Мокренко Сергій Вікторович — Вікіпедія
Мокренко Сергій Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Солдат | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 24 березня 1993 Шацьк, Волинська область, Україна | |||
Смерть | 28 лютого 2017 (23 роки) Луганське, Донецька область, Україна (загинув у бою) | |||
Псевдо | «Крук» | |||
Військова служба | ||||
Роки служби | 2016—2017 | |||
Приналежність | Україна | |||
Вид ЗС | Сухопутні війська | |||
Рід військ | Механізовані війська | |||
Формування | ||||
Війни / битви | ||||
Нагороди та відзнаки | ||||
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Юність Сергійка на YouTube |
Сергі́й Ві́кторович Мокре́нко (24 березня 1993, смт Шацьк, Волинська область, Україна — 28 лютого 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, стрілець 54-ї ОМБр, учасник російсько-української війни, позивний «Крук».
Навчався у Шацькій загальноосвітній школі-гімназії, добре малював. Закінчив Любомльський професійний ліцей.
Активний учасник Революції гідності. Під час протистоянь у Києві зазнав контузії — поруч вибухнув ящик із світлошумовими гранатами.
Від початку бойових дій на Сході України 2014 року воював у складі Добровольчого українського корпусу, дістав множинні осколкові поранення обличчя та шиї у боях під Іловайськом. В обласній лікарні Луцька провели операцію із заміни кришталика ока, в якому застряг уламок заліза, на штучний. Після місяця лікування воював у Пісках. Повернувшись додому, почав працювати, займався волонтерством, започаткував у Любомлі акцію «Зігрій солдата». Через рік мирного життя поїхав у полк «Азов» на навчання. Не дочекавшись офіційного оформлення в «Азові» 14 вересня 2016 року, через Бахмутський районний військкомат Донецької області, вступив на контрактну службу в 54 окрему механізовану бригаду й одразу ж вирушив на передову, у підрозділ «вовків ПС» 3-ї роти 1-го механізованого батальйону, де служили його побратими по ДУК. 19 грудня дістав поранення у боях на «Світлодарській дузі», лікувався у Вінницькому госпіталі. В січні приїхав додому, після чого знову вирушив на передову.
Загинув близько 10:00 28 лютого 2017 року під час масованого мінометного обстрілу на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Того ж дня на іншій позиції в тому районі загинув молодший сержант Геннадій Решетняк.
По смерті залишилися батьки, сестра і наречена.
Похований на старому кладовищі Шацька[1][2].
- Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[3].
- Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» II ступеня[4].
- Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» УПЦ КП.
- 12 червня 2018 року присвоєне звання «Почесний громадянин селища Шацьк»[5].
13 жовтня 2017 в НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія смт Шацьк» відкрито пам'ятну дошку випускнику школи Сергієві Мокренку[6].
У серпні 2017 в Шацькій центральній районній бібліотеці створили відео з фотографій загиблого на фронті Сергія Мокренка[7].
У березні 2018 в Любомльському краєзнавчому музеї було відкрито виставку до річниці Майдану, на якій представлені також і світлини шачанина Сергія Мокренка[8].
- ↑ Шачани на колінах зустріли свого земляка ГЕРОЯ Сергія Мокренка. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ У Шацьку провели в останню путь Героя України Сергія Мокренка. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 22 травня 2017 року № 138/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Кому присвоїли звання «Почесний громадянин селища Шацьк». Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Шацьк: у школі відкрили пам'ятну дошку Герою Сергієві Мокренку. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ В Шацькій бібліотеці створили слайд-шоу «Герої не вмирають» з посвятою Сергієві Мокренку. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Сергій Мокренко на Майдані — світлини героя представлені на виставці в краєзнавчому музеї. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- Мокренко Сергій Вікторович («Крук») [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Мирослава Цюп'ях. Останнє інтерв'ю. Сергій Мокренко: «Я хочу воювати, а не заробляти гроші» [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Район. Шацьк, 28 лютого 2017.
- На Сході України загинув військовослужбовець із Шацька [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.] // Район. Шацьк, 28 лютого 2017.
- На Світлодарській дузі побратими згадують загиблих 23-річного Сергія та 52-річного Геннадія на YouTube // ТСН, 1 березня 2017
- Ян Осока. Нова зірка на небосхилі [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Цензор.нет, 2 березня 2017.
- Хочемо дива… Найдивнішого дивного дива… Хочемо воскресіння твого, Крук… [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Район. Шацьк, 4 березня 2017.
- Нестерпно боляче без тебе… Сьогодні річниця загибелі Сергія Мокренка [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Район. Шацьк, 28 лютого 2018.