Переслідування — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про: Переслідування (значення) та Кримінальне переслідування.

Переслі́дування, або гоні́ння^[1] (англ. persecution) — систематичне погане ставлення до окремої особи або групи з боку іншої особи або групи. Найпоширенішими формами є релігійне переслідування, расизм і політичні репресії, хоча між цими термінами існує певне перетинання. Нанесення страждань, страху, болю, домагання, ув'язнення, інтернування — це всі чинники, які можуть спричинити переслідування, але не всі страждання обов'язково принесуть переслідування. Страждання, які зазнає жертва, повинні бути досить суворі. Пороговий рівень тяжкості був джерелом великих дискусій.^[2]

Міжнародне право[ред. | ред. код]

Як частина Нюрнберзьких принципів, злочин проти людства є частиною міжнародного права. Принцип VI Нюрнберзьких принципів стверджує, що

Злочини, наведені далі, караються як злочини відповідно до міжнародного права: ...

(c) Злочини проти людяності:

Вбивство, знищення, поневолення, депортація та інші негуманні дії, вчинені проти будь-якого цивільного населення, або переслідування на політичних, расових або релігійних підставах, коли такі дії зроблені або такі переслідування здійснюються у виконанні чи у зв'язку з будь-яким злочином проти миру або будь-яким воєнним злочином.

Телфорд Тейлор, який був радником прокуратури Нюрнберзького судового процесу, написав "[на] Нюрнберзькому процесі, обвинувачені відкинули декілька зусиль обвинувачення щодо приведення таких «внутрішніх» звірств у сферу міжнародного права, як «злочини проти людства» ".^[3] Декілька наступних міжнародних договорів включають цей принцип, але деякі скасували обмеження «у зв'язку з будь-яким злочином проти миру або будь-якого воєнного злочину».

Римський статут Міжнародного кримінального суду, який є обов'язковим для 111 держав, визначає злочини проти людства у статті 7.1. Стаття криміналізує певні дії, «вчинені як частина широкомасштабної або систематичної атаки, спрямованої проти будь-якого цивільного населення, при знанні про напад». До них належать:

(h) Переслідування будь-якої ідентифікованої групи або колективу за політичною, расовою, національною, етнічною, культурною, релігійною, гендерною ^[4] ... або іншими підставами, які загально визнаються неприпустимими згідно з міжнародним правом, у зв'язку з будь-яким актом, згаданим у цьому пункті [наприклад вбивство, знищення, поневолення, депортація, ув'язнення, катування, сексуальне насильство, апартеїд та інші негуманні дії] або будь-який злочин, що входить до компетенції Суду

Різновиди[ред. | ред. код]

Політичне — переслідування, яке полягає у застосуванні до особи чи групи осіб законних та/або незаконних різнорідних, функціонально спільних заходів впливу, об'єднаних політичною чи політично зумовленою метою та які тягнуть за собою соціальні обтяження та/або спричиняють фізичну, моральну чи матеріальну шкоду.
Етнічне
Релігійне

Історія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Гоніння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ S. Rempell, Defining Persecution, http://ssrn.com/abstract=1941006
↑ Telford Taylor «When people kill a people», The New York Times, March 28, 1982.
↑ Стаття 7.3 Римського статуту, що становить "компромісний текст", в якому зазначено, що "З метою цього Статуту, мається на увазі, що термін "гендер" відноситься до двох статей, чоловічої і жіночої, в контексті суспільства. Термін "гендер" не вказує на будь-яке значення, відмінне від вищезазначеного". Хоча за міжнародним кримінальним правом переслідування, засноване на ґендерній ідентичності, також заборонене, під час Римської дипломатичної конференції, яка прийняла Статут МКС, було вирішено визначити гендерну проблему для того, щоб подолати протидію Святого Престолу та інших держав, які стурбовані тим, що МКС може також теоретично розглядати дискримінаційну практику релігійних установ. Це положення було врівноважене з положенням статті 10, в якій зазначено, що "Ніщо в цій частині не повинно тлумачитися як обмеження або зашкодження будь-яким чином існуючих або розвиваючих норм міжнародного права для цілей, відмінних від цього Статуту".

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переслідування

[1] Гоніння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] S. Rempell, Defining Persecution, http://ssrn.com/abstract=1941006

[3] Telford Taylor «When people kill a people», The New York Times, March 28, 1982.

[4] Стаття 7.3 Римського статуту, що становить "компромісний текст", в якому зазначено, що "З метою цього Статуту, мається на увазі, що термін "гендер" відноситься до двох статей, чоловічої і жіночої, в контексті суспільства. Термін "гендер" не вказує на будь-яке значення, відмінне від вищезазначеного". Хоча за міжнародним кримінальним правом переслідування, засноване на ґендерній ідентичності, також заборонене, під час Римської дипломатичної конференції, яка прийняла Статут МКС, було вирішено визначити гендерну проблему для того, щоб подолати протидію Святого Престолу та інших держав, які стурбовані тим, що МКС може також теоретично розглядати дискримінаційну практику релігійних установ. Це положення було врівноважене з положенням статті 10, в якій зазначено, що "Ніщо в цій частині не повинно тлумачитися як обмеження або зашкодження будь-яким чином існуючих або розвиваючих норм міжнародного права для цілей, відмінних від цього Статуту".

[1]

[2]

[3]

[4]