Посольство Туреччини в Україні — Вікіпедія

Посольство Туреччини в Україні
Країна Туреччина Туреччина
Посол Мустафа Левент Більген
Відкрите 1992
Адреса Україна Україна, 01901, Київ, вул. Панаса Мирного, 22
50°25′52″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.431199780028° пн. ш. 30.53740998002777829° сх. д. / 50.431199780028; 30.53740998002777829Координати: 50°25′52″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.431199780028° пн. ш. 30.53740998002777829° сх. д. / 50.431199780028; 30.53740998002777829
Офіційний вебсайт
Мапа

Посольство Турецької Республіки в Україні — офіційне дипломатичне представництво Туреччини в Україні, відповідає за підтримку та розвиток відносин між Туреччиною та Україною.

Історія посольства[ред. | ред. код]

Туреччина підписала 9 лютого 1918 Берестейський мир, визнаючи Українську Народну Республіку як незалежну і суверенну державу. Цей договір Туреччина ратифікувала 22 серпня 1918 року. Україна і Туреччина обмінялися посольствами. За гетьманату турецьке посольство у Києві очолив Ахмед Мухтар-бей.

Уряд Османської імперії також заснував Генеральне консульство в Києві, яке з 10 серпня 1918 р. очолив Ахмед Феріт Тек. Для потреб консульства було відведено три кімнати в київському готелі Гладинюка, що розташовувався на розі вулиць Фундукліївської (нині Богдана Хмельницького) та Єлізаветинської (нині Євгена Чикаленка). Турецькі консульства були відкриті в Одесі (консул Евуріс Намік Бей), Харкові (консул Руї Бей Абдулгаді) та Севастополі (консул Магомед Алі Бей).

Після відновлення державної незалежності України 24 серпня 1991 року, Турецька Республіка визнала Україну 16 грудня 1991 року. 20 листопада 1991 року між Україною та Туреччиною були встановлені консульські відносини. 3 лютого 1992 року був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. 3 квітня 1992 року в Києві було відкрите Посольство Туреччини. 3 січня 1993 року в Анкарі розпочало роботу Посольство України. В Одесі функціонує Генеральне консульство Туреччини, в Дніпрі та Сімферополі — почесні консульства.

Посли Туреччини в Україні[ред. | ред. код]

  1. Ахмед Мухтар-бей Моллаогли (тур. Ahmet Muhtar Mollaoğlu) (1918), посол;
  2. Риза Нур (тур. Rıza Nur) (1922), керівник делегації;
  3. Гармен Аджар (тур. Acar Germen) (15.04.1992 — 30.11.1997), посол;
  4. Караосманоглу Альп (тур. Alp Karaosmanoğlu) (01.12.1997 — 15.11.2001);
  5. Джанкорель Алі Більге (тур. A. Bilge Cankorel) (01.12.2001 — 16.12.2005);
  6. Ердоган Шериф Ішджан (тур. Erdoğan İşcan) (23.12.2005 — 02.11.2009);
  7. Ахмет Бюлент Мерич (тур. Ahmet Bülent Meriç) (01.12.2009 — 15.11.2011);
  8. Мехмет Самсар (тур. Mehmet Samsar) (01.12.2011 — 16.12.2013);
  9. Йонет Джан Тезель (тур. Yönet Can Tezel) (01.02.2014 — 13.09.2018)[1]
  10. Ягмур Ахмет Гульдере (тур. Yağmur Ahmet Güldere) (07.01.2019 —жовтень 2023)[2]
  11. Мустафа Левент Більген (тур. Mustafa Levent Bilgen) (14.09.2023 —)[3]

Консульства Туреччини в Україні[ред. | ред. код]

Консули Османської імперії в Києві[ред. | ред. код]

  1. Ахмед Феріт Тек (Ahmet Ferit Tek) (1918)

Генеральне Консульство Турецької Республіки в м. Одеса[ред. | ред. код]

65014, Україна, м. Одеса, Лідерсівський бул., 3

  1. Евуріз Намік Бей (Evuriz Namik Bey) (1918)[4]
  2. Селім Рауф Сарпер (Selim Rauf Sarper) (1928—1929)
  3. Йашар Пінар (Yaşar Pınar) (1.11.2001-16.9.2005)[5][6][7][8][9]
  4. Ренан Шекероглу (Renan Şekeroğlu) (1.10.2005-16.9.2007)
  5. Мурат Тамер (Murat Tamer) (1.10.2007-5.3.2011)[10]
  6. Хусейн Ергані (Hüseyin Ergani) (1.7.2011-31.7.2013)[11]
  7. Хатидже Нур Сагман (Nur Sağman) (15.8.2013-1.9.2015)[12][13][14]
  8. Джеміль Уфук Тогрул (Cemil Ufuk Toğrul) (1.9.2015-4.7.2018)
  9. Садін Айїлдиз (Sadin Ayyıldız) (15.8.2018-31.8.2020)
  10. Бірей Ілмазсой (Birey Yılmazsoy) (15.09.2020 -)

Консули Османської імперії у Севастополі[ред. | ред. код]

  1. Магомед Алі Бей (Muhammed Ali Bey) (1918)

Консули Османської імперії у Харкові[ред. | ред. код]

  1. Руї Абдулхаді (Ruyi Abdulhadi) (1918)

Почесне Консульство Турецької Республіки в м. Дніпро[ред. | ред. код]

49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 40
Почесний консул — пан Ханін Ігор Григорович

Почесне Консульство Турецької Республіки в м. Сімферополі[ред. | ред. код]

95011, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 24, оф. 3
Почесний консул — пан Османов Сейран Серверович

Див. також[ред. | ред. код]

Посольство Туреччини в Україні
у соціальних мережах
Посольство Туреччини в Україні на сайті Facebook
Посольство Туреччини в Україні на сайті Twitter

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Порошенко прийняв вірчі грамоти від 13 послів. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
  2. ↑ Екс-радник посольства Туреччини в РФ став новим турецьким послом в Україні. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  3. ↑ Ердоган офіційно призначив нового посла в Україні. Процитовано 19 жовтня 2023.
  4. ↑ 19 MAYIS’IN 100. YILDÖNÜMÜNDE ATATÜRK VE TÜRK İSTİKLÂLİ ULUSLARARASI SEMPOZYUMU
  5. ↑ Başkonsolosluk Tarihi ve Önceki Başkonsoloslarımız. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ Прощальная встреча генерального консула Турции в Одессе Йашара Пинара с губернатором области Василием Цушко состоялась в помещении облгосадминистрации. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. ↑ Центр турецької мови та культури при Херсонському державному університеті було відкрито 7 листопада 2003 року. На урочистій церемонії відкриття були присутні ректор ХДУ Юрій Бєляєв, Генеральний Консул Республіки Туреччини в Одесі Йашар Пинар та заступник голови облдержадміністрації В. М. Середа.
  8. ↑ Історія в постатях: Одеські обличчя турецької дипломатії
  9. ↑ [1]
  10. ↑ Turkey: A Turkish delight in Kuwait. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  11. ↑ Hussein Ergani new Consul General of the Republic of Turkey Mr.. Odesa
  12. ↑ В Одессе новым турецким консулом стала женщина. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  13. ↑ Новый Генконсул Турции в Одессе Нур Сагман Посетила ТУИД. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  14. ↑ «Одесский период» Нур Сагман. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Австралія • Австрія • Азербайджан • Алжир • Аргентина • Афганістан • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Бразилія • Ватикан • Велика Британія • В'єтнам • Вірменія • Греція • Грузія • Данія • Єгипет • ЄС • Естонія • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Ірландія • Іспанія • Італія • Казахстан • Канада • Катар • Кіпр • Киргизстан • КНР • Кувейт • Куба • Латвія • Ліван • Лівія • Литва • Північна Македонія • Мальтійський Орден • Марокко • Малайзія • Мексика • Молдова • НАТО • Нігерія • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • ОАЕ • Пакистан • Палестина • ПАР • Південна Корея • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Саудівська Аравія • Сербія • Словаччина • Словенія • Сирія • Судан • США • Туреччина • Таджикистан • Туркменістан • Угорщина • Узбекистан • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція • Японія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Посольство_Туреччини_в_Україні&oldid=40716050