Александру Ілляш (рум. Alexandru Iliaș; помер 1666) — господар Волощини (1616, 1628—1629; як Александру IV) та господар Молдавського князівства (1620—1621, 1631—1633; як Александру VII). Онук молдавського господаря Александру IV Лопушнянина.
У вересні 1616 року турецький уряд призначив Александру Ілляша новим господарем Валахії (під ім'ям Александру IV). У 1617 році молдавський господар Александру Ілляш брав участь у турецькій військовій кампанії проти Речі Посполитої. У вересні 1617 року в Сороках уклав договір про союз із князем Трансильванії Габором Баторі. У травні 1618 турецький султан відсторонив від влади Александру Ілляша і повернув на волоський престол Гавриїла Могилу.
У вересні 1620 року Александру Ілляш став господарем Молдови (під ім'ям Александру VII) після того як бояри вбили попереднього господаря Гаспара Граціані. Наступного року Александру Ілляш брав участь у невдалій кампанії султана Османа II проти Речі Посполитої, в результаті якої турецька армія зазнала поразки в битві під Хотином у вересні 1621 року. У серпні 1621 року Александру Ілляш був відсторонений від престолу, оскільки він виявив недбальство при просуванні османських військ до Буковини, лагодженні мостів, перевозі продовольства. Від страти господаря врятували подарунок султанові срібної карети та вигнання із букових лісів підданих, які втекли від війни[1]. На престол Молдавії турецький уряд звів спочатку воєводу Раду Міхню як тимчасового господаря, а 27 жовтня на посаду було призначено Стефана IX Томшу[1]. У 1627—1629 роках Александру Ілляш вдруге обіймав волоський господарський престол. Його змінив Леон I Томша.
У грудні 1631 Александру Ілляш був вдруге призначений Блискучою Портою господарем у Молдові. Обіймав посаду два роки. Він досяг від Порти призначення, обіцявши сплатити джизію розміром 40 тисяч золотих. Під час свого другого правління у Молдові бояри змусили Александру присягнути їм на вірність. До цього молдавські бояри присягали на вірність господареві. Попри це, у квітні 1633 року бояри його вигнали, а господарем було обрано Мирона Барновського-Могилу.
|
---|
| - Драгош I (1352—1353)
- Сас (1354—1358)
- Балк (1359)
- Богдан I (1363—1367)
- Петру (1367—1368)
- Лацько (1368—1373)
- Костя (1373—1374)
- Юрій Коріятович (1374)
- Петру I (1375—1391)
- Роман I (1391—1394)
- Стефан I (1394—1399)
- Юга Безногий (1399—1400)
- Александру І (1400—1432)
- Ілля I (1432—1433)
- Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
- Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
- Роман II (1436—1443, 1447—1448)
- Чубер (1449)
- Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
- Богдан II (1450—1451)
- Петру III (1451—1452, 1454—1457)
- Штефан III (1457—1504)
- Богдан III (1504—1517)
- Штефан IV (1517—1527)
- Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
- Стефан V (1538—1540)
- Александру ІІІ (1540—1541)
- Ілля II (1546—1551)
- Штефан VI (1551—1552)
- Іоан І (1552)
- Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
- Іоан ІІ (1561—1563)
- Штефан VII (1563—1564)
- Богдан IV (1568—1572)
- Іоан III (1572—1574)
- Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
- Іоан IV (1577)
- Іоан V (1579—1582)
- Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
- Александру V (1592)
| - Петру VII (1592)
- Штефан VIII (1595)
- Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
- Михайло (1600)
- Симеон Могила (1606—1607)
- Михайло Могила (1607)
- Костянтин Могила (1607—1611)
- Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
- Олександр Могила (1615—1616)
- Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
- Гаспар Граціані (1619—1620)
- Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
- Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
- Александру VIII (1629—1630)
- Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
- Василь Лупул (1634—1653)
- Георгій Штефан (1653—1658)
- Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
- Константин Щербан (1659, 1661)
- Стефаніца Лупу (1659—1661)
- Істрате Добіжа (1661—1665)
- Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
- Александру IX (1666—1668)
- Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
- Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
- Антон Росетті (1675—1678)
- Константин Кантемир (1685—1693)
- Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
- Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
- Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
- Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
- Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
- Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
- Лупу Костакі (1711)
- Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
- Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
| - Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
- Йордаке Ставраки (1749)
- Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
- Матей Ґіка (1753—1756)
- Скарлат Ґіка (1757—1758)
- Іоан VII (1758—1761)
- Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
- Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
- Константин Морузі (1777—1782)
- Александру Маврокордат І (1782—1785)
- Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
- Александру X Іпсіланті (1786—1788)
- Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
- Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
- Міхай Суцу І (1792—1795)
- Александру Каллімакі (1795—1799)
- Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
- Александру Суцу (1801—1802)
- Йордаке Конта (1802)
- Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
- Александру Ханґерлі (1807)
- Йордаке Русет-Розновану (1806)
- Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
- Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
- Олександр XI Іпсіланті (1821)
- Штефан Воґоріде (1821—1822)
- Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
- Михайло Стурдза (1834—1849)
- Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
- Теодор Балш (1856—1857)
- Ніколае Воґоріде (1857—1858)
- Штефан Катарджиу (1858—1859)
- Іоан Кантакузіно, Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
- Александру Йоан Куза (1859)
| |
|