Порто-Ново — Вікіпедія

Порто-Ново; фр. Porto-Novo; фон Xɔ̀gbónù
	Основні дані
	6°28′00″ пн. ш. 2°36′00″ сх. д. / 6.46667° пн. ш. 2.60000° сх. д.
Країна	Бенін
Регіон	Веме
Столиця для	Бенін, Регіон Веме, Республіка Дагомея і Народна Республіка Бенін
Площа	52 км²
Населення	264 320 осіб (2013)
Висота НРМ	38 ± 1 м
Назва мешканців	фр. Porto-novienne
Міста-побратими	Cergy-Pontoised (1995), Metropolis of Lyond (2022)
Часовий пояс	UTC+1, Africa/Porto-Novo (Бенін)
GeoNames	2392087
	Міська влада
Вебсайт	villedeportonovo.com
	Мапа
	Порто-Ново Порто-Ново (Бенін)
	Порто-Ново у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Порто.

По́рто-Но́во (фр. Porto-Novo, фон Xɔ̀gbónù) — місто, офіційна столиця держави Бенін та адміністративний центр департаменту Веме.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташовується у південно-східній частині Бенін та є одним з портів Гвінейської затоки. Порто-Ново — третє за величиною місто Беніну, поступається Котону за своїм статусом і впливом — як в культурному, так і у політичному плані.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Порто-Ново
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середня температура, °C	27	28	28	28	27	26	25	25	25	26	27	27	26
Норма опадів, мм	23	34	86	127	215	370	129	44	89	140	52	16	1326
Джерело: ^[3]

Історія[ред. | ред. код]

Порто-Ново було, ймовірно, засноване наприкінці 16-го сторіччя легендарним королем Те-Агданлін. Місто отримало своє ім'я з португальської — «Новий Порт». Спочатку розвивалося як порт для работоргівлі.

З 1620 по 1688 рік Порто-Ново було столицею держави Аджа, а у 1688—1863 роках — столицею держави Аджаче.

У 1863 році Велика Британія, яка мала присутність у сусідній Нігерії, атакувала місто, що переконало Королівство Порто-Ново прийняти французький «захист». Сусіднє королівство Абомей висловило протест проти французької присутності у регіоні, тож між двома державами вибухнула війна. У 1883 р. Порто-Ново було приєднано до французької колонії Дагомеї.

У 1900 році Порто-Ново стало столицею Дагомеї.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Порто-Ново, за переписом 2013 року, становить 264 320 тис. мешканців.

Економіка[ред. | ред. код]

У місті виробляється пальмова олія, бавовна та бавовняне дерево. У 1990-ті роки в районі узбережжя Беніну були відкриті нафтові родовища, які стали важливою частиною експорту країни.

Уродженці[ред. | ред. код]

Теодор Голо (* 1948) — бенезійський політик, академік та суддя.

Світлини[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Sappho Charney (1996). Porto-Novo (Oueme, Benin). У Noelle Watson (ред.). International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa. UK: Routledge. с. 588+. ISBN 1884964036.(англ.)
N. Adovi Goeh-Akue (2005). Porto-Novo. У Kevin Shillington (ред.). Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-135-45670-2.(англ.)
Foster, F. Blanche (1971). Dahomey. F. Watts. с. 49. ISBN 978-0-531-00720-4.(англ.)
Mathurin C. Houngnikpo; Samuel Decalo (2013). Historical Dictionary of Benin. Rowman & Littlefield. с. 297. ISBN 978-0-81087-17-17.(англ.)
Christine Mengina; Alain Godonou (2013). Porto-Novo: patrimoine et développement. Éditions de la Sorbonne / École du patrimoine africain. ISBN 978-2-85944-757-1.(фр.)
Alain Sinou; Bachir Oloudé (1989). Porto-Novo, ville d'Afrique noire. Marseille: Parenthèses. ISBN 2-86364-051-8.(фр.)
J. Geay, Origine, formation et histoire du royaume de Porto-Novo, dans Bulletin du Comité d'études historiques et scientifiques de l'Afrique occidentale française, 1924, p. 619-634(фр.)
Basile Marius Gandonou, Monographie de la ville de Porto-Novo, Afrique Conseil, 2006, 67 p.(фр.)
Adolphe Kindélé et Cyrille Aguessy, Contribution à l'étude de l'histoire de l'ancien royaume de Porto-Novo (préface de Théodore Monod), Institut d'Afrique noire, Dakar, 1953, 168 p.(фр.)
Paule Brasseur-Marion et Gérard Brasseur, Porto-Novo et sa palmeraie, Institut français d'Afrique noire, Dakar, 1953, 132 p.(фр.)
Moussiliou Mamadou, Islam à Porto-Novo : Des origines à 1930, Université Paris 1, 1980(фр.)
Benoit N'Bessa, Porto-Novo et Cotonou (Bénin) : origine et évolution d'un doublet urbain, Université Bordeaux 3, 1997, 456 p.(фр.)
Marie-Josée Pineau-Jamous, « Porto-Novo : royauté, localité et parenté », Cahiers d'études africaines, 1986, no 104, vol. 26, cahier 4(фр.)
B. Volkoff et P. Willaime, Carte pédologique de reconnaissance de la République populaire du Bénin à 1/200.000. Feuille de Porto-Novo, ORSTOM, Paris, 1976, 47 p.(фр.)

Джерела[ред. | ред. код]

Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Relations internationales
↑ Bénin-France/Le maire de Lyon loue la démocratie béninoise
↑ Weatherbase. Weatherbase. Процитовано 13 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Географія Африка Бенін

Це незавершена стаття з географії Беніну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://www.cergypontoise.fr/relations-internationales_Relations_internationales]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] Relations internationales

[[https://jumelages-partenariats.com/actualites.php?n=16200&art=B%C3%A9nin-France/Le_maire_de_Lyon_loue_la_d%C3%A9mocratie_b%C3%A9ninoise_Bénin-France/Le_maire_de_Lyon_loue_la_démocratie_béninoise]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] Bénin-France/Le maire de Lyon loue la démocratie béninoise

[Weatherbase-3] Weatherbase. Weatherbase. Процитовано 13 грудня 2012.

[1]

[2]

[3]

п о р Найбільші міста Беніну Перепис 2013 року.
	№	Назва	Департамент	Населення
Котону Абомей-Калаві	1	Котону	Літтораль	678 874	Джугу Порто-Ново
	2	Абомей-Калаві	Атлантичний	655 965
	3	Джугу	Донга	266 552
	4	Порто-Ново	Веме	263 616
	5	Параку	Боргу	254 254
	6	Чауру	Боргу	221 108
	7	Канді	Аліборі	177 683
	8	Бохікон	Зу	170 604
	9	Маланвіль	Аліборі	168 006
	10	Уїда	Атлантичний	161 544