Ніс (фільм, 1965) — Вікіпедія

Ніс
рос. Нос
Жанр	драма
Режисер	Олександр Бєлінський
Сценарист	Олександр Бєлінський
На основі	Ніс
У головних ролях	Борисов Олег Іванович, Луспекаєв Павло Борисович і Макарова Людмила Йосипівна
Оператор	Борис Ніканоров
Художники	Станіслав Думський, Ольга Бекетова
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1965

«Ніс» — радянський телефільм 1965 року знятий на Ленінградському телебаченні у формі телевистави^[1]. Екранізація однойменної повісті Миколи Гоголя.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет повторює оригінальну повість. Цирюльник коли снідав, у спеченому дружиною шматку хліба знайшов ніс колезького асесора Ковальова. Щоб позбутися дивної знахідки, він його викидає з моста.

Сам же колезький асесор Ковальов того ранку прокидається без носу, на його місці лише гладке місце. Він йде до поліцмейстра заявити про пропажу, але по дорозі зустрічає власний ніс в шитому золотому мундирі, капелюсі статського радника і при шпазі. Тут і починаються подальші пригоди…

У ролях[ред. | ред. код]

• Олег Борисов — майор Ковальов, головна роль.

• Павло Луспєкаєв — поліцмейстер.

• Людмила Макарова — Олександра Григорівна Підточина, штаб-офіцерша.

• Борис Рижухін — ?

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Ніс (повість)

• Ніс (фільм, 1977)