Полісульфі́ди на́трію — неорганічні сполуки металу натрію зі сіркою , жовто-бурі кристали з формулою Na 2 S n {\displaystyle {\ce {Na2S_{n}}}} де n=2-7.
N a 2 S + n S → τ o C N a 2 S n + 1 {\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S+{\mathit {n}}S\ {\xrightarrow {\tau ^{o}C}}\ Na_{2}S_{{\mathit {n}}+1}}}} На результат можна впливати кількістю сірки і температурою реакції: при 600 °С виходить Na 2 S 2 {\displaystyle {\ce {Na2S2}}} , при 400°С — Na 2 S 4 {\displaystyle {\ce {Na2S4}}} , при 200°С — Na 2 S 5 {\displaystyle {\ce {Na2S5}}} . Також можна провести синтез безпосередньо з елементів у рідкому аміаку : 2 N a + n S → − 30 o C N a 2 S n {\displaystyle {\mathsf {2Na+{\mathit {n}}S\ {\xrightarrow {-30^{o}C}}\ Na_{2}S_{\mathit {n}}}}} Фазова діаграма системи Na-S Полісульфіди натрію — тверді речовини кольору від жовтого до жовто-помаранчевого. Добре розчиняються у воді, вищі полісульфіди розчиняються в етанолі .
Властивості деяких полісульфідів натрію Полісульфід Молярна маса Температура плавлення (°С) Na2 S2 110,11 445; 475; 490 Na2 S3 ·3H2 O 196,22 разл. 100 Na2 S4 174,23 275; 285; 286 Na2 S5 206,31 255; 253; 260
При кристалізації з водних розчинів утворюють кристалогідрати : Na 2 S 2 ⋅ 5 H 2 O {\displaystyle {\ce {Na2S2.5H2O}}} , Na 2 S 3 ⋅ 3 H 2 O {\displaystyle {\ce {Na2S3.3H2O}}} , Na 2 S 3 ⋅ 8 H 2 O {\displaystyle {\ce {Na2S3.8H2O}}} . За сильного нагрівання розкладаються із виділенням сірки: N a 2 S n → > 600 o C N a 2 S + ( n − 1 ) S {\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}\ {\xrightarrow {>600^{o}C}}\ Na_{2}S+({{\mathit {n}}-1})S}}} S n 2 − + H 2 O ⇄ H S n − + O H − {\displaystyle {\mathsf {S_{\mathit {n}}^{2-}+H_{2}O\ \rightleftarrows \ HS_{\mathit {n}}^{-}+OH^{-}}}} За кімнатної температури розкладаються розведеними кислотами з виділенням сірки: N a 2 S n + 2 H C l → 20 o C 2 N a C l + H 2 S ↑ + ( n − 1 ) S ↓ {\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}+2HCl\ {\xrightarrow {20^{o}C}}\ 2NaCl+H_{2}S\uparrow +({{\mathit {n}}-1})S\downarrow }}} За низької температури та концентрованої кислоти вдається отримати полісульфани : N a 2 S n + 2 H C l → − 15 o C 2 N a C l + H 2 S n {\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}+2HCl\ {\xrightarrow {-15^{o}C}}\ 2NaCl+H_{2}S_{\mathit {n}}}}} У вологому середовищі та на світлі полісульфіди натрію окислюються киснем повітря : 2 N a 2 S n + 2 H 2 O + O 2 → 4 N a O H + 2 n S {\displaystyle {\mathsf {2Na_{2}S_{\mathit {n}}+2H_{2}O+O_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 4NaOH+2{\mathit {n}}S}}} Без води реакція окислення йде інакше: 2 N a 2 S n + 3 O 2 → 2 N a 2 S 2 O 3 + ( 2 n − 4 ) S {\displaystyle {\mathsf {2Na_{2}S_{\mathit {n}}+3O_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 2Na_{2}S_{2}O_{3}+(2{\mathit {n}}-4)S}}} Для сульфідування сталевих та чавунних виробів. Для отримання сірчистих барвників. Синтез полісульфідних каучуків . Як компонент складів для обробки шкір. Як реагент при флотаційному розділенні сумішей. Як інсектофунгіциди. В аналітичній хімії. Химическая энциклопедия / Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. — М . : Советская энциклопедия , 1992. — Т. 3. — 639 с. — ISBN 5-82270-039-8 . Лидин Р.А. и др. Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. — 3-е изд., испр. — М . : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0 . Справочник химика / Редкол.: Никольский Б.П. и др. — 3-е изд., испр. — Л. : Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с. Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия. Химия металлов. — М . : Мир , 1971. — Т. 1. — 561 с. Неорганічні
Галогеніди Халькогеніди Пніктогеніди Оксогалогеніди Оксихалькогеніди Оксипніктогеніди Інші
Органічні [en]