Процко Андрій Андрійович — Вікіпедія

Ф
Андрій Процко
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Андрійович Процко
Народження 14 жовтня 1947(1947-10-14) (76 років)
  Чернігів, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Десна»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966—1970 СРСР «Десна» 191 (30)
1971—1972 СРСР «Динамо» (Хм) ? (2)
1974 СРСР «Колос» (П) 17 (1)
1977—1980 СРСР «Десна» 127 (27)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1983
1987
1989
1993—1996
СРСР «Десна»
СРСР «Десна»
СРСР «Десна»
Україна «Десна»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрій Андрійович Процко (нар. 14 жовтня 1947, Чернігів, УРСР) — радянський футболіст, згодом — радянський та український тренер, виступав на позиції нападника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ «Десна»[1]. Перші тренери — Леонід Ринський[2] і Леонід Тарасевич. З 1966 року протягом п'яти сезонів грав за «Десну» в класі «Б» (1966-1968) і в другій групі класу «А» (1969-1970). Дебютував у складі 2 травня 1966 року в виїзному матчі проти ізмаїльського «Дунайця» — вийшовши на заміну після перерви, Процько забив єдиний у грі м'яч[3]. У 1968 році став найкращим бомбардиром команди на фінальному турнірі українських команд класу «Б». Після закінчення сезону 1968 року отримав запрошення в донецький «Шахтар» від тренера-селекціонера Івана Бобошка, але продовжив виступи за «Десну»[4].

Після ліквідації команди в 1970 році грав за хмельницьке «Динамо», полтавський «Колос» і чернігівський «Хімік». У 1976 році в складі «Хіміка» виграв золоту медаль чемпіонату УРСР серед колективів фізкультури[5]. У 1977-1980 роках виступав за «Десну» у Другій лізі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1980-2004 роках працював у тренерському штабі «Десни». У 1983, 1987 і 1994—1996 роках обіймав посаду головного тренера[6].

Стиль гри[ред. | ред. код]

Грав на позиції правого крайнього нападника[1]. Віктор Муха, кореспондент газети «Український футбол», так охарактеризував футболіста: «Граючи на правому фланзі нападу, своєю наполегливістю, незгасним бажанням боротьби, реактивною швидкістю 1 стрімкими фінтами нерідко ставив опікунів у глухий кут»[6].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Хімік» (Чернігів)
Індивідуальні
  • Найкращий бомбардир «Десни» сезону 1970 року[7].

Як тренер[ред. | ред. код]

«Десна»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Муха, Піввіку «Десни», 2010, с. 67.
  2. Муха, Семь рекордов «Десны», 1997, с. 39.
  3. Муха, Піввіку «Десни», 2010, с. 68.
  4. Муха, Піввіку «Десни», 2010, с. 83.
  5. Муха, Піввіку «Десни», 2010, с. 110.
  6. а б Муха, В. (28 грудня 2010). Деснянське півстоліття: віхи й імена. sport.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 9 лютого 2016.
  7. «Десна» Чернігів — 1970. ukr-football.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Муха, В. Піввіку «Десни». — Чернігів : Видавець Лозовий В.М, 2010. — 264 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-2482-28-7.
  • Муха, В. Семь рекордов «Десны». — Чернигов : Деснянська правда, 1997. — 96 с. — 1000 прим. — ISBN 966-502-028-5.

Посилання[ред. | ред. код]