Пози Аретіно — Вікіпедія

«Пози Аретіно»
Автор Маркантоніо Раймонді
Жанр erotic artd

«Пози» Аретіно, «Шістнадцять поз», «Любовні пози» (італ. I Modi, Sedici Modi, лат. De omnibus Veneris Schematibus) — частково втрачена знаменита еротична книга епохи Відродження.

Книга ілюстрована 16 гравюрами з різноманітними позами статевого акту, кожну з яких супроводжує сонет П'єтро Аретіно (італ. Sonetti Lussuriosi, «Хтиві сонети», «Розпусні сонети»). Книга вважалася символом розпусти, але, незважаючи на цензурне переслідування та знищення тиражів, була широко відома в добу Ренесансу і в наступні епохи.

Історія створення[ред. | ред. код]

«Ахіл та Брісеїда», гравюра Карраччі

Оригінальне видання «Поз» Романо[ред. | ред. код]

Згідно з легендою, учень Рафаеля Джуліо Романо посварився з папою Климентом VII через несплату гонорару і, щоб помститися, розписав залу Константина в Апостольському палаці Ватикана порнографічними сценами. Фрески були знищені, проте гравер Маркантоніо Раймонді, інший учень Рафаеля, замалював їх, а потім створив за ними гравюри. Більш приземлена версія говорить, що Джуліо Романо намалював ці фрески на замовлення герцога Мантуанського Фредеріко II для Палаццо дель Те в Мантуї.

1524 року Маркантоніо Раймонді видав ці гравюри, що спричинило його арешт за наказом Папи Римського і знищення всіх відбитків. Автор оригінальних картин Джуліо Романо не був покараний, бо працював у закритих приміщеннях, і його роботи не були доступні широкому загалу. Знаменитий поет П'єтро Аретіно написав до кожної з фресок по сонету.

Вазарі пише:

Вціліла гравюра Раймонді

Після цього Джуліо Романо доручив Маркантонію вирізати, згідно з його малюнками, на 20 аркушах усі можливі способи та пози, в яких мужчини сплять з жінками, і, що найгірше, П'єтро Аретіно написав для кожного способу непристойний сонет...

Оригінальне видання «Поз» Аретіно[ред. | ред. код]

Піратське видання 1550 року

1527 році вийшло друге видання гравюр, тепер уже зі сонетами Аретіно, після чого їхні сюжети почали називати «Позами Аретіно». Видання стало першим твором, що містив у собі еротичні ілюстрації та тексти. За наказом Папи, тираж був знову знищений. Раймонді дивом уник покарання. Аретіно з ганьбою відлучили від папського двору та вигнали з Риму.

Копії двох перших оригінальних видань не збереглося, за винятком деяких фрагментів, що є у Британському музеї, та двох копій пози № 1. Ще один примірник, виданий, найімовірніше, піратським способом 1550 року у Венеції, містить 15 із 16 малюнків. Піратське видання було знайдене в 1920-х роках.

Хоча до нашого часу оригінал Раймонді не дійшов, проте один повний набір малюнків зберігся, бо і піратська копія 1550 року, і т. зв. «Пози Карраччі» спираються на єдине джерело в композиції та стилістиці.

«Пози» Карраччі та його послідовники[ред. | ред. код]

Ілюстрація Авріля, 1892 рік

Нове видання «Поз» здійснив Агостіно Карраччі (1557–1602).

Найпоширенішим його перевиданням є паризький тираж 1798 року під назвою L`Aretin d`Augustin Carrache ou Receuil de Postures Erotiques, d`apres les Gravures a l`eau-forte par cet Artiste celebre, зроблений завдяки Жаку-Жозефу Коіньї (1761–1809).

Декілька художників створювали малюнки до «Поз» на основі іконографії Карраччі. Серед них Вальдек Жан-Фредерік та Авріль Едуар Анрі.

Зміст[ред. | ред. код]

Як припускають, перше видання Раймонді відрізнялось від тих «Поз Аретіно», які дійшли до нащадків у викладі Карраччі. У Карраччі всі малюнки зображують знамениті пари коханців з класичної історії (наприклад, Антонія та Клеопатру), або одружених античних богів (Юпітера та Юнону). Персонажі зображені з впізнаваними атрибутами. Дія відбувається в класичних інтер'єрах, тоді як на збереженій гравюрі Раймонді коханці були звичайними людьми і кохались у звичайних інтер'єрах.

На фронтисписі Карраччі зображена оголена Venus Genetrix, що керує колісницею, запряженою голубами. Фігури несуть явний відбиток стилю епохи — м'язисті торси, малі груди.

Текст[ред. | ред. код]

Текст містить 16 сонетів і два віршовані епілоги. Зміст сонетів здебільшого є сороміцьким діалогом між чоловіком і жінкою, які або готуються кохатися, або вже випробовують якусь із поз.

У деяких випадках Аретіно згадує імена жінок:

Малюнки[ред. | ред. код]

Список з гравюрами видання кінця XVIII століття.

Мал. Назва Мужчина Жінка Поза Примітка
0 - Венера (Venus Genetrix) - Заставка
1 «Паріс та Енона» Паріс, царевич Трої німфа Енона Мужчина на колінах зверху над жінкою, що лежить, його ноги охоплюють ногу жінки
2 «Анжеліка та Медор» Медор Анжеліка Жінка зверху Персонажі з «Шаленого Роланда»
3 «Сатир та німфа» сатир німфа Місіонерська позиція
4 «Юлія та атлет» атлет Юлія Старша Жінка сидить на мужчині, обернена до нього спиною Дочка 1-го римського імператора Августа, була вислана батьком на острів за розпусту.
5 «Геркулес та Деяніра» Геракл Деяніра Мужчина, підтримує жінку за стегна на руках і на своєму коліні.
6 «Марс та Венера» Арес Афродита Лежачи лицем до лиця, жінка зверху. Поза місіонерів навпаки.
7 «Культ Приапа» Бог Пан Жінка-сатир Жінка сидить, мужчина стоїть
8 «Антоній та Клеопатра» Марк Антоній Клеопатра VII В позиції на боку, лицем до лиця
9 «Вакх і Аріадна» Діоніс Аріадна «Стрибок жаби». Жінка з широко розведеними зігнутими ногами в позиції спиною до мужчини, що стоїть.
10 «Поліен та Хрісеіда» Полиен Хрісеіда Мужчина на колінах перед жінкою, що лежить на спині. Поліен — відсутній в міфології герой, пізніша вигадка.
11 «Сатир з дружиною» Сатир Його дружина-сатир Місіонерська позиція (мужчина стоїть, жінка сидить)
12 «Юпітер і Юнона» Зевс Гера Мужчина стоїть, спираючись одним коліном на ліжко, жінка напівлежить перед ним.
13 Мессаліна в комірці Ліціски Клієнт римського борделю Валерія Мессаліна Варіація попередньої пози Дружина імператора Клавдія, відома своєю хтивістю. Щоб задовольнити себе, відвідувала борделі, де віддавалася першому-ліпшому клієнту.
14 «Ахіл та Брісеіда» Ахіл Брісеіда Мужчина тримає на руках жінку, що охопила його руками та ногами Одна з популярних поз в еротичних сценах у фільмах.
15 «Овідій та Коріна» поет Овідій, автор настанов з кохання Коріна, його кохана Місіонерська позиція, зображення позиції № 3 з іншого ракурсу
16 «Еней і Дідона» Еней Дідона Пестощі вказівним пальцем Найбільш прикриті одягом (серед інших гравюр) персонажі в компанії Купідона зі свічкою
17 «Алківіад і Глікера» Алківіад гетера Глікера Мужчина стоїть перед жінкою, що лежить, і охоплює руками її коліна. Одна нога жінки випростана вгору.
18 «Пандора» Мужчина в короні, напевно Епіметей Пандора Лежачи на боку лицем до лиця з переплетеними ногами Хлопчик із свічкою, можливо, символізує посилання на класичний твір Плінія 'Puer sufflans ignes. Сатир, що намагається приєднатися до любовної гри, відштовхується ногою. Можливий прояв вуаєризму.

Твори за мотивами[ред. | ред. код]

  • 2007 року Майкл Найман поклав на музику 8 із цих віршів — 8 Lust Songs. Після їх виконання 2008 року в Cadogan Hall їх зняли з програми через непристойність[1].
  • Сучасний роман «16 насолод» Роберта Хелленга. Молода американка, реставратор книг, їде в Італію рятувати пошкодженні потопом твори. В жіночому монастирі, де героїня працює над відновленням бібліотеки, зібраної Лючією де Медічі, одна з монахинь знаходить шокуючу книгу.

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Michael Nyman Festival Controversy. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 11 березня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]