Поліноміальний розподіл Параметри n > 0 {\displaystyle n>0} p 1 , … p k {\displaystyle p_{1},\ldots p_{k}} ( Σ p i = 1 {\displaystyle \Sigma p_{i}=1} )Носій функції X i ∈ { 0 , … , n } {\displaystyle X_{i}\in \{0,\dots ,n\}} Σ X i = n {\displaystyle \Sigma X_{i}=n\!} Розподіл імовірностей n ! x 1 ! ⋯ x k ! p 1 x 1 ⋯ p k x k {\displaystyle {\frac {n!}{x_{1}!\cdots x_{k}!}}p_{1}^{x_{1}}\cdots p_{k}^{x_{k}}} Середнє E { X i } = n p i {\displaystyle E\{X_{i}\}=np_{i}} Дисперсія V a r ( X i ) = n p i ( 1 − p i ) {\displaystyle {\mathrm {Var} }(X_{i})=np_{i}(1-p_{i})} C o v ( X i , X j ) = − n p i p j {\displaystyle {\mathrm {Cov} }(X_{i},X_{j})=-np_{i}p_{j}} ( i ≠ j {\displaystyle i\neq j} )Твірна функція моментів (mgf) ( ∑ i = 1 k p i e t i ) n {\displaystyle \left(\sum _{i=1}^{k}p_{i}e^{t_{i}}\right)^{n}}
У теорії імовірностей поліноміальний розподіл є узагальненням біноміального розподілу. Біноміальний розподіл є розподілом ймовірностей числа успіхів у незалежній схемі випробувань Бернуллі , з тією ж самою імовірністю успіху в кожному випробуванні.
Нехай X 1 , … , X n {\displaystyle X_{1},\ldots ,X_{n}} — незалежні однаково розподілені випадкові величини , такі, що їх розподіл задається функцією імовірності :
P ( X i = j ) = p j , j = 1 , … , k {\displaystyle \mathbb {P} (X_{i}=j)=p_{j},\;j=1,\ldots ,k} . Інтуїтивно подія { X i = j } {\displaystyle \{X_{i}=j\}} означає, що дослід з номером i {\displaystyle i} привів до j {\displaystyle j} . Нехай випадкова величина Y j {\displaystyle Y_{j}} дорівнює кількості дослідів, що приводять до результату j {\displaystyle j} :
Y j = ∑ i = 1 n 1 { X i = j } , j = 1 , … , k {\displaystyle Y_{j}=\sum _{i=1}^{n}\mathbf {1} _{\{X_{i}=j\}},\;j=1,\ldots ,k} . Тоді розподіл вектора Y = ( Y 1 , … , Y k ) ⊤ {\displaystyle \mathbf {Y} =(Y_{1},\ldots ,Y_{k})^{\top }} Має функцію імовірності
p Y ( y ) = { ( n y 1 … y k ) p 1 y 1 … p k y k , ∑ j = 1 k y i = n 0 , ∑ j = 1 k y i ≠ n , y = ( y 1 , … , y k ) ⊤ ∈ N 0 k {\displaystyle p_{\mathbf {Y} }(\mathbf {y} )=\left\{{\begin{matrix}{n \choose {y_{1}\ldots y_{k}}}p_{1}^{y_{1}}\ldots p_{k}^{y_{k}},&\sum \limits _{j=1}^{k}y_{i}=n\\0,&\sum \limits _{j=1}^{k}y_{i}\not =n\end{matrix}}\right.,\quad \mathbf {y} =(y_{1},\ldots ,y_{k})^{\top }\in \mathbb {N} _{0}^{k}} , де
( n y 1 … y k ) ≡ n ! y 1 ! … y k ! {\displaystyle {n \choose {y_{1}\ldots y_{k}}}\equiv {\frac {n!}{y_{1}!\ldots y_{k}!}}} — мультиноміальний коефіцієнт .
Математичне сподівання випадкової величини Y j {\displaystyle Y_{j}} має вигляд: E [ Y j ] = n p j {\displaystyle \mathbb {E} [Y_{j}]=np_{j}} . Діагональні елементи матриці коваріації Σ = ( σ i j ) {\displaystyle \Sigma =(\sigma _{ij})} є дисперсіями біноміальних випадкових величин , а тому
σ j j = D [ Y j ] = n p j ( 1 − p j ) , j = 1 , … , k {\displaystyle \sigma _{jj}=\mathrm {D} [Y_{j}]=np_{j}(1-p_{j}),\;j=1,\ldots ,k} . Для інших елементів маємо
σ i j = c o v ( Y i , Y j ) = − n p i p j , i ≠ j {\displaystyle \sigma _{ij}=\mathrm {cov} (Y_{i},Y_{j})=-np_{i}p_{j},\;i\not =j} . Ранг матриці коваріації мультиноміального розподілу дорівнює k − 1 {\displaystyle k-1} .
Дискретні одновимірні зі скінченним носієм Дискретні одновимірні з нескінченним носієм Неперервні одновимірні з носієм на обмеженому проміжку Неперервні одновимірні з носієм на напів-нескінченному проміжку Неперервні одновимірні з носієм на всій дійсній прямій Неперервні одновимірні з носієм змінного типу Змішані неперервно-дискретні одновимірні Багатовимірні (спільні) Напрямкові Вироджені та сингулярні [en] Сімейства