French
DeutschТрансмексиканський вулканічний пояс — Вікіпедія
Трансмексика́нський вулкані́чний по́яс, (ТМВП, трансвулканічний пояс або Сьєрра-Невада[1], ісп. Eje Volcánico Transversal) — вулканічний пояс, що охоплює центральну і південну Мексику. Деякі з найвищих піків покриті снігом протягом усього року.
ТМВП прямує, зі сходу на захід, через Центрально-Південну Мексику від Тихого океану до Мексиканської затоки між 18°30'N й 21°30'N, обмежуючи південний край Північноамериканської плити.[2][3] Має приблизно 1000 км завдовжки, 90-230 км завширшки, охоплюючи площу близько 160 000 км², є активною континентальною вулканічною дугою;[3]
Декілька мільйонів років, субдукції літосферних плит Рівера і Кокос під Північноамериканську плиту вздовж північної частини Центрально-Американського жолоба утворили ТМВП[4][5] ТМВП має у своєму складі великі стратовулкани, моногенні вулканічні конуси, щитові вулкани, комплекси лавових куполів, і великі кальдери[6]
Пояс проходить з заходу на схід через штат Халіско, північ Мічоакана, південь Керетаро, штат Мехіко, південь Ідальго, північ Морелоса, штати Пуебла і Тласкала і центр Веракрусу. На північ від пояса розташоване Мексиканське нагір'я, обмежене хребтами Східна Сьєрра-Мадре і Західна Сьєрра-Мадре. Вулкани Кофр де Перот і пік Орісаба розташовуються на території штатів Пуебла і Веракрус в місці об'єднання Трансмексиканського вулканічного поясу з системою Сьєрра-Мадре Східна. На південь лежить річка Бальсас, що розділяє Поперечну Вулканічну Сьєрру і хребет Південна Сьєрра-Мадре.
Найвища вершина поясу (і всієї Мексики) — пік Орісаба (5636 м). Ця та інші домінантні вершини поясу є активними або сплячими вулканами. Інші великі вулкани (із заходу на схід): Невадо-де-Коліма (4339 м), Парикутин (2774 м), Невадо-де-Толука (4577 м), Попокатепетль (5452 м), Істаксіватль (5286 м), Ла-Малінче (4461 м), Кофр-де-Перот (4282 м) і Сьєрра Негра (4580 м).
Гори покриті сосново-дубовими лісами Трансмексиканського вулканічного поясу, один з субекорегіонов месоамериканських сосново-дубових лісів.
Трансмексиканський вулканічний пояс має багато ендемічних видів, у тому числі Aphelocoma ultramarina.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Delgado de Cantú, Gloria M. (2003). México, estructuras, política, económica y social. Pearson Educación. ISBN 978-970-26-0357-3.
- ↑ Ferrari, Luca. The Geochemical Puzzle of the Trans-Mexican Volcanic Belt: Mantle Plume, Continental Rifting, or Mantle Perturbation Induced by Subduction?. www.MantlePlumes.org.
- ↑ а б Ferrari, Luca; Esquivel, Teresa; Manea, Vlad; Manea, Marina. The dynamic history of the Trans-Mexican Volcanic Belt and the Mexico sudbuction zone. Tectonophysics. doi:10.1016/j.tecto.2011.09.018.
- ↑ Ego, Frederic; Veronique, Ansan (2002). Why is the Central Trans-Mexican Volcanic Belt transtensive deformation?. Tectonophysics. 359.
- ↑ Garcia-Palomo, A.; Macias, J; Tolson, G; Valdez, G; Mora, J (2002). Volcanic stratigraphy and geological evolution of the Apan region, east-central sector of the Trans-Mexican Volcanic Belt. Geofisica Internacional. 41 (2): 133—150.
- ↑ Manea, Vlad; Manea, Marina; Ferrari, Luca (2013). A geodynamical perspective on the subduction of Cocos and Rivera plates beneath Mexico and Central America. Tectonophysics. 609: 56—81. Bibcode:2013Tectp.609...56M. doi:10.1016/j.tecto.2012.12.039.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.