Мерла (річка) — Вікіпедія

Мерла
Мерла біля Краснокутська
49°52′23″ пн. ш. 34°40′18″ сх. д. / 49.87305556002777251° пн. ш. 34.67166667002777558° сх. д. / 49.87305556002777251; 34.67166667002777558
Витік c. Рясне
• координати 50°16′48″ пн. ш. 35°47′42″ сх. д. / 50.28007100002777463° пн. ш. 35.79506300002777408° сх. д. / 50.28007100002777463; 35.79506300002777408
Гирло Ворскла
• координати 49°52′22″ пн. ш. 34°40′18″ сх. д. / 49.87292800002777682° пн. ш. 34.67180400002777674° сх. д. / 49.87292800002777682; 34.67180400002777674
Басейн Басейн Ворскли
Країни: Україна Україна
Регіон Полтавська область
Харківська область
Довжина 116 км
Площа басейну: 2030
Притоки: Березівка (притока Мерли) і Мерчик
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мерла.

Ме́рла, або Мерло, Мерля — річка на Північному Сході України, в межах Богодухівського району Харківської області та Полтавського району Полтавської області. Ліва притока Ворскли (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки 116 км, площа басейну 2030 км². Долина трапецієподібна, з високими, розчленованими правими схилами. Заплава на окремих ділянках заболочена. Річище у пониззі звивисте, розгалужене. Пересічна його ширина 5—8 м, найбільша 20—25 м (біля гирла). Глибина 0,5—1,5 м, на плесах до 3 м. Похил річки 0,8м/км. Середня багаторічна витрата води Мерли (м. Богодухів) становить 0,75 м³/с. Мінералізація води змінюється протягом року: весняна повінь — 715 мг/дм³; літньо-осіння межень — 781 мг/дм³; зимова межень — 817 мг/дм³. Споруджено декілька ставків (переважно у верхній течії), а також Забродівське водосховище.

Розташування[ред. | ред. код]

Мерло в районі села Васьки Котелевського району
Мерла на території Лабурівського заказника

Витоки Мерли розташовані біля села Рясне. Тече переважно на південний захід. Впадає до Ворскли на південний захід від села Шевченкове. Неподалік від впадіння Мерли у Ворсклу розташований Лабурівський орнітологічний заказник. У Краснокутській селищній громаді на берегах річки розташований Слобожанський національний природний парк.

Мерла — одна з найбільших річок на заході Харківської області. На правому березі річки розташовані райцентри Богодухів та Краснокутськ.

Колись Мерла була повноводна — по ній навіть ходили козацькі чайки, але з часом вона обміліла. Лише весною річка іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ.

Річка Мерла — одна з найбільших річок західної частини Харківської області.

Екологія[ред. | ред. код]

Мерла дуже забруднена, особливо біля смт Гути. В річку потрапляють багато відстоїв, особливо з міста Богодухів. У 2014 році на річці загинуло багато риби: білуга, короп, карась та багато іншої риби.

Проте у Мерлі водиться дрібна риба, водяні щури, жаби. Останнім часом з Ворскли прийшли бобри. Колись тут були і черепахи.

У річці водяться бобри, жаби та черепахи. Дуже часто помічають погризену бобрами кору дерев, особливо біля смт Гути та луками біля селища.

Етимологія[ред. | ред. код]

Течія води дуже повільна. Це типова дрібна рівнинна річка, що тече серед луків, тому нашим пращурам здавалося, що річка «мертва». Мерло (Мерл, Мерля, Мерла) — значить «мертва» від давньоруського «мерети» — вмирати. З того ж приводу її найбільша притока зліва названа Мерчик[джерело?].

Історія[ред. | ред. код]

У 1709 році по річці Мерла проходила бойова лінія шведських і московських військ. Недалеко від Краснокутська (поблизу села Городне) відбулась битва московського царства зі шведами.

Притоки[ред. | ред. код]

Праві[ред. | ред. код]

Чернещинський заказник в яру Вільшанка
  • Яр Бондарева - протікає у Золочівській селищній громаді, впадає у Мерлу у селі Рясне[1]
    • Яр Довгий - ліва притока яру Бондарева
  • Балка Скалозубівка - протікає у Золочівській громаді, бере початок на західній околиці села Писарівка, тече переважно на південь через село Малижине і впадає у Мерлу у селі Мерло[1]
  • Балка Поповка
  • Яр Перевозний - протікає у Богодухівській громаді, впадає у Мерлу на західній околиці села Пісочин[1]
  • Яр Мельків - протікає у Богодухівській громаді, впадає у Мерлу у селі Шийчине[1]
  • Яр Руднів[1]
  • Стрілиця - протікає у Богодухівській громаді через село Полкова Микитівка[2]
  • Яр Волковий - протікає у Богодухівській громаді, бере початок на північному заході від села Полклва Микитівка, тече на південний захід і впадає у Мерлу на південному заході від того ж села [3]
  • Яр Козіївський[3]
  • Яр Вільшанка - протікає у Краснокутській селищній громаді, впадає в Мерлу у селі Чернетчина.[3] У яру розташований Чернещинський заказник
    • Яр Пантин - права притока яру Вільшанка, впадає на північно-західній околиці села Чернещина.
Знімок з американського розвідувального супутника 1979 рік, річка Мерла, балки Кругла і Сливчина у селі Колонтаїв
  • Балка Кругла - протікає у Краснокутській громаді, впадає в Мерлу у селі Колонтаїв.[3]
  • Балка Сливчина - протікає у Краснокутській громаді, впадає в Мерлу у селі Колонтаїв.[3]
  • Синянка - права притока у Полтавській області[4]

Ліві[ред. | ред. код]

  • Балка Величкова - протікає у Золочівській громаді, впадає у Мерлу у селі Писарівка[1]
  • Балка Бабакова - протікає у Золочівській громаді, впадає у Мерлу у селі Писарівка[1]
  • Балка Стенька - протікає у Золочівській громаді, впадає у Мерлу у селі Писарівка[1]
  • Яр Кломів - протікає у Золочівській громаді, впадає у Мерлу південніше села Писарівка[1]
  • Яр Восковий - протікає у Золочівській громаді, впадає у Мерлу у між селами Писарівка і Мерло[1]
  • Балка Головатого - протікає у Богодухівській громаді, впадає у Мерлу у селі Мерло[1]
  • Яр Жолобок[5]
  • Яр Бабка - протікає у Богодухівській громаді, впадає у Мерлу у селі Заброди[5]
  • Яр Носиків - протікає у Богодухівській громаді, впадає у Мерлу на західній околиці села Заброди[5]
  • Яр Бирка - протікає у Богодухівській громаді через село Воскобійники, впадає у Мерлу у селі Новоселівка[5]
  • Крисинка[5]
  • Яр Козин[5]
  • Яр Семенів[5]
  • Мерчик
  • Долина Дідова - протікає у Краснокутській громаді, бере початок на півдні від села Качалівка, тече спочатку на північ, потім на північний захід і впадає у Мерлу на околиці села Павлюківка[3]
  • Долина Липова - протікає у Краснокутській громаді через східну частину села Карайкозівка, впадає у Мерлу між селами Павлюківка і Любівка[3]
  • Балка Бабачка - протікає у Краснокутській громаді, бере початок у селі Ковальчуківка, тече переважно на північний захід і впадає у Мерлу у селі Любівка[3]
  • Грузька
  • Колонтаїв
  • Бистра - рукав у Великорублівській сільській громаді простягається від села Мар'їне до села Лихачівка[3]
  • Балка Труханівка[3][6]
  • Балка Ризникова - балка у басейні Мерли у Великорублівській громаді, починається на сході від села Терни, тече на північний захід через це ж село[3]
  • Микілка - річка у Великорублівській громаді. Бере початок у селі Микілка, тече переважно на схід і впадає у Мерлу у селі Шевченкове[3][7]
  • Івани - ліва притока у колишньому Богодухівському районі[8]
  • Краска - ліва притока у колишньому Богодухівському районі[9]

Населені пунки вздовж берегової лінії[ред. | ред. код]

Харківська область: Рясне, Писарівка, Мерло, Філатове, Шигимагине, Заброди, Пісочин

Примітки[ред. | ред. код]

Бобер. Тепер одна із типових тварин у Мерлі.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Мапа Шуберта, аркуш 22-14
  2. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 534
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н Мапа Шуберта, аркуш 23-13
  4. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 502
  5. ↑ а б в г д е ж Мапа Шуберта, аркуш 23-14
  6. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 573 (Трохимів), С. 574 (Труханівка)
  7. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 362 (Микілка № 1)
  8. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 218
  9. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 280

Джерела[ред. | ред. код]

  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Dimnik, Martin. The Dynasty of Chernihiv - 1146-1246. (Згадка про Мерлу при описі боїв Ігоря Святославича з половцями)
  • Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 230 с. ISBN 978-966-521-107-5
  • «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 116. — (№ 1991).
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 360
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерла_(річка)&oldid=42385942