Орбітальний апарат — Вікіпедія

Орбітальний апарат — це безпілотний космічний апарат для дослідження планети або іншого небесного тіла з орбіти навколо цього тіла.

Призначення[ред. | ред. код]

Орбітальні апарати за допомогою дистанційних методів (оптичних, радіофізичних тощо) можуть досліджувати значну частину планети (тоді як посадкові модулі^[en] і планетоходи отримують детальніші дані про атмосферу і поверхню, але тільки в районі місця посадки). Найкращим є використання орбітального апарату в поєднанні зі спускним. У такому випадку зібрані дані доповнюють один одного^[1].

Список орбітальних апаратів[ред. | ред. код]

Успішно працювали (або ще працюють) орбітальні апарати відповідно до об'єктів їх вивчення (у порядку запуску):

Астероїди[ред. | ред. код]

NEAR Shoemaker — запущено НАСА в 1996 році до астероїда Ерос. Став першим штучним супутником астероїда і першим апаратом, який здійснив посадку на астероїд. По дорозі до Еросу досліджував астероїд Матильда. Пропрацював до 28 лютого 2000 року.

«Хаябуса» — апарат Агентства аерокосмічних досліджень Японії (JAXA). Запущений у 2003 році для вивчення астероїда Ітокава і доставки зразка його ґрунту на Землю. Незважаючи на ряд проблем, забір ґрунту був здійснений, і 13 червня 2010 року апарат увійшов в атмосферу Землі і скинув спускну капсулу.

Венера[ред. | ред. код]

Марс[ред. | ред. код]

Меркурій[ред. | ред. код]

MESSENGER

Місяць[ред. | ред. код]

«Луна-10»
«Експлорер-33^[en]»
«Лунар орбітер — 1^[en]»
«Луна-11^[ru]»
«Луна-12^[ru]»
«Лунар орбітер — 2^[en]»
«Лунар орбітер — 3^[en]»
«Лунар орбітер — 4»
Експлорер-35
«Лунар орбітер — 5»
«Луна-14^[ru]»
«Луна-19^[ru]»
«Експлорер-49^[en]»
«Луна-22^[ru]»
«Хітен^[en]»
«Клементина»
Lunar Prospector
«Смарт-1»
Кагуя (SELENE)
«Чан'е-1»
«Чандраян-1» — запущений 22 жовтня 2008 року з індійського стартового майданчика Шрихарикота. 12 листопада 2008 року виведений на розрахункову навколомісячну орбіту. Серед завдань — пошук корисних копалин і запасів льоду в полярних регіонах Місяця, а також складання тривимірної карти поверхні^[2].

Lunar Reconnaissance Orbiter — запуск відбувся 19 червня 2009 року. 23 червня 2009 року апарат вийшов на місячну орбіту. Запланований термін основної місії — 1 рік, додаткової — до 5 років. До завдань апарату входить^[3]: — вивчення місячної глобальної топографії; — вимірювання радіації на місячній орбіті; — вивчення місячних полярних регіонів, що включає в себе пошук покладів водяного льоду та дослідження параметрів освітленості; — складання надточних карт з нанесенням об'єктів не менше 0,5 метра з метою знайти найкращі посадочні майданчики.

LCROSS

Сатурн[ред. | ред. код]

«Кассіні — Гюйгенс»

Сонце[ред. | ред. код]

Юпітер[ред. | ред. код]

«Галілео» — апарат був запущений в 1989 році і пропрацював до 2003 року, провівши безліч досліджень Юпітера і його супутників. Став першим і єдиним апаратом, який вийшов на орбіту Юпітера, який вивчав цю планету тривалий час і скинули в її атмосферу спусковий зонд.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Бакулин П. И. Курс общей астрономии: учебник для студентов высших учебных заведений специальности «Астрономия» / П. И. Бакулин, Э. В. Кононович, В. И. Мороз. — Изд. 4-е, испр. и доп. — Москва: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1977.
↑ Місячні зонди Індії
↑ Savage, Donald; Gretchen Cook-Anderson. NASA Selects Investigations for Lunar Reconnaissance Orbiter. NASA News. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2011.

[1] Бакулин П. И. Курс общей астрономии: учебник для студентов высших учебных заведений специальности «Астрономия» / П. И. Бакулин, Э. В. Кононович, В. И. Мороз. — Изд. 4-е, испр. и доп. — Москва: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1977.

[astronaut-2] Місячні зонди Індії

[3] Savage, Donald; Gretchen Cook-Anderson. NASA Selects Investigations for Lunar Reconnaissance Orbiter. NASA News. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2011.

[1]

[2]

[3]