Попов Олександр Анатолійович — Вікіпедія

Попов Олександр Анатолійович;
	Старшина
Загальна інформація
Народження	14 липня 1977; Кобзарці, Миколаївська область, УРСР
Смерть	27 червня 2017 (39 років); Миколаївка, Донецька область, Україна; (мінно-вибухова травма)
Поховання	Миколаївське центральне міське кладовище
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2002—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	28 ОМБр
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку; Війна на сході України Бої на кордоні (2014); Бої за Маринівку; Бої за Степанівку; Бої за Савур-Могилу (2014);
Командування
	головний сержант 1-ї роти
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Олександр Попов.

Олекса́ндр Анато́лійович Попо́в (14 липня 1977(19770714), с. Кобзарці, Снігурівський район, Миколаївська область, Українська РСР — 27 червня 2017, с. Миколаївка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старшина Збройних сил України, учасник миротворчої місії в Іраку, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Кобзарці на Миколаївщині.

На військовій службі — з 2002 року, з 2004 служив за контрактом у 28-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область. У 2004—2005 роках проходив службу в Іраку у складі 81-ї тактичної групи української миротворчої місії.

Старшина, головний сержант 1-ї механізованої роти 28 ОМБр.

З початком російської збройної агресії проти України з 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, пройшов бої у прикордонній зоні, — Маринівка, Степанівка, Савур-могила. Був поранений, після лікування в госпіталі ніс службу за місцем постійної дислокації, у той час співпрацював з волонтерами, допомагав родинам загиблих бойових товаришів. По тому повернувся в зону АТО. Співпрацював з одеським інтернет-виданням «Думська», — якийсь час у 2014 році був позаштатним воєнкором^[1]. Також співпрацював з ГО «Україна — це ми» і «Рада громадської безпеки» (м. Одеса), волонтери передавали через Олександра автомобілі в АТО^[2].

Загалом пройшов три ротації у зоні бойових дій на Сході України.

Загинув у ніч з 27 на 28 червня 2017 року внаслідок вибуху переробленої гранати до СПГ-9 на взводному опорному пункті поблизу села Миколаївка Волноваського району, ще четверо військовослужбовців дістали поранення^[3]^[4]^[5].

Похований 30 червня на Алеї Слави Миколаївського центрального міського кладовища у Мішково-Погорілове^[6]^[7]^[8].

Залишилась дружина та троє дітей.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[9].
Медаль «15 років Збройним Силам України».
Нагрудний знак «Ветеран війни».
Медаль «За службу в Іраку» багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» (Польща).
Нагрудний знак 81-ї тактичної групи «Ірак—Васіт—2005».

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Земля тобі пухом, воїне! (колонка головного редактора)(рос.) // «Думська», 28 червня 2017
↑ На фронті загинув боєць 28-ї ОМБР(рос.) // «УСІ», 28 червня 2017
↑ На фронті загинув військовослужбовець одеської мехбригади, четверо поранені(рос.) // «Думська», 28 червня 2017
↑ «Небойові втрати». Через впертість і закритість Міноборони девальвується героїзм АТОвців // «Новинарня», 30 червня 2017
↑ Бойові втрати червня: імена й портрети загиблих героїв // «Новинарня», 6 липня 2017
↑ У п'ятницю відбудеться прощання із загиблим бійцем 28-ї механізованої бригади Олександром Поповим // Миколаївська ОДА, 29 червня 2017
↑ На Миколаївщині попрощались із загиблим бійцем АТО Олександром Поповим, родом зі Снігурівщини (фото) // «Снігурівка.інфо», 30 червня 2017
↑ Два роки в Іраку і три ротації в АТО: Миколаїв попрощався із головним сержантом Поповим // «5 канал», 30 червня 2017
↑ Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами»

Джерела[ред. | ред. код]

Попов Олександр Анатолійович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Попов Олександр Анатолійович^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Сторінка пам'яті на сайті Миколаївського обласного центру досліджень та редакційно-видавничої діяльності.
Вічна пам'ять… // Снігурівська РДА, 29 червня 2017.

[1] Земля тобі пухом, воїне! (колонка головного редактора)(рос.) // «Думська», 28 червня 2017

[2] На фронті загинув боєць 28-ї ОМБР(рос.) // «УСІ», 28 червня 2017

[3] На фронті загинув військовослужбовець одеської мехбригади, четверо поранені(рос.) // «Думська», 28 червня 2017

[4] «Небойові втрати». Через впертість і закритість Міноборони девальвується героїзм АТОвців // «Новинарня», 30 червня 2017

[5] Бойові втрати червня: імена й портрети загиблих героїв // «Новинарня», 6 липня 2017

[6] У п'ятницю відбудеться прощання із загиблим бійцем 28-ї механізованої бригади Олександром Поповим // Миколаївська ОДА, 29 червня 2017

[7] На Миколаївщині попрощались із загиблим бійцем АТО Олександром Поповим, родом зі Снігурівщини (фото) // «Снігурівка.інфо», 30 червня 2017

[8] Два роки в Іраку і три ротації в АТО: Миколаїв попрощався із головним сержантом Поповим // «5 канал», 30 червня 2017

[9] Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]