Петру VII Козак (рум. Petru VII Cazacul; помер 1592) — господар Молдавського князівства з серпня по 25 жовтня 1592 року.
Дані про його походження невизначені. За одним із припущень, він був незаконнонародженим сином господаря Олександра IV Лопушанина.
Захопив владу після Олександра Злого за підтримки Польщі.
Своє прізвисько «Козак» отримав за хороші стосунки із запорізькими козаками, які надавали йому значну політичну та військову підтримку.
Згідно зі збереженими документами, зокрема, листуванням, господар підтримував стосунки з королем Філіппом II Іспанським, австрійськими Габсбургами, османським султаном Мурадом III та польським великим коронним гетьманом Яном Замойським.
Правління Петру VII Козака викликало невдоволення Блискучої Порти, що розглядала Молдавське князівство як сферу своїх інтересів. Новий господар спробував створити антиосманську лігу, надіславши відповідні пропозиції полякам, а також трансільванському князю Жигмонду Баторі.
За наказом султана, проти Петру було відправлено війська з Трансильванії та Туреччини. Загін у 2 тисячі осіб на чолі з полководцем Гаспаром Сібриком просувався зі сходу, а з південного напрямку наступав Арон Тиран з армійським корпусом бейлербея Румелії під керівництвом Велі-Аги.
Петру відтіснив війська на східному фронті, закликав на допомогу козаків і висунувся, щоб дати відсіч туркам на півдні, проте після повторного нападу Сібрика зі сходу 11-12 жовтня 1592 року заховався в Яссах і намагався чинити опір у прилеглих лісах.
Незважаючи на інтенсивний спротив господаря, його вдалося взяти в полон, після чого він був відправлений до Константинополя і страчений через удушення 25 жовтня 1592 року.
На молдавський престол вдруге зійшов Арон Тиран, призначений 18 вересня 1592 року господарем Молдавського князівства.
- Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинёв : Картя Молдовеняскэ, 1964. — С. 301.
- Grigore Ureche. Chronique de Moldavie. Depuis le milieu du XIVe siècle jusqu'à l'an 1594. — Paris : éédition Kessinger Legacy Reprints, 1878. — С. 581-583.
- Constantin C. Giurescu & Dinu C. Giurescu. Istoria Românilor Volume II (1352-1606). — Bucureşti : Editura Ştiinţifică şi Enciclopedică, 1976.
- Jean Nouzille. La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne. — Paris : Éditions Bieler, 2004.
- Ioan Aurel Pop, Ioan Bolovan. History of Romania: Compendium. — Romanian Cultural Institute, 2006.
|
|---|
| - Драгош I (1352—1353)
- Сас (1354—1358)
- Балк (1359)
- Богдан I (1363—1367)
- Петру (1367—1368)
- Лацько (1368—1373)
- Костя (1373—1374)
- Юрій Коріятович (1374)
- Петру I (1375—1391)
- Роман I (1391—1394)
- Стефан I (1394—1399)
- Юга Безногий (1399—1400)
- Александру І (1400—1432)
- Ілля I (1432—1433)
- Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
- Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
- Роман II (1436—1443, 1447—1448)
- Чубер (1449)
- Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
- Богдан II (1450—1451)
- Петру III (1451—1452, 1454—1457)
- Штефан III (1457—1504)
- Богдан III (1504—1517)
- Штефан IV (1517—1527)
- Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
- Стефан V (1538—1540)
- Александру ІІІ (1540—1541)
- Ілля II (1546—1551)
- Штефан VI (1551—1552)
- Іоан І (1552)
- Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
- Іоан ІІ (1561—1563)
- Штефан VII (1563—1564)
- Богдан IV (1568—1572)
- Іоан III (1572—1574)
- Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
- Іоан IV (1577)
- Іоан V (1579—1582)
- Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
- Александру V (1592)
| - Петру VII (1592)
- Штефан VIII (1595)
- Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
- Михайло (1600)
- Симеон Могила (1606—1607)
- Михайло Могила (1607)
- Костянтин Могила (1607—1611)
- Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
- Олександр Могила (1615—1616)
- Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
- Гаспар Граціані (1619—1620)
- Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
- Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
- Александру VIII (1629—1630)
- Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
- Василь Лупул (1634—1653)
- Георгій Штефан (1653—1658)
- Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
- Константин Щербан (1659, 1661)
- Стефаніца Лупу (1659—1661)
- Істрате Добіжа (1661—1665)
- Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
- Александру IX (1666—1668)
- Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
- Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
- Антон Росетті (1675—1678)
- Константин Кантемир (1685—1693)
- Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
- Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
- Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
- Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
- Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
- Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
- Лупу Костакі (1711)
- Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
- Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
| - Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
- Йордаке Ставраки (1749)
- Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
- Матей Ґіка (1753—1756)
- Скарлат Ґіка (1757—1758)
- Іоан VII (1758—1761)
- Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
- Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
- Константин Морузі (1777—1782)
- Александру Маврокордат І (1782—1785)
- Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
- Александру X Іпсіланті (1786—1788)
- Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
- Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
- Міхай Суцу І (1792—1795)
- Александру Каллімакі (1795—1799)
- Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
- Александру Суцу (1801—1802)
- Йордаке Конта (1802)
- Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
- Александру Ханґерлі (1807)
- Йордаке Русет-Розновану (1806)
- Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
- Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
- Олександр XI Іпсіланті (1821)
- Штефан Воґоріде (1821—1822)
- Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
- Михайло Стурдза (1834—1849)
- Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
- Теодор Балш (1856—1857)
- Ніколае Воґоріде (1857—1858)
- Штефан Катарджиу (1858—1859)
- Іоан Кантакузіно, Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
- Александру Йоан Куза (1859)
| |
|
French
Deutsch
