Ощадний сертифікат — Вікіпедія

Депозитний сертифіка́т — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після завершення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому[1].

Відповідно до законодавства України депозитний сертифікат є цінним папером[2].

Фактично ощадний сертифікат можна вважати депозитом, однак, на відміну від депозиту, його можна продати або подарувати, і вкладені кошти може отримати не сам вкладник, а пред'явник сертифікату[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 № 1201-XII
  2. Правила здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджені постановою Правління НБУ від 30.06.98 № 250. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2012.
  3. Ощадний сертифікат - що це таке. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.

Посилання[ред. | ред. код]