French
DeutschПарламентські вибори в Білорусі 2019 — Вікіпедія
‹ 2016  2023 › | ||||
| Парламентські вибори в Білорусі 2019 Усі 110 місць у Палаті представників | ||||
| 17 листопада 2019[1] Явка: 77,2 % виборців | ||||
 Схема одномандатних округів | ||||
Вибори депутатів Палати представників Національних зборів VII скликання (біл. Выбары дэпутатаў Палаты прадстаўнікоў Нацыянальнага сходу) відбулися 17 листопада 2019 року[2][3][4].
Майже 6,8 мільйона громадян, які мають право голосу, могли проголосувати на 5831 виборчій дільниці (включаючи 46 за межами Білорусі), які працювали з 8 години ранку і до 20 вечора[5].
За попередніми даними, які стали відомі вже у ніч на понеділок 18 листопада у Палату представників парламенту Білорусі не пройшов жоден опозиційний кандидат. Серед більшості безпартійних кандидатів вибори також виграли представники провладних партій: Білоруської патріотичної партії, Республіканської партії праці і справедливості, Ліберально-демократичної партії, а також громадського об'єднання «Біла Русь».
Явка склала 77,22 відсотка, що на три відсоткових пункти вище показника виборів 2016 року[6].
Передісторія[ред. | ред. код]
Попередні вибори депутатів Національних зборів пройшли 11 вересня 2016 року. На виборах було обрано 110 депутатів на одномандатних округах, при цьому тільки 16 чоловік представляють будь-які партії (опозиційні — тільки двоє), а 94 парламентарія є безпартійними. Явка виборців на виборах склала 74,68 %[7].
Чергові парламентські вибори мали відбутися в Республіці Білорусь не пізніше 10 вересня 2020 року. Вибори призначаються указом Президента Республіки Білорусь. Особливістю виборів 2020 року міг стати маленький термін між виборами Президента Республіки Білорусь (повинні пройти до 30 серпня 2020 року) та Національних Зборів Республіки Білорусь (повинні пройти до 10 вересня 2020 року). Однак, ще в грудні 2017 року Лукашенко заявив про те, ніяких дострокових виборів в Білорусі не буде[8]. У той же час, глава білоруського Центрвиборчкому Лідія Єрмошина заявила, що не вважає, що дві ці кампанії можуть поєднати. «Я не думаю, що ці вибори поєднають. Швидше за все, коли прийде час, буде прийнято відповідне політичне рішення і якусь виборчу кампанію перенесуть на більш ранній термін. А вже яку — про це повинні домовитися глава держави і парламент. Проводити вибори раніше можна, пізніше — не можна. Тому так, там дійсно все практично повністю збігається. Президентська кампанія пов'язана термінами проведення останньої інавгурації, парламентська — термінами проведення першої установчої сесії»[9].
Як і очікувалося[10], Олександр Лукашенко назвав приблизну дату виборів і яка з виборчих кампаній пройде раніше під час свого щоденного зборів до Національних зборів і білоруського народу. Він зазначив, що «ці вибори стануть іспитом не тільки для кандидатів в депутати і всієї вертикалі влади, а й для кожного виборця. Я не визначався за датою, але якщо це прийнятно за законом, у нас є хороший свято — день Жовтневої революції, 7 листопада, вихідний день. До цієї дати будемо близько орієнтуватися без всяких ідеологічних посилів»[11].
5 серпня 2019 року Олександр Лукашенко підписав укази про призначення виборів до Ради Республіки і Палати представників (№ 293, № 294). Відповідно до указів вибори в Палату представників відбутися 17 листопада 2019 року, а до Ради Республіки — 7 листопада[12][13][14]. Таким чином, парламентські вибори були призначені практично за рік до закінчення терміну повноважень Палати представників попереднього скликання, що порушило ст. 94 Конституції Республіки Білорусь[15].
Виборча система[ред. | ред. код]
Палата представників Національних зборів Республіки Білорусь складається з 110 депутатів, які обираються за одномандатними виборчими округами по мажоритарній виборчій системі в один тур. Щоб вважатися обраним кандидата достатньо отримати просту більшість голосів виборців. Вибори в Білорусі проходять в два етапи — вибори відповідно до двох палат Національних Зборів (парламенту) Республіки Білорусь — Палати представників і Ради Республіки — за різними системами голосування.
| Регіон | Місць |
|---|---|
| Мінськ | 20 |
| Берестейська область | 16 |
| Гомельська область | 17 |
| Гродненська область | 13 |
| Могилевська область | 13 |
| Мінська область | 17 |
| Вітебська область | 14 |
| Разом місць | 110 |
Висування кандидатів[ред. | ред. код]
18 жовтня 2019 року завершилася реєстрація кандидатів у депутати Палати представників, за результатами якої було зареєстровано 558 осіб. Таким чином, в середньому на депутатський мандат на виборах 2019 року претендують п'ять осіб. Всього до Палати представників висувалися 703 людини[16]. Реєстрацію кандидатами не пройшли майже 130 претендентів на депутатські місця, включаючи двох діючих опозиційних депутатів Анни Конопацької та Олени Анісім. В обох випадках були виявлені порушення при зборі підписів і фальсифікації[17].
Серед кандидатів налічувалося 32 діючих депутатів Палати представників. Таким чином, склад Палати представників потенційно може оновитися на 71 %. Крім того, 27 % зареєстрованих кандидатів в депутати складають жінки. Більшість опозиційних кандидатів, яких допустили до участі у виборах, були висунуті від партій. Багато тих, що висувалися збором підписів не пройшли реєстрацію[18] .
| Область | Кількість кандидатів | Безпартійні | % | Члени політичних партій | % |
|---|---|---|---|---|---|
 Берестейська | 79 | 32 | 40,5 | 47 | 59,5 |
 Вітебська | 78 | 30 | 38,5 | 48 | 61,5 |
 Гомельська | 75 | 22 | 29,3 | 53 | 70,7 |
 Гродненська | 66 | 29 | 43,9 | 37 | 56,1 |
 Мінська | 73 | 30 | 41,1 | 43 | 58,9 |
 Могильовська | 66 | 26 | 39,4 | 40 | 60,6 |
 м. Мінськ | 123 | 24 | 19,5 | 99 | 80,5 |
| В цілому по республіці | 560 | 193 | 34,5 | 367 | 65,5 |
| Джерело: Центрвиборчком [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] | |||||
Партійність кандидатів[ред. | ред. код]
| № | Партія | Кількість кандидатів | від загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1. | Ліберально-демократична партія | 98 | 17,5 % |
| 2. | Комуністична партія Білорусі | 50 | 8,9 % |
| 3. | Об'єднана громадянська партія | 47 | 8,4 % |
| 4. | Республіканська партія праці і справедливості | 40 | 7,1 % |
| 5. | партія БНФ | 31 | 5,5 % |
| 6. | Білоруська соціал-демократична партія (Грамада) | 30 | 5,4 % |
| 7. | Білоруська партія лівих «Справедливий світ» | 27 | 4,8 % |
| 8. | Партія «Білоруська соціал-демократична Грамада» | 14 | 2,5 % |
| 9. | Білоруська патріотична партія | 10 | 1,8 % |
| 10. | Республіканська партія | 5 | 0,9 % |
| 11. | Білоруська партія «Зелені» | 4 | 0,7 % |
| 12. | Білоруська соціально-спортивна партія | 1 | 0,2 % |
Крім того, кілька кандидатів висували офіційно незареєстровані Білоруська християнська демократія і ліберальна Партія свободи і прогресу.
Консервативно-християнська партія — БНФ і незареєстрована Білоруська соціал-демократична партія (Народна Грамада) бойкотують ці вибори.
Суб'єкти висування[ред. | ред. код]
- одним суб'єктом — 444
- громадянами, шляхом збору підписів — 81;
- трудовими колективами — 38;
- політичними партіями — 325;
- двома суб'єктами — 115
- громадянами і трудовими колективами — 84
- громадянами і політичними партіями — 31
- трьома суб'єктами — 1[19].
Соціологічні опитування[ред. | ред. код]
| Дата | Опитування | КПБ | ЛДП | РПТС | ОГП | БПП | БНФ | справедливий світ | БСДП (Г) | зелені | БССП | БСДГ | Аграрна | КХП-БНФ | СДП НС | РП | Бесп. / інші | відрив |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| липень-серпень 2017 | інститут соціології [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.] | 2,6 | 1,9 | 2,6 | 2,2 | 1,5 | 0,7 | 1,5 | 1,6 | 2,3 | 1,7 | 1,6 | 1,1 | 1,1 | 0,9 | 0,7 | 76,0 | 0,0 |
| 11 вересня 2016 | попередні вибори | 7.4 | 4,2 | 2,9 | 2,2 | 2,2 | 1,7 | 1,4 | 1,3 | 0,2 | 67,0 + 9,6 | 2,0 |
Фактор безпартійних[ред. | ред. код]
Виходячи з соціологічного опитування Інституту соціології Національної Академії наук, політичні партії разом мають лише 24 % підтримки. Згідно з результатами парламентських виборів 2016 року, ще 9,57 % підтримують варіант «проти всіх». Таким чином, за результатами дослідження, близько 66,43 % на виборах 2019 року мають можливість отримати безпартійні кандидати, близько 24 % політичні партії і ще близько 9,57 % стануть протестним електоратом. Це може стати ще одним зниженням безпартійних депутатів (з 67,01 % в 2016 до теоретично 66,43 % в 2019), які традиційно складають більшість в білоруському парламенті. Однак і об'єднаний рейтинг партій показав невелике збільшення в порівнянні з 2016 роком (23,42 % в 2016 проти теоретично 24 % в 2020 році).
Хід голосування[ред. | ред. код]
З 12 по 16 листопада проходило дострокове голосування.
13 листопада спостерігач з Берестя зняв на відео імовірну спробу вкидання бюлетенів на достроковому голосуванні. Лідія Єрмошина спростувала факт вкидання і вимагала позбавити спостерігача акредитації через відсутність дозволу на відеозйомку[20]. 15 листопада його позбавили акредитації[21], але трохи раніше виправили помічене їм порушення кількості тих, хто проголосув достроково на дільниці[22].
Студенти кількох університетів повідомляли про примус до голосування: зокрема, студентам усно дозволили пропустити заняття в суботу 16 листопада (робочий день, перенесений з 8 листопада) і в понеділок 18 листопада за умови участі в достроковому голосуванні. У вишах подібні факти заперечують[23]. 15 листопада студенти Білоруського державного економічного університету організували стихійну акцію протесту проти примусу до дострокового голосування (приводом стала публікація відео, на якому куратор однієї з груп відкрито вимагає від студентів проголосувати достроково)[24] .
Результати[ред. | ред. код]
Порушення[ред. | ред. код]
Протягом дня голосування 17 листопада спостерігачі від опозиції зафіксували 668 порушень, що відображено на сайт кампанії моніторингу за перебігом голосування «Право вибору». У більш як 40 відсотків випадків було зафіксовано невідповідність кількості тих, хто проголосував, у протоколі комісії та за даними спостерігача. Відповідно, у порівнянні з попередніми виборами зросла явка на 3 %. Так, вона склала у Могильовській області — 82,3 відсотка. При чому 35,77 відсотка виборців проголосували дострокового з 12-го по 16 листопада. Ще майже у третині випадків головою дільничної комісії не було забезпечено належного зберігання скриньки дострокового голосування[25].
Підрахунок голосів[ред. | ред. код]
 | |||||
| Партія | Голосів | % | Місць | +/- | |
|---|---|---|---|---|---|
| Комуністична партія Білорусі | 564 322 | 10,6 | 11 | ▲ 3 | |
| Ліберально-демократична партія | 254 295 | 4,8 | 1 | 0 | |
| Республіканська партія праці і справедливості | 335 165 | 6,3 | 6 | ▲ 3 | |
| Білоруська патріотична партія | 75 283 | 1,4 | 2 | ▼ 1 | |
| Білоруська аграрна партія | 46 785 | 0,9 | 1 | ▲ 1 | |
| Об'єднана громадянська партія | 72 192 | 1,4 | 0 | ▼ 1 | |
| Партія БНФ | 45 506 | 0,9 | 0 | 0 | |
| Білоруська партія лівих «Справедливий світ» | 37 861 | 0,7 | 0 | 0 | |
| Білоруська соціал-демократична партія (Грамада) | 67 516 | 1,7 | 0 | 0 | |
| Білоруська соціал-демократична Грамада | 20 345 | 0 | 0 | ||
| Білоруська партія «Зелені» | 10 592 | 0,2 | 0 | 0 | |
| Білоруська соціально-спортивна партія | 7 905 | 0,2 | 0 | 0 | |
| Республіканська партія | 7 962 | 0,2 | 0 | 0 | |
| Безпартійні | 3 583 601 | 67,4 | 89 | ▼ 5 | |
| Проти всіх | 447 111 | - | - | ||
| Недійсні бюлетні | - | - | - | ||
| РАЗОМ | 5 315 936 | 100 | 110 | 0 | |
| Зареєстровано/явка | 6 870 990 | 77,4 | - | - | |
| Джерело: Центрвибирчком [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] | |||||
Переслідування опозиційних кандидатів й активістів[ред. | ред. код]
- 17 лисподада 2019 року, в основний день голосування, активіст Молодіжного блоку Петро Маркелов був затриманий за вимоги перерахунку голосів на виборчій дільниці. У результаті Маркелов отримав 14 діб арешту на Акрестіна[26].
- 29 листопада 2019 року заарештований громадський активіст Олександр Круткин на 15 діб за репост у соцмережі «Facebook» з закликом приєднатися до акції протесту[27]. Переслідуються десятки людей за участь у різних мітингах[28][29].
- 30 листопада 2019 року було затримано блогера і кандидата від партії «Європейська Білорусь» Дмитра Козлова за заклики до участі у несанкціонованому мітингу. Внаслідок опозиціонер був зааштрафований і був вимушений провести три ночі у ізоляторі тимчасового затримання[simple][30][31].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Календарь выборов и референдумов [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Лукашенко рассказал, когда пройдут президентские и парламентские выборы [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.] // TUT.BY
- ↑ Лукашенко назвал дату президентских и парламентских выборов [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] // ЧесноК.
- ↑ Лукашенко назвал дату досрочных парламентских выборов [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.] // Ведомости.
- ↑ У Білорусі проходять парламентські вибори. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ У Палату представників Білорусі не пройшов жоден опозиціонер. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2019.
- ↑ Сообщение ЦИК РБ по результатам выборов в Палату представителей Национального собрания VI созыва (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2020. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Президент: никаких досрочных выборов у нас не будет. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Ермошина допускает перенос одной из избирательных кампаний 2020 года на 2019-й. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Ермошина о выборах президента и парламента: подождем послания Лукашенко. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Лукашенко рассказал, когда пройдут президентские и парламентские выборы[недоступне посилання], TUT.BY
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь № 293 «О назначении выборов в Совет Республики Национального собрания Республики Беларусь». Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь № 294 «О назначении выборов в Палату представителей Национального собрания Республики Беларусь». Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Официально опубликованы указы о назначении выборов в Совет Республики и Палату представителей [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.], pravo.by
- ↑ Пульша, Сяргей (9 квітня 2021). Дымовая заслона з наступствамі. Новы Час (біл.) (14 (722)): 5.
- ↑ ЦИК сообщил итоги регистрации: пять кандидатов на депутатское кресло. Sputnik.by. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Оппозиционных депутатов Анисим и Канопацкую не зарегистрировали кандидатами. Sputnik.by. 17 жовтня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Выборы-2019: Кто идет в депутаты?. Sputnik.by. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Сведения о регистрации кандидатов в депутаты Палаты представителей (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Ермошина о «вбросе» бюллетеней в Бресте: Наблюдателя надо лишить аккредитации. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ В Бресте лишили аккредитации наблюдателя, который обвинил девушку в попытке вброса бюллетеней. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ «У мяне таксама абвастрылася хвароба». Назіральніка, які зняў на відэа спробу ўкіду бюлетэняў, наведалі назіральнікі АБСЕ. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Студенты утверждают, что за досрочное голосование их освободят от занятий. В университетах это отрицают. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Белорусские студенты протестуют: их принуждают досрочно голосовать на выборах в парламент. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Вибори у Білорусі: спостерігачі фіксують сотні порушень на тлі високої явки. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
- ↑ Грузьдзіловіч, Алег (18 листопада 2019). У Менску затрымалі назіральніка за патрабаваньне пераліку галасоў. Павезьлі ў кайданках. ВІДЭА. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Блогер получил 15 суток за репост в соцсети: суд решил, что это призыв на незаконную акцию (рос.). TUT.BY. 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Наблюдатели уехали, началась зачистка. Расписание судов на декабрь. Дополняется (рос.). Правозахисний центр «Вясна». Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Суд наказал активистов за акции во время агитационной кампании (рос.). Белсат. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ В Орше на $255 осудили блогера Дмитрия Козлова (рос.). Хартія 97. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Блогер «Серый кот»: Пора убирать этот режим (рос.). Хартія 97. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
| |||||||||||||
.svg)
