Населення Чернігівської області — Вікіпедія

Населення Чернігівської області на 1 грудня 2019 року становило 912,6 тис., а у вересні 2019 року — 997,6 тис.[1].[уточнити][неякісне джерело]

Хоча ще у травні 2019 року було більше мільйона осіб, а на 1 вересня 2013 року становило 1072,5 тис. осіб. Міське населення становило 684,0 тис. (63,8 %), сільське 388,5 тис. (36,2 %)

Густота населення[ред. | ред. код]

Середня густота населення становить 33,7 особи на км²

Динаміка населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення Чернігівської області, тисяч осіб:

Динаміка чисельності населення районів та міст обласного підпорядкування:[2]

1970 1979 1989 2001 2012
м. Ніжин  56 320  69 533  80 553  76 625  73 597
м. Прилуки  57 474  65 303  71 954  64 861  58 852
м. Чернігів  159 071  238 141  296 347  304 994  296 723
Бахмацький район  83 897  76 662  67 980  56 507  47 392
Бобровицький район  75 896  61 455  50 863  41 184  34 942
Борзнянський район  73 575  64 505  53 727  43 698  34 507
Варвинський район  24 824  23 134  21 652  20 005  17 122
Городнянський район  56 361  49 578  44 422  36 306  30 234
Ічнянський район  71 208  60 410  49 662  41 134  33 944
Козелецький район  102 099  90 157  76 646  61 652  49 571
Коропський район  55 052  46 070  38 943  32 122  25 374
Корюківський район  44 883  41 278  38 342  33 676  28 458
Куликівський район  36 544  31 994  27 541  22 544  18 480
Менський район  63 221  58 807  52 888  45 592  38 742
Ніжинський район  66 877  57 036  45 581  36 506  29 595
Новгород-Сіверський район  59 455  50 956  42 735  36 091  28 837
Носівський район  54 631  52 289  44 752  37 553  31 144
Прилуцький район  78 435  67 363  55 284  45 042  37 683
Ріпкинський район  65 499  57 280  47 301  37 614  29 852
Семенівський район  40 456  34 216  28 399  23 505  18 974
Сновський район  47 622  42 351  37 577  30 572  25 208
Сосницький район  37 768  33 862  29 265  24 878  20 265
Срібнянський район  24 452  20 789  17 844  14 577  12 054
Талалаївський район  27 305  23 830  19 882  16 726  13 981
Чернігівський район  96 949  84 901  75 767  61 296  52 978

Міста[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,0 тисяч
за даними Держкомстату на 2014[3][4]
Чернігів 295,7 Ічня 11,5
Ніжин 72,9 Бобровиця 11,3
Прилуки 58,2 Борзна 10,4
Бахмач 18,6 Семенівка 8,5
Носівка 14,0 Варва 8,3
Новгород-Сіверський 13,8 Козелець 8,2
Корюківка 13,1 Десна 7,6
Городня 12,4 Ріпки 7,3
Мена 12,2 Сосниця 7,3
Сновськ 11,5

Народжуваність[ред. | ред. код]

Частково із 1967 року (у деяких містах і районах) і майже у всіх районах і містах із 1970-х років населення (і народжуваність) області стабільно зменшується. Пік зменшення прийшовся приблизно на 1998—2002 роки. У 2010—2012 темпи скорочення населення дещо сповільнилися, але знову зросли у 2017. Так, у 2017 році народилося 7573 дитини. Це на 11 % менше, ніж у попередньому році.[5] Причому народжуванність у містах у 2 рази вища, ніж у селах.[5] Також у селах більше, ніж у містах діти народжуються у неповних сім'ях. Найменша питома народжуванність — 5,1 народжених у розрахунку на 1000 наявного населення в Коропському районі, найбільша до 8,4 — у Бобровицькому, Носівському та Чернігівському районах. Середній вік породіль становив 28 років, а мам, які народили первістка — 26 років.

Природний рух[ред. | ред. код]

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 роках.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[6] 1960[6] 1970[7] 1990[8] 2000[8] 2010[8] 2020[8]
народжуваності 22,0 18,3 12,7 10,8 6,9 9,1 7,8
смертності 9,4 7,5 10,7 14,8 19,8 19,6 15,9
природного приросту 12,6 10,8 2,0 -4,0 -12,9 -10,5 -8,1


Природний рух населення Чернігівської області у 1950—2021 році [9] [8]
     Народжень       Смертей

Міграційний рух[ред. | ред. код]

За 2012 рік:
У межах України:
Число прибулих: 16278 (15,0 на 1000 осіб)
Число вибулих: 17599 (16,2 на 1000 осіб)
Приріст: −1321 (-1,2 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 819 (0,8 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,2 на 1000 осіб)
Приріст: +600 (0,6 на 1000 осіб)

Національний склад[ред. | ред. код]

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення, %[10][11][12][13]

1939 1959 1970 1989 2001
українці 92,1 94,5 93,8 91,5 93,5
росіяни 4,5 3,9 4,7 6,8 5,0
інші 3,4 1,6 1,5 1,7 1,5

Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік[13]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 155 354 93,47 %
2 Росіяни 62 207 5,03 %
3 Білоруси 7 122 0,58 %
4 Євреї 1 531 0,12 %
5 Вірмени 934 0,08 %
6 Цигани 756 0,06 %
7 Молдовани 700 0,06 %
8 Поляки 528 0,04 %
9 Татари 461 0,04 %
10 Азербайджанці 403 0,03 %
11 Інші 6 069 0,49 %
Разом 1 236 065 100 %

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення області за результатами переписів, %[11][12][14][15]

1959 1970 1989 2001
українська 88,1 88,8 85,7 89,1
російська 11,1 10,6 13,6 10,3
інша 0,8 0,6 0,7 0,4

Рідна мова населення Чернігівської області за переписом 2001 р.[15]

українська російська білоруська
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ 89,1 10,3 0,2
м. ЧЕРНІГІВ 74,0 24,5 0,3
м. НІЖИН 89,5 8,9 0,1
м. ПРИЛУКИ 92,9 6,8 0,1
БАХМАЦЬКИЙ РАЙОН 97,1 2,5 0,1
БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН 97,9 1,8 0,1
БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН 98,4 1,4 0,1
ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОН 97,0 2,7 0,2
ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОН 92,5 7,0 0,5
ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОН 97,8 2,0 0,1
КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОН 95,8 3,8 0,1
КОРОПСЬКИЙ РАЙОН 97,8 2,0 0,1
КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 96,9 2,8 0,1
КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОН 98,0 1,7 0,2
МЕНСЬКИЙ РАЙОН 97,5 2,1 0,2
НІЖИНСЬКИЙ РАЙОН 98,5 1,3 0,1
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОН 63,9 35,9 0,1
НОСІВСЬКИЙ РАЙОН 97,9 1,7 0,1
ПРИЛУЦЬКИЙ РАЙОН 97,2 2,4 0,1
РІПКИНСЬКИЙ РАЙОН 87,6 11,4 0,8
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОН 80,4 19,4 0,1
СНОВСЬКИЙ РАЙОН 89,4 10,3 0,2
СОСНИЦЬКИЙ РАЙОН 98,4 1,4 0,1
СРІБНЯНСЬКИЙ РАЙОН 98,3 1,5 0,1
ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН 98,0 1,9 0,1
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,4 4,0 0,3

Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 97,18 % мешканців Чернігівської області вказали вільне володіння українською мовою, а 62,54 % — російською мовою. 98,37 % мешканців Чернігівської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернігівської області за даними перепису населення 2001 р.[16][17]

своєї

національності

українська російська
Українці 98,90 % 60,46 %
Росіяни 97,97 % 69,43 %
Білоруси 44,97 % 70,32 % 81,52 %
Євреї 4,77 % 84,98 % 92,03 %
Вірмени 70,02 % 65,42 % 81,48 %
Цигани 74,07 % 78,57 % 49,07 %
Молдовани 58,86 % 81,14 % 66,43 %

Місце народження[ред. | ред. код]

За переписом 2001 року 93,6 % населення Чернігівської області народилися на території України (УРСР), 6,1 % населення — на території інших держав (зокрема 4,2 % — на території Росії), 0,3 % населення не вказали місце народження. 85,2 % населення народилися на території Чернігівської області, 8,4 % — у інших регіонах України.[18]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернігівської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Чернігівської 1053321 85,2
Сумської 12235 1,0
Київської 11721 0,9
Полтавської 7091 0,6
Житомирської 6574 0,5
Донецької 6158 0,5
м. Києва 5411 0,4
Вінницької 5227 0,4
Луганської 4723 0,4
Харківської 4505 0,4
Черкаської 4480 0,4
Дніпропетровської 4250 0,3
Хмельницької 3721 0,3
Закарпатської 3253 0,3
АР Крим 2902 0,2
Львівської 2786 0,2
Рівненської 2623 0,2
Кіровоградської 2417 0,2
Одеської 2330 0,2
Запорізької 1973 0,2
Волинської 1842 0,1
Херсонської 1833 0,1
Івано-Франківської 1678 0,1
Миколаївської 1629 0,1
Тернопільської 1529 0,1
Чернівецької 766 0,1
Севастополя 208 0,0

Зайнятість населення[ред. | ред. код]

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[19]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 118 898 27,6 %
Обробна промисловість 68 329 15,9 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 42 405 9,9 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 38 161 8,9 %
Освіта 37 372 8,7 %
Державне управління 33 114 7,7 %
Транспорт і зв'язок 26 268 6,1 %
Будівництво 17 379 4,0 %
Виробництво електроенергії, газу та води 12 081 2,8 %
Колективні, громадські та особисті послуги 11 848 2,8 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 9 284 2,2 %
Готелі та ресторани 7 156 1,7 %
Фінансова діяльність 4 222 1,0 %
Добувна промисловість 2 296 0,5 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 1 147 0,3 %
Рибне господарство 322 0,1 %
Послуги домашньої прислуги 213 0,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 430 495 100,0 %

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наш край, № 81-82, 10 жовтня 2019
  2. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  3. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 11 березня 2010.
  4. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  5. а б На Чернігівщині стали менше народжувати [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.], ПІК, 10.04.2018
  6. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  7. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  8. а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  9. (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. публікація знаходиться у відкритому доступі
  10. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  11. а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
  12. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  13. а б Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 13 квітня 2015.
  14. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  15. а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  18. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  19. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.