French
DeutschОтчий дім Фридерика Шопена — Вікіпедія
Отчий дім Фридерика Шопена  | |
|---|---|
| пол. Dom Urodzenia Fryderyka Chopina | |
 | |
| 52°15′19″ пн. ш. 20°18′55″ сх. д. / 52.255277780028° пн. ш. 20.31527778002777751° сх. д.Координати: 52°15′19″ пн. ш. 20°18′55″ сх. д. / 52.255277780028° пн. ш. 20.31527778002777751° сх. д. | |
| Тип | будинок народженняd і музей |
| Назва на честь | Фридерик Шопен |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Желязова Воля 15, Сохачев, 96-503 |
| Адреса | Żelazowa Wola 15, 96-503 Sochaczew |
| Засновано | 1931 |
| Відкрито | 1949 |
| Фонд | понад 20 тисяч одиниць |
| Відвідувачі | близько 200 тис. в рік |
| Директор | маґістер інженерії Тадеуш Овчук |
| Сайт | chopin.museum/pl |
  Отчий дім Фридерика Шопена (Польща) | |
 | |
 Отчий дім Фридерика Шопена у Вікісховищі | |
Отчий дім Фридерика Шопена в Желязовій Волі коло Сохачева — музей, до складу якого входять флігель (званий двориком) і семигектарний ландшафтний парк над річкою Утрата. Хата з довколишнім парком є відділом Музею Фридерика Шопена Національного Інституту Фридерика Шопена (NIFC, НІФШ) у Варшаві.
Історія Желязової Волі[ред. | ред. код]
Вперше фіксується в гродських актах під 1579 роком, де названо власників Желязової Волі Миколу і Петра Желязів. Наприкінці 18 століття перебувало у власності Петра Лущевського, а пізніше Папроцьких. На той час оселя складалася з 9 хат.
На межі 18-19 століть село придбала малозаможна графська родина Скарбків. Каспер і Людвіка Скарбки поселилися у дворі з двома флігелями (будівля була в абрисі підкови; сучасна хата це власне східний флігель). Вихователем їхніх дітей під ту пору був Микола Шопен (Chopin, Хопін), який у 1806 році побрався з Юстиною Крижанівською, управителькою маєтку, кровною господарів. Їхні дочки: старша, Людвіка Маріанна, і молодші, Юстина Ізабела та Емілія, народилися у Варшаві. 1 березня (чи 22 лютого) вродився Фридерик, друга дитина Шопенів. В Желязовій Волі він був не довго, вже восени Шопени переїхали до Варшави, а юний Фридерик відвідував Скарбків під час вакацій чи родинних свят. У 1812 році маєток Скарбків згорів. Залишилися тільки два флігелі.
В 1834 році Міхал Скарбек покінчив життя самогубством. Новими власниками Желязової Волі стали Шуберти. А в 1840 році Желязову Волю набуває барон Евґгард, який потім продає оселю Пешлам. В 1859-1879 роках власником був Адам Товянський. До маєтностей тоді належали два фільварки у Мокасі і Желязовій Волі та села Желязова Воля, Ходакувек, Буди Желязовські, Товяни. В самій Желязовій Волі на той час нараховувалося 11 мурованих і 12 дерев'яних будинків та водяний млин. Від 1879 року двір знаходився у руках Александра Павловського, який відкрив у хаті де народився Фридерик Шопен господарську крамницю. У 1894 році за ініціативою російського композитора Мілія Балакірєва в парку маєтку було встановлено пам'ятника Фридерика Шопена за проектом Броніслава Жоховського з медальйоном проекту Яна Войдиґи. Під час Першої світової війни згорів правий флігель двору. У 1918 році маєток Желязова Воля розпарцельовано між місцевими селянами.
В 1928 році варшавське Товариство Приятелів Дому Шопена і Шопенівський Комітет з Сохачева придбали флігель і 3 гектари землі довкола будинку за 40 000 злотих у Роха Шиманяка, який був власником терену від 1918 року.
В часі Другої світової війни у хаті жили німецькі солдати, а наприкінці війни тут розташовувався шпиталь.
Історія музею[ред. | ред. код]
В 1926 році було засновано дві громадські організації, що поставили собі за мету викуп Желязової Волі з приватного володіння. Це варшавське Товариство Приятелів Дому Шопена і сохачевський Шопенівський Комітет. В 1928 році їм вдалося здійснити свій задум. А в 1931 році Комітет Побудови Дому Шопена розпочав реконструкцію зацілілого флігеля за проектом архітектора Юліана Жаковського. В 1930-х роках опоряджено інтер'єр стилізованими під 19 століття меблями авторства Леха Нємоєвського. 17 вересня 1931 року відбулося символічне відкриття двору. Для відвідувачів об'єкт відкрився з червня 1939 року. Після втрат періоду Другої світової війни виникла потреба у новій реконструкції. У 1948 році професор Мєчислав Кузьма розробив новий проект. Поточні реставраційні роботи були проведені у 1958 і 1968 роках.
В 1951 році хата разом із парком увійшла до складу Національного Музею у Варшаві. Від 1953 року піклування над об'єктом узяло Товариство імені Фридерика Шопена з Варшави.
Традиційно щороку Желязову Волю відвідують близько 200 000 гостей з усього світу.
Архітектура будинку[ред. | ред. код]
Хата у Желязовій Волі була збудована близько 1800 року як флігель двору Каспера і Людвіки Скарбків. Лівий флігель двору після весілля заселили Шопени. В 1806 році це був невеликий мурований будинок, з високим і похилим дахом, з великими вікнами, двома люкарнами у даху, без ґанку, всередині мав сім кімнат побілених вапном. Під час наполеонівських війн в 1812 році двір господарів знищила пожежа, залишилися тільки два флігелі, в правому з яких від 1834 року мешкали власники маєтку. Після переходу Желязової Волі у власність Адама Товянського в 1860-х роках вчинено ремонт флігелю, що змінив його першопочатковий вигляд, зокрема добудовано ґанок. Павловський пристосував місце народження композитора для господарських потреб. Під час Першої світової війни згорів правий флігель, а з двірського укладу залишилася лише похила хата.
Нині це одноповерховий прямокутний будинок. Від фронту ґанок на двох колонах з трикутним фронтоном. Інтер'єр дводільний з сінями на осі будинку. Перекриття по балках. Причілковий дах вкрито ґонтом. На щипцях над вікнами і входом знаходяться профільовані Карнизи.
Інтер'єр[ред. | ред. код]
- Покій з каміном — колишня кухня
- Музичний салончик — кімната батька
- Їдальня
- Покій матері — місце народження Фридерика Шопена
- Дитяча
Розподіл інтер'єру носить символічний характер оскільки не відомо яким він був за часів Шопена.
Експозиція[ред. | ред. код]
Постійна експозиція складається з обстановки, що відтворює атмосферу скромної домівки в стилі 19 століття і біографічної експозиції, що присвячена Фридерикові Шопену. Це флігель в якому жив з дружиною незаможний вчитель. Більшість музеалій, це речі підібрані згідно з матеріальним становищем родини.
У шести кімнатах знаходяться речі тієї епохи, проте автентичних меблів, предметів побуту чи оформлення інтер'єру родини Шопенів не збереглося. У музичному салончику знаходиться сучасне концертне фортепіано. Два інших інструменти встановлено у кімнаті матері — фортепіано фабрики Ф. Лєщинського й у дитячій жирафа з відкритим резонатором. Окрім інструментів, класицистичних меблів і кахельної печі з 19 століття увагу привертають балки перекриття оздоблені поліхромією з рослинним орнаментом. На побілених стінах висять портрети членів родини Шопенів (копії портретів виконаних олією Амброзієм Мєрошевським у 1820-х роках, репродукції портретів Фридерика руки Марії Водзінської і Елізи Радзивилівни) а також варшавські краєвиди. Цінним доповненням експозиції є факсиміле документів: свідоцтва про шлюб батьків, метрики про уродини і хрищення Фридерика, музичних рукописів, рисунків і листів.
Парк[ред. | ред. код]
Ландшафтний парк закладений у 18 столітті, в 1871 році перероблений за проектом Каміли Джаме. По парцеляції 1918 року був вирубаний. В 1928 році разом з будинком викуплено 3 гектари землі, а у 1932 ще три гектари. В 1932-1937 роках парк відроджено за проектом проф. Францішека Кживда-Польковського, засновника Школи ландшафтно-паркової архітектури.
В парку розташованому над річкою Утратою зібрано близько 10 000 видів і сортів дерев, кущів, багаторічників з усього світу. Зокрема можна побачити: верби, клени, дуби, тополі, американські сосни, ялиці одноколірні, японські барбариси, хеномелеси з Китаю.
Окрім того на терені парку розташовано пам'ятки присвячені Фридерикові Шопену. Це обеліск на одній з дальніх алейок, виконаний з бронзи пам'ятник Фридерикові Шопену поблизу дому, авторства Юзефа Ґославського[1] i бюст авторства Станіслава Сікори.
Широка каштанова алея прямує від вхідних воріт до дитинця. Тут молодий Фридерик грав на фортепіано, яке виносили із салону, коли приїздив до Желязової Волі на гостину.
Наслідки[ред. | ред. код]
- Під час візиту композитора до маєтку Скарбків фортепіано виносили в парк, де під липами Фридерик давав концерти. Гості і родина були не єдиними його слухачами, зачувши звуки фортепіано сходилися жителі навколишніх сіл (зі спогадів Антонія Крисяка — селянина з Желязової Волі, ровесника Шопена).
- У покої матері завжди стояла мармурова ваза повна свіжих квітів із парку, позначуючи місце появи композитора на світ.
- Влітку 1830 року коли ціла родина Шопенів перебувала на відпочинку, Фридерик востаннє відвідав Желязову Волю.
- У 2000 році була випущена поштова марка з серії Польські двори, на якій міститься зображення хати у Желязовій Волі.
Концерти[ред. | ред. код]
З 1959 року до Желязової Волі приїздять музиканти з усього світу щоб взяти участь в Міжнародному конкурсі імені Фридерика Шопена. Кожної неділі від травня і до кінця вересня у Желязовій Волі можна послухати музику Фридерика Шопена о 12 і 15.00.
Щосуботи в липні і червні об 11 годині тут виступають молоді піаністи в циклі Естрада молодих. Окрім публічних концертів, у дворі відбуваються концерти на замовлення туристичних фірм, організацій чи приватних осіб. Зазвичай це вечірні концерти при свічках. Опріч того щоденно музику композитора, що долинає з репродукторів, можна послухати сидячи на лавках перед будинком.
Корисна інформація[ред. | ред. код]
Найкраще до музею добиратися на автомобілі по трасі номер 580 Варшава — Лешно — Кампінос — Желязова Воля — Сохачев, або міським автобусом № 6 з автобусної станції Сохачева. До послуг відвідувачів доволі просторий паркінг біля музею.
Музей працює з вівторка по неділю в годинах 9.30-17.30. Від 16.10 до 15.04 від 9.00 до 16.00. Між 1.05. і 31.08. парк можна відвідувати з 9.00 до 20.00, по понеділках до 17.30. Між 1.09. і 15.10. та 1.03. і 30.04. в годинах 9.00 — 17.00. Взимку в годинах 9.00 — 16.00.
Нині парк закритий на реконструкцію[2].
Вхід до музею вільний.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hanna Wróblewska-Straus. O pomniku romantycznym słów kilka // Józef Gosławski. Rzeźby, monety, medale. Warszawa 2009 ISBN 978-83-62248-00-1 (пол.)
- ↑ DOM URODZENIA FRYDERYKA CHOPINA W ŻELAZOWEJ WOLI [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.] (пол.)