Недайкаша Василь Денисович — Вікіпедія

Василь Денисович Недайкаша
 Поручик
 Сотник
Загальна інформація
Народження 22 березня 1895(1895-03-22)
с. Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія,
Російська імперія
Смерть 18 квітня 1972(1972-04-18) (77 років)
с.Ла-Постоль Франція Франція
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви

Українсько-радянська війна

Командування
командир 6-го куреня Низових Запорожців 2-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР

Василь Денисович Недайкаша (22 березня 1895, с. Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія — † 18 квітня 1972, с. Ла-Постоль, Франція) — сотник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Учасники свята запорожців у Парижі. 1937 р. У першому ряду зліва направо: Василь Недайкаша, Іван Охмак, Сергій Редько, Микола Капустянсъкий, Петро Морозовський, Леонід Буткевич; 2-й ряд: Леонід Бахтін, Іван Небоба, Іван Вереха, Вільгельм Габсбург, Сергій Бордючівський

Походив з селян с. Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Останнє звання у російській армії — поручик.

Наприкінці 1917 р. — навесні 1918 р. — один із керівників Вільного Козацтва у с. Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. У червні 1919 р. разом з іншими мешканцями села Глодоси вступив до загонів Махна, у складі яких на початку вересня 1919 р. перейшов до Дієвої армії УНР. Був командиром кулеметної сотні 14-го полку Низових Запорожців 5-ї Селянської дивізії, сформованої з селян с. Глодоси.

У листопаді 1919 р. з наказу Ю. Тютюнника повернувся додому для організації селянських повстань проти білих та червоних. У квітні 1920 р. на чолі загону у 60 чоловік — своїх односельчан — приєднався до Дієвої армії УНР, яка рейдувала у Першому Зимовому поході. Згодом цей загін було перейменовано на курінь Низових Запорожців Збірної Запорізької дивізії. У травні 1920–1922 рр. — командир 6-го куреня Низових Запорожців 2-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.

З 1928 р. — на посаді начальника відділення у 2-му відділі розвідки Генерального штабу Військового міністерства УНР в екзилі. У 1939 р. жив у Сансі (Франція), був одним із ініціаторів вступу українських добровольців до Французького іноземного легіону для боротьби з німцями.

Після Другої світової війни був одним із керівників Товариства бувших вояків-українців у Франції.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Недайкаша_Василь_Денисович&oldid=40583499