Округло-горизонтальна дуга — Вікіпедія

Округло-горизонтальна дуга в непальських Гімалаях.
Округло-горизонтальна дуга на фоні перистих хмар

Округло-горизонтальна дуга, або вогняна́ ра́йдуга, вогняна́ весе́лка — відносно рідкісне атмосферне оптичне явище у вигляді горизонтальної райдуги на фоні легких високо розташованих перистих хмар.

Це явище відбувається досить рідко, лише за певних умов: Сонце повинно бути вище за 57,8° над горизонтом (пік яскравості — при 67,9°), а на небі повинні знаходитися перисті хмари. Явище не спостерігається північніше за 55° північної широти або південніше за 55° південної широти, крім рідкісних випадків у горах, оскільки сонце не піднімається достатньо високо[1].

Рідкісність явища пояснюється тим, що кристали криги повинні бути орієнтовані горизонтально для заломлення сонячних променів у потрібному напрямку. Промені входять через вертикальну бокову стінку плоского шестикутного кристала, проходять через нього і виходять з нижньої горизонтальної поверхні. Така схема забезпечує спектральне розділення кольорів, що, подібно звичайній райдузі, забарвлюють хмару[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Arbeitskreis Meteore e.V. Circumhorizontal arc. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2008.
  2. Les Cowley. Circumhorizontal arc. Atmospheric Optics. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]