Обговорення Вікіпедії:Іменування статей — Вікіпедія

Обговорення Вікіпедії:Іменування статей/Архів

Не заборонено[ред. код]

Пропоную додати підпункт у правила в частині: розширювальні, пояснювальні частини імені, як-от слово Тернопіль Парк національного відродження (Тернопіль) не є надмірною деталізацією і є допустимими/прийнятними/бажаними/рекомендованими/доречними.... -- 15:38, 15 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Це сюди: Обговорення Вікіпедії:Іменування статей/Уточнення--Leon 18:37, 15 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Пропоную внести уточнення у тезу

Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия).

Некириличні назви — подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк Таймс).

Кириличні (неураїомовні) назви засобів масової інформації, які не мають українського відповідника, подавати оригінальним написанням, якщо український відповідник є і/або [широко] використовується, вживати його при передаванні назви.-- 19:41, 19 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Ти ба! Невже росіяни назвали свою газету Ызвэстыя?!

Як на мене, правило некоректне. Гаразд, якщо це російський чи болгарський часопис, то українському користувачеві доступні літери Ъ, Ы, Ё тощо. А якщо якесь інше південнослов'янське з диковинними літерами?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:31, 4 лютого 2016 (UTC)[відповісти]

  • ЗУ Про рекламу передбачає офіц.назви записувати в оригіналі (якщо це кирилиця або латиниця). Це я до слова. Є укр.переклад чи немає... укр.переклад є завжди, бо це переклад. А всі назви чи то латинські, чи то кириличні слід писати в оригіналі: Известия, The New Yourk Times. А ось ієрогліфічні, наприклад, записувати їхніми латинськими відповідниками, якщо такі є: Samsung. Якщо немає, то кирилицею по-українськи.--Mychajlo Naumenko (обг.) 11:50, 4 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
  • Тут питання в тому, де провести межу: в декого й літери Ы нема на клавіатурі, а дехто може і Яңарыш з клавіатури набрати. В той же час транслітерація з кирилиці на кирилицю може призвести до плутанини, тому створення перенаправлень виглядає кращим варіантом — NickK (обг.) 11:52, 4 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Я гадаю, щоб один раз назвати статтю можна знайти симболи або у Word, або ввести у вікі * абетка. Ті ж самі назви гуртів, виконавців, або їхніх пісень ми записуємо в оригіналі (якщо це лат або кирил.). Тут те саме. На мою думку.--Mychajlo Naumenko (обг.) 12:02, 4 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Навіть в українському правописі подані «Дейлі телеграф енд Морнінг пост», «Кобєта і жицє».--Анатолій (обг.) 22:08, 4 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Панове, правило незручне. Упевнився, коли писав статтю про "Бѫлгарски гласъ". Так, так, саме з ЮСОМ. Сенс називати так статтю? Читач усе одно буде не це вводити.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:26, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Традиційно медійників навчають назви газет та журналів записувати в оригіналі. Тож мені здається дуже раціональною пропозиція Михайла Науменка: називати основну статтю так, як називається медіа в оригіналі (для ієрогліфічних назв подавати варіант латиницею), а з української транскрипції робити перенаправлення. --ivasykus (обговорення) 22:46, 15 лютого 2017 (UTC)[відповісти]

Про латинську абетку та комп'ютерні терміни[ред. код]

Я бачу, що цей розділ вже має статус офіційного правила? Якщо не секрет, відколи і де відбувалось обговорення? Просто для мене не є очевидним і однозначним положення про те, що іноземні компанії та терміни повинні у переважній більшості писатись латиницею, а тому буду вдячний за додаткове розтовкмачення :) --Miwa 11:50, 21 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Дивіться у архіві.--Leon 20:29, 22 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Проглянув. Про комп'ютерні терміни мова особливо то й не велась, як я зауважив. Та й правило про них сформулювано доволі неоднозначно — попробуй-но визнач, що частіше вживається — Microsoft чи Майкрософт, Linux чи Лінукс. І що з того правильніше. Варто б пошукати при денному світлі яку літературу, оскільки гугл на запит «український правопис» видає хіба що лінки на «проєкт». Мдя, «все переплуталось в домі Облонських»... --Miwa 22:43, 22 червня 2007 (UTC)[відповісти]
В переважній більшості випадків використовується саме оригінальне написання — якщо ми кажемо про технічну літературу. Зрозуміло, що у побутовому вжитку, у блогах, інтернеті тощо може бути що завгодно (але ми ж робимо енциклопедію, а не пересічну веб-сторінку). Принаймні оригінальна назва має однозначність щодо написання за самим фактом, на відміну від транскрипції.--91.124.142.51 07:33, 23 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Іменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків[ред. код]

Підсумок[ред. код]

Оскільки на заключному етапі голосування 8 голосів були віддані за варіант Родове означення залежно від контексту, при жодному голосі за альтернативу, то остаточним вважати наступне правило іменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків:

  1. Уточнення міста у назві необов'язкове
  2. Родове означення залежно від контексту

--А1 18:47, 12 вересня 2008 (UTC)[відповісти]

Нова пропозиція[ред. код]

Пройшло вже більше тижня, а рішення прийняти ми й досі не можемо. Тому є доцільним дещо змінити формат. Пропоную спочатку розібратись з уточненням міста. Після всіх обговорень і голосування в мене склалось таке враження, що найвдалішим буде такий варіант:

Уточнення (в назві статті) стосовно міста (району міста), до якого відноситься дана вулиця (бульвар, площа, проспект і т. д.), варто вживати тоді, коли існує вулиця (бульвар, площа, проспект і т. д.) з такою ж назвою в іншому населеному пункті (районі міста). Уточнення зазначаються в кінці назви статті в дужках. При цьому основна стаття з назвою вулиці (бульвару, площі, проспекту і т. д.) слугує як стаття, що містить в собі посилання на статті з уточненими назвами.
(Приклад, стаття «Площа Перемоги» містить посилання на статті «Площа Перемоги (Київ)», «Площа Перемоги (Житомир») і т. д., як і в статтях про населені пункти). Виняток: Хрещатик (інші?)

Прошу висловитись стосовно даної пропозиції. Можливо, є інші варіанти? Після цього етапу, вважаю, можна буде перейти до наступного (порядку написання слів в назві статті). --DiVo 12:47, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]

Це фактично пункт про необов'язкове уточнення.--Ahonc (обг.) 13:49, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
"необов'язкове" — не коректно. Та й до попередніх пунктів відношення не має, так як тут розглядаємо поки лише уточнення. --DiVo 14:05, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
Створюємо статтю без уточнення. Якщо дізнаємось, що існує чи пишемо нову статтю про вулицю з такою ж назвою, то уточнюємо назви шляхом перейменування статей. Стосовно Києва, уточнювати по районам. --DiVo 14:05, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
А якщо в одному районі дві вулиці (напр. 2 Жовтневих у Святошинському, 2 Борових у Дарницькому)?--Ahonc (обг.) 14:20, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
Додавати місцевість. П.С. Жовтневих — 3 --DiVo 14:24, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
У Святошинському районі дві.--Ahonc (обг.) 14:44, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
Помилився. Додав ще одну на Софійській Борщагівці. --DiVo 14:56, 29 січня 2008 (UTC)[відповісти]
  • думаю, що варант "що це"_повна власна назва_(приналежність) найбільш прийнятний і логічний. Правда, не знаю як у такому випадку називати статтю про 5 avenue... --Helgi 08:46, 31 січня 2008 (UTC)[відповісти]

Іменування тварин і рослин[ред. код]

Пропоную визначитися, в яких випадках стаття про тварин чи рослини повинна мати назву в однині, а в яких — у множині. Якщо ж такі правила вже є, то, здається, стаття "Мурахи" їх порушує. D.A.M. 18:55, 3 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

А Ви про одну мураху напишите :) Я не фахівець з біології, але за моїми спостереженнями статті про родини іменуються в множині (Котячі), а про види в однині (Тигр)
мурахи за визначенням не можуть бути одниною, бо це — стадні тварини.-- 19:13, 4 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

Стадність тут навряд чи має грати роль. Можна запропонувати для голосування три варіанти:

1. Завжди в однині.

2. Завжди у множині.

3. Рід і дрібніші таксони — в однині; таксони, крупніші за рід, — у множині (мабуть, цей варіант найбільш звичний).

Взагалі-то, можна розглянути й більш загальне питання: не тільки про тварин і рослини, а взагалі: правила про те, коли в якому числі має бути назва статті. D.A.M. 19:45, 4 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

Пропоную ще один варіант — іменувати згідно наукової біологічної номенклатури.--Leonst 20:55, 4 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

Тоді опишіть, будь ласка, правила цієї наукової номенклатури, щоб усі їх знали. Я, наприклад, не знаю, коли за цими правилами треба говорити в однині, а коли у множині. D.A.M. 19:32, 5 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

Таксони вище роду — в множині, решта — в однині.--Leonst 21:00, 5 лютого 2008 (UTC)[відповісти]
Або навіть так: згідно з науковою номенклатурою, а де потрібно збірні поняття — збірні поняття. -- 19:35, 5 лютого 2008 (UTC)[відповісти]
Число. Підтримую і пропоную погодити як правило, тільки навпаки: таксони роду або нижчі — у однині, решта — у множині. Є ще проблеми. Порядок слів. Тут узвичаєною є інверсія: епітет виду після назви роду, це зручно тим, що назва роду сама може складатися з кількох слів, скажімо, «Підв’язочна змія каліфорнійська» (Thamnophis couchi). Кількість слів. Якщо ж назва виду — іменник, а не прикметник, то подається зазвичай тільки він: «Вовк», а не «Пес вовк». Якщо така назва статті буде неоднозначною, то можна дати або поясненя в дужках «Вовк (пес)», або посилання на статтю з іншими значеннями «Вовк (значення)». Мова. Латинь?? Тут пропонується давати українську назву тільки, якщо вона є поширеною. Категорично незгоден. Я глибоко переконаний, що усюди, де це можливо, будь-які іншомовні назви повинні перекладатися, а якщо джерел для перекладу не існує — транскрибуватися українськими літерами. Створення україномовного редиректу на кожну статтю з іншомовною назвою слід взяти за правило. Це я так злостиво наполягаю, бо колись спробував переглядати Вікіпедію з мобільного телефона. Поки переключав розкладку клавіатури, прокляв Вікіпедію, її авторів, авторів мобільника, усе людство і самого Бога, який вигадав усе це створити.--W.M.drossel (обговорення) 14:04, 27 лютого 2013 (UTC)[відповісти]

Ще раз про іменування статей про персоналії[ред. код]

Голосування успішно закрили. Але проблема залишилась. Під час голосування як ті що були за і ті хто був проти висловлювались за спрощення правил. Можливо слід обговорити спрощену версію провалених правил? Пропоную до обговорення:

  • Правило І (Б) П. Назви статей по персоналіях в україномовному розділі Вікіпедії записувати у порядку "ім'я (додаткові імена та по-батькові) прізвище" за винятком персоналій ім'я котрих походить зі Сх. Азії і для котрих загальноприйнятим є правило П І (Б)
  • Правило П І (Б). У порядку "прізвище ім'я (додаткові імена та по-батькові)" в україномовному розділі вікіпедії записувати 'лише назви статей по персоналіях осіб з походженням імен зі Східної Азії (Китай, Японія, Корея, Монголія) і В'єтнаму)

Якщо ми узгодимо ці або інші правила, то слід інтегрувати до них правила про титулованих осіб, наприклад:

  • Для статей про титулованих осіб діють окремі правила

Окрім того слід уточнити коли писати по-батькові і додаткові імена. Але спочатку прошу висловитись по моїй пропозиції і відкорегувати можливі помилки, або заперечити неможливість таких правил. --Дід Панас 14:17, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Хочу ще уточнити і наголосити, що тут йдеться про назву статті тобто ту куди будуть іти всі редиректи (включно інтервікі) на цю персону і котра повинна використовуватись у списках категорій. Тому можливо слід обмежити вживання в цій назві додаткових імен та по-батькові в межах розумного і прийнятого — котрі, звичайно, потрібно обговорити і вивести.--Дід Панас 14:24, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Думаю можна простіше:

Назви статей по персоналіях в україномовному розділі Вікіпедії записувати у порядку "Ім'я+Прізвище", за винятком персоналій зі Східної Азії (Китай, Японія, Корея, Монголія) і В'єтнаму. Для останніх діє порядок зворотній порядок — "Прізвище+Ім'я"

-- Alex K 14:37, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

в принципі це і малося на увазі. Ваш варіант дійсно коротший і простіший, але лише поки туди не приписано інші винятки, знову ж титуловані особи, але можливі інші (?). Окрім того треба якось уточнити що персона народжена в Китаї з ім'ям Джекі Чан не повинна писатися Чан Джекі, оскільки — це "європеїзована" чи західняцька? ) форма імені. А народжений в Україні чи ще десь поза Азіатським континетом Лі Мумбай так і повинен називатись, а не Мумбай (батькович) Лі. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Я думаю, що спочатку має йти основний принцип: короткий, простий і легко запам'ятовуваний, застосування якого у переважній більшості ситуацій не викликає сумнівів. Після нього — перелік специфічних типів персоналій, для яких є окремі правила (титуловані особи з різних країн, давні римляни, греки чи араби, релігійні ієрархи, святі та пророки, апостоли, ангели та архангели, демони, псевдоніми сценічно-літературні, псевдоніми політичні, вигадані персонажі з книг, (мульт)фільмів чи анекдотів, etc.), а також сумнівних випадків на межі різних правил (американізовані китайці, русифіковані корейці, афро-українці і т.п.). І далі може йти хоч десять сторінок роз'яснень для специфічних типів і сумнівних випадків. --Dgri 09:35, 27 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Рішення, що ми обговорювали, і яке не було прийняте у поставленій редакції, насправді, було досить значущим, можливо, стало й основоположним для користувачів українського розділу Вікіпедії, так, що чимало користувачів, які неактивні сьогодні, знайшли можливість висловитись і сказати так чи инакше свою думку. Оскільки ставилось все нараз й концептуально, з одного боку, правила були прийняті у загальних рисах, зауваження викристалізувались у загальних рисах (надалі належить працювати над тим щоб ураховувати їх в подальших поправках більшою мірою). Я пропонував би вернутись до цього питання уже десь з вересня, якщо переглядати у ДОСТАНЬО вагомій мірі.

Що ж до спрощення правил: тут є вагомий чинник, який я міг би запропонувати /він поки не правило, не пропозиція для голосування, бо з одного боку, я не хотів додавати іще одну проблему нараз із поставленими питаннями, з другого боку, я не ставлю на голосування зараз, вважаючи, що у цьому сезоні питання вирішені, імго/. Полягає він ось у чому:

Імена, які легко відрізняються од прізвища, повинні йти за ним (Джон, Радислав, Жак, Люк…)
. У цьому формулюванні ми виграємо у сортуваннях, і усім що з тим зв'язано (за що висловлювалось чимало користувачів), далі, ми виграємо у чіткості і короткості формулювання. Усі решту формулювань можуть логічно виникати із цього. Зазначу, східні імена, якщо вони не мають європейської форми (адже мова йшла про персоналії Сходу без врахування формантів імени), писатимуться прямим порядком слів (канонічним). Щодо титулів: я допоки не висловлювався, оскільки не можу стверджувати себе спеціалістом у цій царині, тут є кілька моментів.

Перше. Загалом, у пропонованій поправці ураховувався досвід найменування, тому нічого грішного у поправці не було. З иншого боку, пропоную тезу для найменувань уточнюйте там, де це необхідно. Якщо уточнення непотрібне — крапка на цьому. Звісно, на чимало випадків можливі/прийнятні/доречні/необхідні редиректи, але правило не про це. -- 14:59, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Щодо завваг Panas'а. Гадаю, форма ПІБ (П І) слід ввважати основною, як несуперечною, що хто б там не говорив. Усе решту трактувати як винятки, та, зрештою, оформити як чіткі правила. Але, пропоную, до цього вертатися згодом /з вересня/.Примітка.ім'я (додаткові імена та по-батькові) прізвище" за винятком персоналій ім'я котрих походить зі Сх. Азії і для котрих загальноприйнятим є правило П І (Б) — перепрошую, для Східної Азії краще іменувати Хо Ши Мін, Чан Кайші, тобто в канонічному, а не як стверджує автор тези. Зрештою, це позволює при прямому порядку не концентруватись, де прізвище, або залишати це тим. хто краще розуміється -- 14:59, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Я теж перепрошую, але якраз для імен походження Сх. Азії дійсний порядок Прізвище Ім'я (Додатки), спробуйте почитати тут|на прикладі кит.прізвищ. І про який канон Ви говорите? Хто це канонізував? "Вважати основним як несуперечним, що б там не говорили" — Ви про цей канон? --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]
  • Я спробував нашвидкоруч і дуже приблизно проаналізувати результати попереднього голосування. Виділив такі три основні пропозиції
  1. Іменувати так як було (Прізвище Ім'я По батькові) або (Прізвище Ім'я)
  2. Так як в англійській та абсолютнітній більшості вікі ("Ім'я+Прізвище", за винятком персоналій зі Східної Азії)
  3. Для персоналій СНД Прізвище Ім'я (По батькові) для всіх інших так як в англійській та абсолютнітній більшості вікі.
  • Третя пропозиція (дещо в іншому вигляді) була поставлена на голосування і набрала 15 голосів за. Також можна назвати ще 3-5 вікіпедистів, які в цілому її підтримали проте були проти окремих правил для українських історичних персоналій та мадярів. Першу пропозицію висловили 8 користувачів, другу — 5. Ще 8 висловились, що може бути як завгодно але однаково.
  • Тобто можна зробити висновок, що є певна згода щодо того, що "західні" персоналії краще називати "Ім'я+Прізвище". Категорично проти того висловились лише 5 користувачів з майже 40, що взяли участь у голосуванні. Мабуть на цій основі шукати якесь більш менш загальноприйнятне рішення. Може варто провести опитування на цій сторінці яку з трьох пропозицій слід вважати більш прийнятною. До речі, щодо аргументу заплутаності 3-ї пропозиції. Той принцип найменування, який є зараз у нас та російській вікі найзаплутаніший, бо в ньому є велика кількість виключень. По-перше для псевдонімів, по-друге для тих у кого незрозуміло що є прізвищем, по-третє для тих країн де прізвищ не буває (араби, ісландці) для римлян. Також у російській Вікіпедії для китайських персоналій кома не ставиться, а для японських ставиться. Крім того є малозрозумілі виключення. Так Джеккі Чан пишеться з прямим порядком а Брюс Лі як "Ли, Брюс" (див. ). Також точаться постійні суперечки щодо того чи вважати те чи інше прізвище псевдонімом чи прізвищем. --Yakudza -พูดคุย 15:41, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]
саме так! Згода про "західні" персоналії є і вона має досить багато прихильників та дуже мало противників. Тому на неї і треба упиратися намагаючись ввести правило, котре буде зрозумілим (простим) та відповідатиме смаку більшості користувачів. Саме цим я користувався коли писав "спрощення". Як на мене традиція іменування конкретно українців та срср-ів і снд-ів вцілому, не є абсолютною, оскільки (як було не раз аргументовано у цій дискусії) у різних письмових та усних "жанрах" одночасно прийнято вживати/вживалися різні форми імені. Наприклад: у війську солдата кличуть по прізвищу, а в побуті — по імені, в юридичних протоколах вживають форму прізвище ім'я, проте в усіх інших публікаціях у формі ім'я прізвище, за єдиним винятком — списки осіб в т.ч. "паперові" енциклопедії. Виходячи з цього я зробив висновок (по крайній мірі для себе), що природнім є використання форми ім'я прізвище, а форма прізвище ім'я використовується здебільшого для швидшої ідентифікації особи іншими та її прихильники орієнтуються здебільшого на "стандарт" паперових енциклопедичних видань. Що не є потрібним у рамках вікіпедії (при можливості пошуку як по імені так і по прізвищу) і суперечить загальноприйнятим формам нормального вжитку імен. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Мені подобається основний принцип en-wiki: the name that is (1) most generally recognisable, and (2) unambiguous with the name of other articles. Думаю, що йому найбільш відповідає порядок І(Б)П. (Східноазіатів не чіпаємо, бо щодо них є консенсус). За основу пропоную прийняти природну форму ІП: Богдан Хмельницький, Кирило Розумовський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Максим Горький, Чарлі Чаплін, Майкл Джексон, Елтон Джон, Рональд Рейган, Леонід Кравчук, Андрій Шевченко і т.п. Питань щодо псевдонімів не виникає, вікі-посилання проставляти легше. (Б) пропоную вживати тільки в окремих випадках — наприклад, для Леніна або Брежнєва (яких у СРСР, якщо хтось ще пам'ятає, ніколи не називали у формі ІП), або коли є неоднозначність, як щодо Толстих (але таких персон має бути не дуже багато, і кожного такого разу все одно треба прописувати аліаси, тобто це no big deal). Так само щодо second names для іншомовних персон — вживати тільки в окремих випадках, якщо саме в такій формі ім'я is most generally recognisable and unambiguous.

По батькові все ж треба завжди. Принаймні я знаю 2 Андрії Шевченки (Миколайович і Віталійович; а якщо пошукати у вікі, можна ще знайти). А посилання можна проставляти і на редиректи. До речі, Сталін, Ленін — це фактично псевдоніми. Окрім того, Кирило Розумовський, Тарас Шевченко, Леонід Кравчук — це справжні імена, а пЮогдан Хмельницький, Леся Українка, Максим Горький — псевдоніми, тому їх в один ряд не можна ставити.--Ahonc?!/©~№? 21:42, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]
Ідея саме в тому і була, що форма ІП виглядає однаково для імен та псевдонімів. А щодо Андріїв Шевченків, то не кожен пам'ятає, чи то Миколайович є футболістом, а Віталійович журналістом, чи то навпаки. Тут, крім ІБП, є різні варіанти — наприклад, Андрій Шевченко (футболіст) та Андрій Шевченко (журналіст), або Андрій Шевченко by default на футболіста і на початку статті disambiguation link. А якщо ми by default вживаємо ІБП, то треба чітко розрізняти псевдоніми від імен. Наприклад, Сталін, Ленін, Троцький — це псевдоніми, які фактично грали роль прізвищ (хоча псевдонімом Леніна як літератора було "Николай Ленин", і сам він ніколи не підписувався "В.И.Ленин", а "В.И.Ульянов (Ленин)"). До того ж ІБП вимагає знов ділити світ за століттями і за країнами. Лаврентій Берія, за особливу жорстокість прозваний Павловичем. Але менш з тим. Принципових заперечень щодо ІБП by default я не маю, хоча ІП by default мені подобається більше. --Dgri 22:52, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]
у випадку Андрія Шевченко є ще варіант: зробити {{disambig}} Андрій Шевченко, а в ньому розписати двох-трьох-N Андріїв з їхніми по-батькові та професіями чи іншими ознаками, тому іменувати статтю про конкретну особу ІПБ, якщо П є загальноприйнятим (наприклад: серед українців). Проблема тоді може виникнути у випадку коли дві (або ще гірше — коли їх більше двох) особи мають одинакові ім'я по-батькові прізвище, тоді потрібно знайти рішення, проте таких випадків буде відносно мало аніж коли вживати лише ім'я і прізвище. І для них простіше зробити винятки, котрі не будуть загрожувати спростуванню загального правила. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]

З дещо меншим задоволенням згоден також на принцип ПІ(Б), природний для паперових енциклопедій, паспортних документів та міліцейських протоколів. Тоді треба окремо розписувати правила для псевдонімів, а також для (Б). --Dgri 21:16, 25 червня 2007 (UTC)[відповісти]

(повторюся) цілком поділяю Вашу думку з цього приводу. Тому — не підтримуйте цей принцип. Саме він створює складні правила, котрі більше подібні на зібрання винятків. Адже ім'я персони — це проста річ, для чого все ускладнювати? І якщо ми тут будемо створювати такі правила, для котрих ще всім користувачам треба інструкцію по користуванню правилами читати, то що буде у складніших випадках? І хто буде їх дотримуватись? --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Згоден щодо en-wiki — чудовий принцип: "використовувати (1) найбільш вживаний/відомий і (2) недвозначний варіант імені" — і непотрібні додаткові правила чи ускладнення. В абсолютній більшості випадків цьому принципу відповідатиме ІП (порівняйте наприклад кількість результатів пошуку [1], [2] і [3]), але якщо щодо певної особистості найбільш вживаним є, скажімо, ІБП, чи будь-який інший варіант, то значить так і має бути. Про недвозначність в абсолютній більшості випадків турбуватися не буде жодної потреби (яка може бути двозначність у назвах "Симон Петлюра", "Віктор Ющенко", "Михайло Грушевський", "Рональд Рейган", тощо?), а в тих нечисленних випадках, де вона виникає (напр. "Андрій Шевченко"), вирішувати її за допомогою дизамбіг з наведенням більш повного варіанту імені, або ж уточнюючого слова в дужках ("футболіст", тощо). Так працює англійська вікіпедія — набагато зручніше, ніж теперішній варіант української, і чудово впорується з усіма двозначностями, вже майже досягши 2 млн. статтей. Dkua 02:05, 26 червня 2007 (UTC)[відповісти]

  • На мою думку, питання про доречність чи недоречність "по батькові" у персоналій екс-СРСР варто обговорювати окремо і вже після вирішення питання з порядком найменування. На мою думку, це питання є набагато складнішим, і особисто я, на даному етапі не готовий відмовитись від обов'язкового вживання "по батькові" як уточнення. Так вже склалось, що в українській традиції його наявність стала нормою. Крім того, це допоможе запобігти зайвих уточнень у дужках. Подивімось на прізвище Соколов, а ще краще Соколов Микола. Гадаю, що "по батькові" — це краще уточнення ніж "хімік", "геолог" і т.д., бо є, наприклад, два геологи "Микола Соколов". До речі в англійській вікі у таких випадках також використовується уточнення "по батькові" en:Nikolay Alexandrovich Sokolov (composer). --Yakudza -พูดคุย 06:04, 27 червня 2007 (UTC)[відповісти]
    • Я чомусь подумав про такий дуже дискусійний підхід. Наприклад, вживати by default форму ІП. Якщо ж виявляється, що цю назву уже зайнято персоною з таким самим ІП, тоді виправити на ІБП або ІП (з уточненням). У більшості випадків, статтю про відомішу персону напишуть раніше, і тому більшість користувачів відразу без зайвих уточнень попаде туди, куди їм треба. --Dgri 11:27, 27 червня 2007 (UTC)[відповісти]
      • Мені незрозуміло, чому цей підхід вважається "дуже дискусійним". Він є загальноприйнятним в усіх більш-менш помітних вікіпедіях, окрім російської і української. Через це, на мою думку, усі вікіпедії окрім української є придатними для використання (російська ще є придатною, бо там вони хоча б кому ставлять після прізвища). Українська ж найчастіше нагадує антиквариатну енциклопедію, в яку цікаво зазирнути, але не більше. Коли бачиш статті під назвою "Алі Мухамед" чи "Овен Майкл", іноді хочеться побажати укладникам, щоб лише вони їх і читали — хоча це мабуть буде недалеким від істини. Dkua 17:05, 22 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
    • Питання про "по батькові" я навмисне не піднімав, воно, як я вважаю, є похідним. Не бачу потреби мати будь-яке жорстке правило — ПІБ, ІП чи ІБП. Доцільніше мати принцип ("найбільш вживаний/відомий варіант імені"), аніж усіх чесати під одну гребінку. Статтю про Сталіна, можливо, є сенс назвати "Йосип Віссаріонович Сталін", а от про Шевченка (футболіста) — "Андрій Шевченко" (більшість людей взагалі не знають, як його по-батькові). Ставити по-батькові за принципом "щоб було" — це реально гальмувати розвиток вікіпедії. Воно, до речі, майже ніколи не несе смислової нагрузки. Наведені Вами статті про Соколових це підверджують — уявіть собі, що в Микола, [4] з усіх ПІБ прибрали Б — ніякої шкоди тим сторінкам від цього не буде (лише користь — менше в очах буде рябіти від десяток "овичей"). Завдяки простоті подання інформації можна дати певний поштовх розвитку вікіпедії. За теперішніх правил і редагування є мукою, і перенаправлень забагато, і читабельність статей страждає.

Згоден з Yakudza, шо питання To (Б) or not to (Б) заслуговує окремого обговорення, оскільки воно постає для обох принципів -- ПІ(Б) та І(Б)П.

  • Аргументи за To (Б):
    • допомагає уникати зайвих уточнень у дужках;
    • у деяких випадках є найбільш звичною формою іменування персоналії (Леонід Ілліч Брежнєв);
  • Аргументи за Not to (Б):
    • у тексті (поза заголовками статей) у більшості випадків вживається саме форма ІП, і так легше проставляти вікі-посилання;
    • у багатьох випадках, коли ІП різних персон збігаються, мало хто знає (Б), і тому все одно потрібне уточнення — наприклад, мало хто може розрізнити за (Б) Андрія Шевченка (футболіста) від Андрія Шевченка (журналіста);
    • вживання або невживання (Б) by default вимагає проведення межі "USSR or not USSR" у просторі і часі, що ускладнює правила;
    • в en-wiki вживання second names також допомагає уникати disambiguation, але вони не вживають second names by default, якщо немає потреби.

--Dgri 11:02, 27 червня 2007 (UTC)[відповісти]

Правила про іменування персоналій[ред. код]

У нас здається було голосування про правила іменування персоналій і ми здається вже підвели підсумок, що мовляв залишається старий порядок іменування, так чому ж у довідці вказано саме на нові правила? --Tomahiv 11:49, 10 серпня 2007 (UTC)[відповісти]

голосування було провалено, рішення прийняти не змогли. Напевно набираємось сил на наступні "дебати". --Дід Панас 21:01, 10 серпня 2007 (UTC)[відповісти]

Про іменування персоналій (статей про осіб) 3[ред. код]

Хоча ми вже обговорювали цю тему, голосування не привело до консенсусу. Навіть після голосування ми прийшли до великого обговорення: Ще раз про іменування статей про персоналії, проте нового голосування не провели. Пропоную все ж таки провести його. Краще запропонувати 2 варіанти: ПІ(Б) або І(Б)П (по-батькові для країн, де воно застосовується, воно завжди йде одразу після імені, тому не слід і обговорювати) (також не чіпаємо азіатів, щодо них консенсус є). Альтернативно можна розбити на групи, тобто окреме голосування для східнослов'янських, окремо для західних імен. Аргументи щодо роботи по перейменуванню прошу не розглядати, бо у будь-якому випадку ця робота буде, а довготермінові перспективи важливіші.--Oleksii0 20:07, 9 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

По-перше, думаю, що голосування варто проводити в березні (бо зараз "кампанія" з виборів Арбкому). По-друге, вважаю, що іменувати треба УСІХ однаково (або ІБП або ПІБ), а не розділяти на радянські, європейські, американські, арабські тощо.--Ahonc (обг.) 20:40, 9 лютого 2008 (UTC)[відповісти]
По-перше, думаю, що голосування варто проводити. По-друге, вважаю, що іменувати УСІХ однаково — безглуздя )). Підтримую пропозицію.--Leon 12:12, 10 лютого 2008 (UTC)[відповісти]
До Леона: Ви пропонуєте, щоб стаття про президента Росії називалася Путін Володимир Володимирович, а про президента США — Джордж Волкер Буш? А чим росіяни гірші за американців? Якшо ми іменуємо американців, європейців у форматі ІБП, то іменуймо і українців, росіян та інших, тобто Володимир Володимирович Путін, Віктор Андрійович Ющенко.--Ahonc (обг.) 13:06, 10 лютого 2008 (UTC)[відповісти]
До чого тут гірше/ліпше? Не плутайте тепле з м'яким. В чому відмінності іменування вже неодноразово обговорювалось. Я вас персонально переконувати не стану.--Leon 14:02, 10 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

Підтримую пропозицію Oleksii0. З цими назвами у нас плутанина, яка доходить іноді до абсурду. Ось приклад Рішельє Арман Жан дю Плессі, навіть в статті вживана коротша назва ніж у заголовку статті. Згідно вже існуючих правил назвою повинна бути коротша назва, решта імен і титулів зазначаються в тексті статті, а не в заголовку. Питання треба вирішувати. --Гриць 14:20, 10 лютого 2008 (UTC)[відповісти]

ru:Википедия:Именование статей/Восточноазиатские имена

Іменування статей про аніме та манги[ред. код]

У категорії Категорія:Аніме-фільми і серіали частина назв англійською, частина українською. Думаю, всі мають бути однаково названі. Пропоную прийняти правило: іменувати всі аніме/манги англійською, або всі українською (за системою Поліванова, яку наші вікіпедисти українізували, тобто и в класичному кірідзі = укр. і, ё = ьо, г = ґ та ін.), або всі японською.--Анатолій (обг.) 23:03, 1 квітня 2009 (UTC)[відповісти]

Іменувати статті про аніме та манги англійською[ред. код]

  • За відсутності офіційної назви всі переклади будуть оригінальним дослідженням автора(ів) конкретної статті. В ситуації коли навіть не всі користувачі використовують одну систему транслітерації та відсутні (за одинарними сумнівними виключенями) авторитетних джерел, які підтрерджували б написання анімемешних назв, це може призвести до того що одна і та ж статті буде називатися по різному та зайвим дискусіям.
  • Дуже часто назва конретного серіалу це не просто назва, а торгівельна марка під якою випускається серія різноманітних продуктів. Саме тому багато статей з аніме в тій же японській вікі мають назви латиницею. Наприклад HELLSING чи BLEACH.
  • Іменування латиницею найзручніше для пошуку та розпізнання конкретних серіалів. Наприклад назва Fullmetal Alchemist широковідома, в той час як Хаґане но ренкіндзюцу-сі - ні. Чи Neon Genesis Evangelion - Сін сейкі єванґеріон.
  • Якщо ж перекладати назви, а при відсутності авторитетних джерел кожний переклад буде фактично фантазією автора, то як бути з назвати, які однозначно не перекладаються? Наприклад: トライガン → Trigun (Є авторитетне джерело) → ? Трайґан, Тріґан, Торайґан?--セルギイОбг. 23:37, 1 квітня 2009 (UTC)[відповісти]

Іменувати статті про аніме та манги українською[ред. код]

  1. Усе ж у нас українська Вікіпедія, а не англійська чи японська.--Анатолій (обг.) 23:03, 1 квітня 2009 (UTC)[відповісти]

Інші пропозиції[ред. код]

  • Пропозицію про японську я вилучив як очевидне ВП:НДА. Загалом, повна уніфікація у цьому випадку може бути й зайвою. Якщо б було авторитетне джерело із україномовним перекладом, то взагалі всі питання були б зняті. Якщо, можливо зараз таких перекладів нема, то не факт, що їх не буде у майбутньому. Хочу дещо заперечити, що переклад завжди є оригінальним дослідженням. Ми ж перекладаємо статті із іншомовних вікі... Звичайно певні неоднозначності при перекладі завжди можуть бути, і певні елементи ОД тут є, проте не так все однозначно. Тобто, гадаю, варто домовитись про основні принципи найменування, але без зайвої категоричності. Правило ВП:П та ВП:АД завжди вище будь-яких домовленостей.--yakudza พูดคุย 08:27, 2 квітня 2009 (UTC)[відповісти]

Правила щодо йменування статей зі словом «…імені…»[ред. код]

Чи є таке правило? Бо паралельно в основному просторі існують до десятка різних варіянтів (!):

і тому подібні. --Friend 15:26, 17 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Підтримую Джоні — немає економії в символах, per Raider--Albedo 18:56, 12 травня 2010 (UTC)[відповісти]
Не згоден. Офіційну назву слід подавати в тілі статті, тим паче, вона могла змінюватись, наприклад, Київський університет носив ім’я святого Володимира, а ніякого не Шевченка, а назва статті повинна бути зручною перед усім для а)пошуку, б)створення посилань з інших статей. Боюсь, тут не обійдешся без редиректів. Отож, мабуть так: перенаправлення з короткої, але однозначної назви [частина «імені» може бути взагалі відкинута, абревіатура — теж годиться (якщо вона поширена), але то вже буде третій варіант :) ] і повна офіційна назва (тут однозначного рецепта бути не може, бо… ну… можна знайти офіційні джерела про «Києвську область», розумієте). Згоден, що скорочення «ім.» — це зло. Писати слова повністю. І жодних ініціалів, ім’я усіма буквами, або ніяк. Це у повній назві. А поширена абревіатура, як перенаправлення,— нехай живе.--W.M.drossel (обговорення) 14:43, 27 лютого 2013 (UTC)[відповісти]

Іменування статей про українців[ред. код]

Українській мові властивий так званий канонічний (або західний чи звичний) порядок іменування осіб за принципом Ім'я (необов'язково)по-Батькові Прізвище (тобто, Тарас Шевченко чи Тарас Григорович Шевченко замість Шевченко Тарас Григорович). Пропоную встановити відповідне правило ВП:ІС для українських імен: «персоналії про українців мають називатися у звичному (канонічному) порядку іменування (І Б П) із обов'язковим застосуванням редиректу з енциклопедичного (східного) варіанту назви (П І Б)».

Недоліки пропозиції[ред. код]

  • Перейменування великої кількості вже існуючих статей. Становить проблему для дописувачів, але не для читачів. Може бути вирішено за допомогою ботів (із додаванням {{DEFAULTSORT:}}, якщо нема).
  • Зміни у процесі створення статей - стосується лише дописувачів, але являє собою складнішу проблему (звичка до існуючого порядку іменування). Може бути вирішено шляхом широкої роз'яснювальної роботи (зміни не лише у самому правилі, але й у посиланнях на нього; загальне оголошення; доповнення функцій патрульних).

Переваги[ред. код]

  • Шанування традицій - основна перевага, має значення здебільшого для читачів.
  • Деяке спрощення вікіфікації - невелике значення, здебільшого для дописувачів.
  • Зменшення кількості подвійних перенаправлень - технічне значення (зменшення навантаження на ботів та сервери), для читачів та більшості дописувачів несуттєво.

Іменування статей про комп'ютерні програми[ред. код]

Пропоную почати обговорення щодо стандартизації уточнення яке б вживалося в назвах комп'ютерних програм та комп'ютерних термінах.

Приклади статей за тематикою що вже існують:

Уточнення програма також використовується в назвах статей що не відносяться до цієї тематики:

Пропоную в якості стандартного уточнення використовувати (програмне забезпечення), або (комп'ютерна програма). --Сергій Костюшкін 21:01, 2 березня 2011 (UTC)[відповісти]

Уточнення використовується для тлумачення неоднозначностей. Додавати їх до всіх назв по замовчуванню — без потреби. —DixonD 07:15, 3 березня 2011 (UTC)[відповісти]
Хіба я пропонував додавати їх до всіх назв? Я просто пропоную обрати уточнення яке б можна було вважати стандартом. --Сергій Костюшкін 11:26, 3 березня 2011 (UTC)[відповісти]

Іменування статей про комп'ютерні програми (скорочення)[ред. код]

З огляду на обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Назви мережних протоколів, пропоную внести правило, про доцільність використання скорочень в назвах статей про комп'ютерні програми. --Сергій Костюшкін 10:42, 27 квітня 2011 (UTC)[відповісти]

Іменування статей про футбольні клуби[ред. код]

Пропоную УСІ статті, присвячені ФК, іменувати виключно назвою команди з додаванням у дужках міста розміщення команди - Динамо (Київ), Оболонь (Київ), Дніпро (Дніпропетровськ), Волинь (Луцьк), тощо. У випадках, коли таку назву мають декілька спортивних команд з цього нас. пункту, додавату у назву слова «футбольний клуб».

Просто, я думаю, найменування статей про ФК повинно будуватись не за загальним принципом Вікіпедії (див. текст правила), а зважаючи на те, що назвою команди у авторитетних джерелах є саме так побудована назва - «Команда (Місто)», а не та «порнографія» (вибачте), яка в нас є зараз — інколи «Команда (Місто)», інколи «Команда (футбольний клуб)», інколи «Команда (футбольний клуб, Місто)». Serg7255 21:01, 22 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]

Існуючі правила (чи якщо хочете — домовленості) вже використовуються роками, учасники футбольного проекту вже звикли до таких назв. Створено дуже багато статей, тепер через капризи якогось новачка (мається на увазі Potiag, якому раптом не сподобалися футбольні назви) враз міняти всі правила? Потім доведеться виправляти сотні, а то й тисячі посилань… ВОно вам треба? Що вам оце кортить все щось змінити, з кимось повоювати, потролити? Пішли б краще написали кілька статей. Від цього б виграли всі. P.S. І чим футбольні клуби такі особливі? зараз прийдуть любителі баскетболу і хокею, почнуть доводити, що їхні види нічим не гірші.--Анатолій (обг.) 21:25, 22 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]
Наскільки я пам'ятаю, це питання обговорювалося ще з 2008 року, і з того часу діють чинні принципи іменування статей про ФК. Цілком логічно додавати уточнення (футбольний клуб) у тому разі, коли є ще щось, але не футбольний клуб. Наприклад, візьмемо команду «Челсі». Назва Челсі недостатня, бо таку назву має не лише футбольний клуб. Назва Челсі (Лондон) неоднозначна, бо таку ж саму назву має район Лондона, і він теж повинен мати уточнення (див. en:Chelsea, London), бо є ще район Челсі в Мельбурні та кілька міст з назвою Челсі в США. За вашою пропозицією він отримує подвійне уточнення Челсі (футбольний клуб, Лондон). Але за правилом ВП:ІС уточнення не повинно додаватися, якщо і без нього вже немає неоднозначності, футбольних клубів «Челсі» за межами Лондона ж немає. До того ж я не розумію, нащо давати додаткові уточнення у тих випадках, коли інших клубів нема, наприклад Говерла-Закарпаття (Ужгород) або Тирас-2500 (Білгород-Дністровський)NickK 21:46, 22 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]
"Якогось новачка" -- це ви хотіли мене образити чи я чогось не зрозумів? Часом "новачки" з боку бачать недоліки, які "не новачки", вочевидь, не помічали. Недоліки, усунення яких можуть покращити українську вікіпедію. Це не забаганка, я поставив себе на місце людини яка захоче більше дізнатися про українські футбольні клуби. І з чим стикнеться ця людина? З існуючою системою! Виникає враження, що українська вікіпедія -- це ресурс для обмеженого кола людей - "не новачків"--Potiag 18:45, 23 жовтня 2011 (UTC)
Так редиректи ніхто не скасовував. Уведіть Волинь (Луцьк) і ви перейдете на потрібну вам статтю.--Анатолій (обг.) 18:50, 23 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]

Правила іменування статей про кораблі та судна і їх типи