Оросієво — Вікіпедія

село Оросієво
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Громада	Берегівська громада
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1260
Перша згадка	1260 (764 роки)[1]
Населення	895 осіб[1][2]
Площа	1,999[1] км²
Густота населення	447,72[1] осіб/км²
Поштовий індекс	90263[1]
Телефонний код	+380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°09′46″ пн. ш. 22°49′09″ сх. д. / 48.16278° пн. ш. 22.81917° сх. д. / 48.16278; 22.81917Координати: 48°09′46″ пн. ш. 22°49′09″ сх. д. / 48.16278° пн. ш. 22.81917° сх. д. / 48.16278; 22.81917
Середня висота над рівнем моря	118[3] м
Відстань до районного центру	11,4[4] км
Місцева влада
Адреса ради	90263, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Оросієво, вул. Пекарська, 1[1]
Карта
Оросієво
Оросієво
Мапа
Оросієво у Вікісховищі

Оросієво — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 895 осіб (станом на 2001 рік)^[1][2]. Село розташоване за 17 кілометрів від районного центру, в 4 км від залізничної станції Вилок, фізична відстань до Києва — 595,9 км^[4].

Назва[ред. | ред. код]

Колишні назви населеного пункту — село «Врузі», «Шарошоросі», «Оросієве»^[1].

Географія[ред. | ред. код]

Історія села та назви[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується 1260 р., у грамоті воно фігурує як «Vruzy». В 1319 р. згадується як маєток Дежев Оросі, який протестував проти передачі місцевих земель до юрисдикції комітату Угоч. В листі 1323 р. Дежев Оросі та брат звертаються щодо цього до ішпана комітату Берег.  В XIV ст. село було королівським маєтком, яким володіло кілька родин — Йона, Баторі, Гуняді та, у найбільшій мірі, Оросі. Від останньої й походить назва села, яка в угорській мові звучить як «Sárosoroszi» (Шарошоросі), де приставка «sáros»  означає «бруд», оскільки розташована поруч р. Боржава, та р. Тиса, що протікає неподалік, часто виходили з берегів, затоплюючи місцевість. До XV ст. Оросієво входило в склад сусіднього комітату Угоч, в 1451 р. його приєднали до комітату Береґ.  В 1567 р. село зазнало кримсько-татарської навали та було понищено.

На будівлі місцевої середньої школи в 2008 р. вивішено меморіальну мармурову дошку на честь уродженця села^{[джерело?]} Дюло Галаса, вченого, фахівця з філології та географії (1881—1947 рр). Сама будівля прикрашена зображенням в стилі соцреалізму.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 989 осіб, серед них — 482 чоловіки і 507 жінок^[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 895^[1][2] осіб. Рідною мовою назвали^[6]:

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Сабов Гейза Андрійович, 1957 року народження, вперше обраний у 2011 році. Інтереси громади представляють 12 депутатів сільської ради^[7][8][9]:

На виборах у селі Оросієво працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): зареєстровано 693 виборці, явка 91,34 %, з них за Віктора Януковича — 59,39 %, за Віктора Ющенка — 21,16 %, за Олександра Мороза — 4,73 %^[10].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): зареєстровано 693 виборці, явка 76,33 %, з них за Віктора Януковича — 57,65 %, за Віктора Ющенка — 35,34 %^[11].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 693 виборці, явка 67,82 %, з них за Віктора Януковича — 48,72 %, за Віктора Ющенка — 44,46 %^[12].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 686 виборців, явка 71,87 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 32,25 %, за блок Наша Україна — 14,40 %, за Блок Юлії Тимошенко — 9,53 %^[13].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 685 виборців, явка 62,48 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 54,91 % за Партію регіонів — 18,46 %, за Соціалістичну партію України — 8,64 %^[14].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 698 виборців, явка 65,47 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 63,68 %, за Юлію Тимошенко — 10,50 %, за Арсенія Яценюка — 6,78 %^[15].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 694 виборці, явка 59,51 %, з них за Віктора Януковича — 75,79 %, за Юлію Тимошенко — 17,19 %^[16].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 683 виборці, явка 67,35 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 51,96 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 24,35 % та УДАР — 7,61 %.^[17] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Бушко (Партія регіонів) — 35,84 %, за Івана Балогу (Єдиний Центр) — 31,68 %, за Миколу Ковача («КМКС» Партія угорців України) — 20,59 %^[18].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 669 виборців, явка 53,36 %, з них за Петра Порошенка — 73,11 %, за Сергія Тігіпка — 7,28 %, за Михайла Добкіна — 6,44 %^[19].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 665 виборців, явка 37,59 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 49,20 %, за партію «Сильна Україна» — 13,60 % та Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 12,40 %.^[20] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Балога (самовисування) — 34,80 %, за Іштвана Петрушку (Народний фронт) проголосували 28,80 %, за Євгенія Ярину (самовисування) — 10,40 %^[21].

Релігія[ред. | ред. код]

В 1590 р. громада села переходить у протестантську віру. Католицький храм, збудований в XV ст., переходить до реформатів. В 1777 р. храм реконструювали, збудували кам'яну вежу замість дерев'яної. В 1913 р. дах, критий гонтом, замінили покриттям з бляхи, в 1933 р. дзвіницю ще раз реконструювали.  Церква має два дзвони, великий, вагою в 202 кг, виготовлений в 1925 р. замість конфіскованого під час Першої світової війни, менший виготовлений в 1814 р.  Капітальні ремонтні роботи проводилися всередині та назовні храму в 1984—1985 рр.

4 жовтня  1992 р. церковна громада встановила на стіні церкви меморіальну плиту в пам'ять про односельця Іштвана Подьєре, секретаря Угорського Молодіжного Селянського Руху, який загинув в 1953 р. в угорській сталіністській тюрмі.   В 2001 р. під час паводку церква сильно постраждала всередині, та була відновлена через рік завдяки турботі громади та одновірців з Угорщини. В якості «готичного костьолу» реформатська церква Оросієва внесена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.

Римо-католицьку церкву для відповідної громади було збудовано в 1810 р. в стилі класицизму, реконструйовано в 1837—1840 рр. На подвір'ї римо-католицької церкви в 1990 р. встановлено пам'ятник жертвам сталінським репресій.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- Католицький храм, XV ст.

- Римо-католицький храм 1810 р. в стилі класицизму

- У 1891 році тут знайдено бронзовий скарб з 15 предметів. Ліворуч від автодороги Берегове — Виноградове, у колгоспному саду, розташоване поселення пізньобронзової доби та перших століть нашої ери. Тут знайдено сіроглиняний посуд-зерновик, а в ньому — римська монета імператора Коммода. В цьому ж місці — давньослов'янське поселення VIII—IX століть.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Тут у 1881 році народився географічний письменник Дьюла Галас

Тут 13 квітня 1972 року народився актор Жолт Тріл^[hu].^{[джерело?]}

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Католицька церква
• 
  Реформатська церква

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Оросієво [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Оросієво, «угочанське» село на краю Берегівщини [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.