Ніс (фільм, 1965) — Вікіпедія
Ніс | |
---|---|
рос. Нос | |
Жанр | драма |
Режисер | Олександр Бєлінський |
Сценарист | Олександр Бєлінський |
На основі | Ніс |
У головних ролях | Борисов Олег Іванович, Луспекаєв Павло Борисович і Макарова Людмила Йосипівна |
Оператор | Борис Ніканоров |
Художники | Станіслав Думський, Ольга Бекетова |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1965 |
«Ніс» — радянський телефільм 1965 року знятий на Ленінградському телебаченні у формі телевистави[1]. Екранізація однойменної повісті Миколи Гоголя.
Сюжет повторює оригінальну повість. Цирюльник коли снідав, у спеченому дружиною шматку хліба знайшов ніс колезького асесора Ковальова. Щоб позбутися дивної знахідки, він його викидає з моста.
Сам же колезький асесор Ковальов того ранку прокидається без носу, на його місці лише гладке місце. Він йде до поліцмейстра заявити про пропажу, але по дорозі зустрічає власний ніс в шитому золотому мундирі, капелюсі статського радника і при шпазі. Тут і починаються подальші пригоди…
- Олег Борисов — майор Ковальов, головна роль.
- Павло Луспєкаєв — поліцмейстер.
- Людмила Макарова — Олександра Григорівна Підточина, штаб-офіцерша.
- Борис Рижухін — ?
- ↑ Нос (1965), процитовано 16 липня 2022