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К. : Юрид.думка, 2005. — 423 с. — Бібліогр.в підрядк.прим. — ISBN 966-8602-06-4[16]
  • Є автором публікацій з міжнародно-правової тематики, у тому числі низки монографій.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посланець першого класу (2012)[17]
  • Надзвичайний і Повноважний Посол (2016)[18]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» I ст. (18 грудня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[19]
  • Орден «За заслуги» II ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[20]
  • Орден «За заслуги» III ст. (22 грудня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[21]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПРОГРАММА ЧЕРНОМОРСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 24 жовтня 2014.
  2. Постанова Центральної виборчої комісії від 15 вересня 1999 року № 256. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 23 жовтня 2014.
  3. Розпорядження Президента України від 19 липня 2005 року № 1122 «Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України» (зі змінами, внесеними Розпорядженням від 5 листопада 2005 року № 1221). Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 29.04.2005 Про новий склад української частини Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  5. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1054/2005-рп Про делегацію України для участі в переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи та Консультативної комісії з відкритого неба. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  6. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1045/2005-рп Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією щодо підготовки проекту Договору між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Генеральне консульство України в Гамбурзі. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  8. Partner-Nord № 70 12/2008 — «Будущее Украины — в ЕС и НАТО» О работе Генерального консульства Украины в Гамбурге нашему корреспонденту Сергею Викману рассказал Генеральный консул Андрей Ярославович Мельник. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
  9. Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 березня 2014 р. № 245-р Про призначення Мельника А. Я. заступником Міністра Кабінету Міністрів України
  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року № 1273-р «Про звільнення Мельника А. Я. з посади заступника Міністра Кабінету Міністрів України».
  12. Указ Президента України від 9 липня 2022 року № 479/2022 «Про звільнення А.Мельника з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Німеччина»
  13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2022 року № 1033-р «Про призначення Мельника А. Я. заступником Міністра закордонних справ України».
  14. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 613-р «Про звільнення Мельника А. Я. з посади заступника Міністра закордонних справ України».
  15. Указ Президента України від 20 червня 2023 року № 341/2023 «Про призначення А.Мельника Надзвичайним і Повноважним Послом України в Федеративній Республіці Бразилія»
  16. Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
  17. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 711/2012 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 23 жовтня 2014.
  18. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 570/2016 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
  19. Указ Президента України від 18 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»
  20. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  21. Указ Президента України від 22 грудня 2017 року № 425/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Посли України в ФРН
2014—2022
Наступник:
Химинець Василь Васильович Макеєв Олексій Сергійович