Вікіпедія:Іменування статей — Вікіпедія

На цій сторінці наведено один або більше розділів, які є офіційними правилами української Вікіпедії з іменування статей, які підпорядковуються насамперед реаліям енциклопедичного та наукового стилю мовлення, принципам організації Вікіпедії, а також особливостям її програмного забезпечення.

Простори назв[ред. код]

У Вікіпедії є такі простори назв:

  1. Статті (основний)
  2. Обговорення
  3. Користувач
  4. Вікіпедія
  5. Файл
  6. MediaWiki
  7. Шаблон
  8. Портал
  9. Довідка
  10. Категорія
  11. Модуль.

У всіх цих просторів є власна сторінка обговорення (напр. Обговорення шаблону)

Це означає, що всі сторінки Вікіпедії (статті, обговорення, сторінки користувачів та повідомлення системи) підпадають під певний простір назв.

Для створення нової сторінки використовується ключове слово — префікс простору назв, яке вказуватиме на те, до якого простору назв входитиме створювана сторінка (напр. Шаблон:ЄС означає, що сторінка під назвою ЄС, яка є шаблоном, буде у просторі назв Шаблон, і її потім можна буде переглянути в списку всіх шаблонів). Ключові слова можуть вводитись вручну в рядку адреси браузера при створенні нової сторінки (див. Довідка:Створення нової сторінки) або формуватись системою автоматично при використанні вкладок на панелі редагування статті (Стаття, Обговорення, Редагування, Спостерігати тощо).

Окремі випадки того, як називати власне статті та посилання буде розглянуто нижче.

Вибір назви статті[ред. код]

Доречність назви[ред. код]

Доречність — відповідність назви статті її вмісту; при пошуку за ключовим словом — відповідність того, що шукали загальному вмісту статті. При виборі назви слід керуватись таким:

  • 1) Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті, напр. Музей Лесі Українки (Київ), Аббасиди тощо.
  • 2) Чимало користувачів використовують академічні джерела (книги, статті, реферативні видання), що висвітлюють певну(і) тему(и). Цими джерелами можна скористатися для підшукання назви як власне статті, так і відповідних посилань (зокрема, майбутніх).

Однина, називний відмінок[ред. код]

Назви статей мають бути в називному відмінку однини.

Винятки

  1. Коли назва в однині є граматично неможливою: Ножиці, Піжмурки, Штани.
  2. Коли назва у множині є власним іменем: Великі сподівання, Змієві вали, Пригоди кота Викрутаса.
  3. Коли поняття у множині має значення, не тотожне значенню однини: Греки, Шашки, Шоколадні кульки.
  4. Коли стаття являє собою фактичний перелік об’єктів: Жанри наукової фантастики, Каталонські землі.
  5. Коли у статті йдеться про кілька взаємозв’язаних понять як про одне ціле: Науки про Землю, Романські мови.
  6. Коли у статті, присвяченій опису біологічного таксона, ідеться про ранг, вищий за рід: Зозулеві (родина), Лускокрилі (ряд), Ракоподібні (підтип).

Деякі збірні назви, важливі або усталені як терміни саме в такій якості, також даються у множині: Аероби, Водні рослини, Нафтоносні піски тощо.

Великі та малі букви[ред. код]

Слова в назві статті завжди пишуться малими буквами. Перша літера назви статті — велика. У вікі-посиланнях можна використовувати й малу (йде автоматичне перетворення до великої). У випадку акронімів чи абревіатури всі букви пишемо великими.

Важливо: У назвах статей розрізняється регістр літер, окрім першої. У випадку, якщо перша літера таки повинна бути маленькою, слід застосовувати Шаблон:Заголовок із малої літери, наприклад, див. iGO (програма).

Апостроф[ред. код]

З технічних причин у назвах статей як апостроф рекомендується використовувати «звичайний» друкарський апостроф «'» (код U+0027, на клавіатурі — Alt+39), а не типографський апостроф «» (код U+2019) чи «ʼ» (U+02BC). Якщо в назві для іменування нової статті є апостроф, обов'язково використовуйте друкарський апостроф, наприклад: «Об'єднання українців у Польщі», а не «Обєднання українців у Польщі».

Персоналії[ред. код]

Статті про осіб (персоналії) іменуються двома порядками — енциклопедичним (східним) і канонічним (західним). Енциклопедичним найменуванням статей вважатимемо порядок, що відповідає Прізвище Ім'я По батькові, канонічним навпаки — Ім'я По батькові Прізвище.

Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Східної Азії й В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович. Можливі перенаправлення з канонічного на енциклопедичний порядок іменування. Про перенаправлення назв див. нижче.
У канонічному (Ім'я + (Середні імена) + Прізвище) порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми (напр., Остап Вишня), а також імена осіб з країн, в яких є відповідна традиція іменування. Зокрема:

При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.

Зауважте: Канонічна форма іменування статей застосовується також до іменування статей античних осіб, де Ім'я характеризує власне Ім'я, а прикметник (Друге ім'я, прототип прізвища) — ознаку приналежності (Александр Македонський, Леонід Тарентський). У даному випадку застосовують саме такий порядок написання, перенаправлення для зміни порядку не допускаються.

Часто також буває, що коли арабське ім'я потрапляє в ужиток європейців — воно латинізується або слов'янізується. Наприклад, Авіценна (латинізація від Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сина). Таке європеїзоване ім'я, у рамках європейської культури часто стає більш загальноприйнятим і загальновідомим, ніж оригінальне ім'я.

Титуловані особи[ред. код]

1. Формат Ім'я + номер (за наявності) + уточнення у дужках[1] вживається для:

2. Формат Ім'я + номер (за вживаності) + прізвисько або родове ім'я

  • Для тих монархічних правителів, вживаність чиїх імен розповсюджена саме в такому форматі. Уточнення в дужках у такому випадку не вживаються. Приклади: Філіпп IV Вродливий, Карл V Габсбург;

3. Формат Ім'я + номер (за вживаності) + по батькові або прізвисько

4. Для титулованих осіб, що не підпадають у вищезазначені категорії, використовується формат: Ім'я + родове ім'я (за наявності[4]), (кома) + титул. При цьому вживається або найзначніший титул або той, за яким особа найбільш відома. Приклади: Вільям Александер, граф Стерлінг, Вільям, принц Уельський;

  1. Уточнення має включати титул та вказання на країну.
  2. Імена покійних японських монархів слід записувати за форматом «імператор ХХХ» оскільки слово «імператор» (天皇) є невід'ємною частиною імені монарха. Дет. ВП:ІС-Я/О.
    Приклад: імператор Дзімму (але не Дзімму (імператор))
  3. За відсутності як батьківського імені, так і прізвиська використовується п.1
  4. У деяких випадках традиції використання родового імені не існує, навіть за його наявності. Наприклад, щодо представників правлячих династій.

Церковні діячі[ред. код]

Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення:

  1. Предстоятелі церков, папи римські іменуються за форматом:
  2. Архієреї, архімандрити, інші клірики, які не є предстоятелями церков, які при постригу взяли нові імена і не використовують прізвищ, іменуються у форматі: церковне ім'я (прізвище), наприклад: Олександр (Драбинко), Еммануїл (Адамакіс), Паїсій (Мартинюк).

В інших випадках використовується загальне правило ВП:ІС.

За країною[ред. код]

Географічні об'єкти[ред. код]



При іменуванні вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків назва повинна містити назву об'єкта та його родове означення. При цьому родове означення може бути як перед, так і після назви, залежно від контексту, наприклад: площа Анкари, проспект Георгія Гонгадзе, вулиця Василя Стуса (означення перед назвою), Андріївський узвіз, Контрактова площа, Північний провулок (означення після назви). У разі, якщо Вікіпедія має статті про декілька однойменних об'єктів, в дужках пишеться уточнення, в якому саме населеному пункті перебуває згаданий об'єкт. В іншому разі таке уточнення необов'язкове.

Зброя[ред. код]

Фільми, серіали та інші твори мистецтва[ред. код]

Хімічна номенклатура[ред. код]

Латинська, українська та іншомовні абетки[ред. код]

Хоча технічних обмежень щодо використання іншомовних абеток у назвах статей Вікіпедії майже немає, слід використовувати українські назви статей, за деякими винятками (див. нижче). Також не рекомендоване застосування назв статей з ієрогліфічними алфавітами у зв'язку з тим, що відповідні символи можуть не відображатись.

Використання латинки в іншомовних назвах[ред. код]

Оригінальні назви латинкою слід передавати в незмінному вигляді в таких випадках:

  1. технічні скорочення та абревіатури: DVD, NTSC, PAL, MP3
  2. латинські фрази і назви: Magnum opus, Pecunia non olet, in silico, in vitro, Argumentum ad Populum
  3. міжнародні компанії і продукти: IBM, Google, Macintosh, Microsoft, BMW, Porsche, BASF, 3M, Motorola, Sony
    Винятки: якщо є офіційна кирилична назва компанії або продукту (слід орієнтуватись на документальні матеріали офіційних представництв компаній і виробників в Україні; також слід відрізняти представництва компаній від сумісних і дочірніх підприємств)
  4. комп'ютерні терміни, назви та абревіатури: Internet Protocol, Telnet, Wake-on-LAN, PHP, .ua, QuickTime, BASIC, Apache HTTP Server, Mac OS
    Винятки: терміни, які традиційно використовуються саме в кириличному написанні (наприклад, деякі мови програмування: Фортран, Пролог).
  5. назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів, синглів, пісень (або відповідні абревіатури): Pink Floyd, Dr. Dre, AC/DC, ABBA, U2, Universal Music Group, Born in the U.S.A., Despacito, Hey Jude

Для статті з латинською назвою в разі наявності поширеного транскрибованого або перекладного варіанту написання слід створити низку відповідних перенаправлень (наприклад, АББАABBA; БітлзThe Beatles).

Для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот слід вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній (напр. Euteleostomi). В іншому разі слід ставити редирект із латинської на українську назву.

У статті з іншомовною назвою в першому рядку — після основної назви, у дужках — обов'язково повинні бути подані транскрипція й переклад українською мовою.

Назви газет, журналів[ред. код]

Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия).
Некириличні назви — подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк таймс).

Пояснення і уточнення назв[ред. код]

Багатозначні терміни потребують уточнення з усвідомленням того, що одні назви вживаються частіше, інші — рідше. Це потрібно для правильного іменування статей.

Необхідно брати до уваги всю парадигму вживань слова, склад мови, загальнонауковий вжиток. Частота вживання відповідних термінів або словосполучень в інших галузях знань може бути іншою.

Приклад: поняття Характеристика або Поведінка частіше вживатимуться для людини ніж для техніки, тому при створенні назви статті та посиланнях на неї слід брати це до уваги і одразу розмежовувати поняття в назвах статей: Характеристика двигуна, Поведінка системи, Збурення (техніка) тощо).

Пояснення назв є наполегливою рекомендацією для статей про фільми, музичні гурти тощо, якщо назва без пояснення не дає однозначної ідентифікації тематики статті, або є інші значення (так, Затока Доусона (фільм) скаже все що треба стосовно статті і, без сумніву, краща, аніж Затока Доусона). Назви статей, що стосуються фільмів в такому разі йдуть із позначкою ххх (фільм), що стосуються музичних гуртів — ххх (гурт) тощо, де ххх відповідна назва статті.

Перенаправлення назв[ред. код]

Перенаправлення назв стосується того випадку, коли та ж стаття може існувати (чи існує) в просторі, але може відбуватися звертання як до тої, так і до іншої назви. Для застосування перенаправлення використовується запис

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[xxx]], де ххх — назва статті, на яку робиться перенаправлення.

Перенаправлення слід застосовувати для означення одного й того ж поняття (ЗросійщенняРусифікація тощо, для латинської та української номенклатури флори і фауни), але не варто створювати для статей, де можливе порушення правопису. При цьому можливий виняток у вигляді Ґете ххх і Гете ххх, де Ґете ххх — правильна передача прізвища, а Гете — дотепер звична (читай — усталена) передача. В інших випадках перенаправлення можливе тимчасово, поки не буде узгоджено написань імен географічних об'єктів тощо.

Якщо ви працюєте зі статтею й бачите, що вона вимагає направлення на інші значення чи багатозначності, використовуйте:

  • {{Otheruses}} (інші значення)
  • {{Otherpersons}} — інші особи з тим самим повним ім'ям

...

Наведені вище шаблони повинні давати посилання на сторінки розв'язання неоднозначностей, що містять такі повідомлення:

Приклад: стаття Одеса повинна на початку містити шаблон {{Otheruses}}, який вказуватиме, що є ще й інші Одеси, але головною в такому разі вважатиметься українська Одеса, як найбільш загальновживана.

Узгодження назв статей зі списками та посиланнями у Вікіпедії[ред. код]

Вікіпедія вже містить чималий обсяг статей та посилань на статті, яких ще немає. Перевірити і узгодити написання назв статей можна:

  1. для персоналій — у відповідному списку Персоналій напр. Персоналії То містить посилання на наявні статті, а також на такі, що слід зробити, а Категорія:Персоналії за алфавітом містить усі статті, що категоризовані як Персоналії;
  2. Використовувати відповідні списки (див. Списки міст за країною, Категорія:Списки:Географія), тематичні списки Список фізиків, Список математиків тощо.

Можна перевірити наявність посилання даної статті в некатегоризованих сторінках, у Спеціальна:Prefixindex — відображає усі статті будь-якого з просторів назв (див. вище), що починаються на певну послідовність літер, а Спеціальна:Wantedpages показує посилання на неіснуючі сторінки за їхньою кількістю. Дана сторінка може бути корисною для формування перенаправлень на статті, що вже є, але мають іншу назву.

Слід також звернути увагу на Категорія:Багатозначні терміни, де зібрані властиві назви багатозначним поняттям і робити посилання на конкретні (не багатозначні!).

Див. також Вікіпедія:Проєкт:Зв'язність.

Назви службових сторінок[ред. код]

Сторінки користувача[ред. код]

Є вже усталеною практикою в низці вікіпедій національними мовами створювати головну (при реєстрації користувача) та додаткові сторінки. Додаткові сторінки створюються при потребі, коли головна сторінка має певне змістове наповнення, а додаткова — висвітлюватиме окрему тему. Також така сторінка створюється тоді, коли основна (основною є сторінка вищого рівня, а додатковою — нижчого, по відношенню до неї) не в змозі вмістити великий обсяг інформації, є потреба розбити її на частини для швидшого завантаження тощо.

Формується назва таких сторінок так:

Користувач:хх/уу, де хх — ім'я користувача (логін), уу — назва самóї сторінки.

За цим принципом називаються сторінки всіх типів (тобто просторів назв), включаючи обговорення користувача.

Назви шаблонів і зображень[ред. код]

  1. За можливості, для назв користувацьких шаблонів та зображень слід вибирати зрозумілі українські найменування. Винятком є загальноуживані міжнародною спільнотою, запозичені шаблони і меташаблони, розробка коду яких провадиться в іншій Вікіпедії.
  2. Новостворені шаблони слід додавати у відповідні категорії та, можливо, сторінки, які групують однотипні шаблони й дають уявлення про них. Їхній список представлений на сторінці Вікіпедія:Шаблони. Якщо нема такої групи, але самі шаблони в подальшому можуть створити таку, варто її або створити, а також вказати, що він має належати такій-то групі шаблонів (категоризувати).
  3. Зображенням, при завантаженні їх у Вікіпедію, слід надати потрібну (читай — українську) назву, яку вони матимуть надалі (а також давати опис).

Назви категорій[ред. код]

Назва категорії у більшості випадків повинна збігатися з назвою її головної статті — отже правила назв категорій співпадають з правилами йменування статей. Тобто назва категорії повинна бути в однині (наприклад, Категорія:Соняшник), окрім випадків, коли категорія разом із головною статею містить виключно окремі екземпляри об'єктів типу, який описано в головній статті (наприклад, Категорія:Міста України).

Див. також Властивості Вікіданих P301: основна стаття категорії і P910: категорія за темою сторінки, шаблони {{catmain}}, {{Головна категорія}}.

Див. також[ред. код]