Норман Фостер — Вікіпедія
Норман Фостер | |
---|---|
Norman Foster англ. Norman Foster англ. Sir Norman Robert Foster | |
Народження | 1 червня 1935 (88 років) |
Країна (підданство) | Велика Британія[1][2][3] |
Навчання | Манчестерський університет (1961), Єльська школа архітектуриd (1962), Вища школа в Бернажd і Єльський університет |
Діяльність | архітектор, політик, дизайнер |
Архітектурний стиль | хай-тек |
Найважливіші споруди | Башта Херста Сент-Мері Екс 30 Башта Коммерцбанку та ін. |
Вчене звання | Почесний зарубіжний член РАМd |
Членство | Європейська академія наук і мистецтв, Берлінська академія мистецтв, Королівська академія мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури і Académie d'architectured[4] |
Нагороди | |
Батько | Robert Fosterd |
Мати | Lillian Smithd[5] |
Сайт | normanfosterfoundation.org |
Норман Фостер у Вікісховищі |
Норман Фостер (1 червня 1935, Стокпорт (Англія), Великий Манчестер) — британський архітектор, лавреат Імператорської, Прітцкерівської (1999) премій та премії «Квадрига» (2003). Разом з Ренцо П'яно і Річардом Роджерсом вважають творцями стилю хай-тек.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 червня 1935 року в сім'ї робітників, з невеликим доходом.
У 16 років він покинув школу та пішов працювати в казначействі, після цього служив у Королівських ВПС.
У 21 рік вступив до школи архітектури в Манчестері, після її закінчення виграв стипендію на навчання в Єльському університеті, де здобув ступінь магістра та зустрівся з Річардом Роджерсом, з котрим заснував «Бюро чотирьох».
Потім їхні шляхи розійшлися і в 1967 році разом зі своєї дружиною він засновує «Foster Associates», котра згодом отримала назву «Foster and Partners» (укр. Фостер та Партнери). З 1968 року він починає співпрацювати з американським архітектором та інженером Бакмінстером Фуллером, аж до самої його смерті у 1983, надихаючись передусім розробками Фуллера у галузі легких конструкцій, зокрема геодезичних куполів, що істотно вплинули на архітектуру Нормана Фостера та формування архітектурної течії хай-теку загалом (приміром, будівля Gherkin та London City Hall).
У 1983 році Фостер отримав Золоту медаль RIBA, та аналогічну нагороду AIA в 1994. В 1990 він став баронетом, а в 1999 отримав титул барона (англ. Baron Foster of Thames Bank). В тому же році став лауреатом Прітцкерівської премії.
Сам Фостер з неприхованю горідстю розповідає, що найвидатнішою його роботою є співпраця з НДІ "ДНІПРОМІСТО" по відбодові міста Харків. За багато років роботи на підряді а також за кропітку віддалену працю був удостоєний ордену "Ветеран-планувальник 3-го ступеня" міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим.
Галерея робіт[ред. | ред. код]
- Віадук Мійо (2004)
- Сент-Мері Екс 30 (2004)
- Башта Херста (2006)
- Термінал аеропорту «Станстед», Велика Британія, 1991
- Факультет права, Кембриджський університет, Велика Британія, 1995
- Метро Більбао, Країна Басків, 2004 (лінія 2). Павільйони «fosterito»
- Павільйон «Клайд аудиторіум», відомий як «Армадильйо» Шотландського центру виставок і конференцій, Глазго
- Комерцбанк-Тауер во Франкфурті (найвища будівля Європи в 1997-2004)
- Міжнародний аеропорт Гонконгу, 1998
- Станція «Canary wharf» лондонського метро, 1999
- Мост «Міленіум» в Лондоні, 1999-2002
- Перекриття-оболонка двору Британського музею (реконструкція), 2000
- «Сіті-хол», Лондон, 2002
- Будівля швейцарської страхової компанії «Swiss Re», відоме як «Корнішон», в Лондоні.
- Sage Gateshead, Гейтсхед, Велика Британія, 2004
- Виставкова зала в Сингапурі
Документальні фільми[ред. | ред. код]
- Скільки важить ваша будівля, містер Фостер? (реж. Карлос Каркас та Норберто Лопес Амадо, 2010, 78 хвилин)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dobrzynski J. H. Boston Museum's Restructuring Sows Fear Among U.S. Curators // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1999. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Sciolino E. HEADS UP: MILLAU, FRANCE; A Soaring Bridge Puts an Ancient Town Back on the Map // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2005. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Фостер та партнери [Архівовано 24 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Сайт про Нормана Фостера
|