French
DeutschПантюхине — Вікіпедія
| село Пантюхине | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Новопсковська селищна громада |
| Облікова картка | Пантюхине |
| Основні дані | |
| Населення | 146 |
| Площа | 2,4 км² |
| Густота населення | 60,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92331 |
| Телефонний код | +380 6463 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′56″ пн. ш. 39°26′42″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 39.44500° сх. д.Координати: 49°44′56″ пн. ш. 39°26′42″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 39.44500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 141 м |
| Водойми | струмок Бондарів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92330, с. Ганусівка, вул. Центральна, 27 |
| Карта | |
  Пантюхине | |
 Пантюхине | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Пантю́хине — село в Україні, у Новопсковській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 146 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече струмок Бондарів.
Історія[ред. | ред. код]
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва села антропонімного походження, утворена від імені першопоселенця Панька, Пантюхи[1].
Заснування[ред. | ред. код]
Слобода була заснована у XVIII столітті вихідцями з Правобережної України, Воронезької губернії. Раніше слобода Пантюхина та слобода Бондарева були одним поселенням та входили до складу Воронезької губернії. Пізніше, коли було утворено Слобідсько-Українську губернію, поселення було розділене на дві частини: північна увійшла до складу Воронезької губернії, і названа слободою Бондаревою; південна увійшла до складу Слобідсько-Української губернії, і названа слободою Пантюхиною.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Пантюхина, центрі Старобільського повіту Харківської губернії, мешкало 1012 осіб (510 чоловічої статі та 502 — жіночої), налічувалось 157 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Пантюхівської волості, мешкало 1364 особи, налічувалось 163 дворових господарства, існували православна церква й школа[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1507 осіб (751 чоловічої статі та 756 — жіночої), з яких 1501 — православної віри[4].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1850 осіб[5].
На околиці села виявлено курганний могильник з 3-ма курганами.
Зараз[ред. | ред. код]
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Пантюшине[6]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2986)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |