French
DeutschПултуськ (метеорит) — Вікіпедія
Pułtusk | |
|---|---|
 Фрагмент метеориту у Національному музеї техніки у Варшаві[pl] | |
| Тип | хондрит |
| Група | H5 |
| Країна | Польща |
| Регіон | Пултуськ |
| Координати | 52°46′ пн. ш. 21°16′ сх. д. / 52.767° пн. ш. 21.267° сх. д. |
| Дата падіння | 30 січня 1868 |
| Вага | 8863 кг |
| Кількість | 68 780 |
| Площа розсіювання | 127 км² |
Пултуський метеорит (Pułtusk) — залишки небесного тіла, яке після розпаду в атмосфері впало у вигляді метеорного дощу на північний схід від Пултуська 30 січня 1868 року[1].
Відноситься до групи звичайних хондритів (H5).
Загальна інформація[ред. | ред. код]
- Площа падіння - 127 км²
- Загальна вага метеоритів - 8863 кг
- Кількість екземплярів – 68 780 (зазвичай по кілька грамів кожен)
- Найбільший знайдений екземпляр - 9095 г
Структура[ред. | ред. код]
Пултуський метеорит має брекчієву структуру, що означає, що він складається з дрібних уламків гірських порід. Крихти складаються з піроксенових або олівінових хондр, розподілених у олівіновій масі плагіоклазу. Є також камасит (залізо).
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Склад Пултуського метеорита в % за вагою[2]:
- SiO2 36,44
- TiO2 0,18
- Al2O3 1,88
- Fe металеве 17,62
- Cr2O3 0,37
- FeO 9,48
- Ni в метеоритному залізі 9,13
- MnO 0,25
- MgO 23,75
- Fe як сульфід заліза 3,80
- CaO 1,82
- Na 2 O 0,83
- S у вигляді сульфіду заліза 2,17
- K2O 0,09
- P2O5 0,22
- Загальний вміст заліза 27,19
- Fe 16,02
- Ni 1,61
- FeS 5,97
- Разом 98,91
Місце походження[ред. | ред. код]
Батьківським тілом метеорита є ймовірно астероїд (6) Геба[3]. Перші розрахунки траєкторії об'єкта були зроблені Йоганном Готфрідом Галле, відкривачем планети Нептун. Він дійшов висновку, що тіло раніше перебувало на гіперболічній орбіті і, таким чином, прибуло з-за меж Сонячної системи. Такий погляд зберігався до 1940-х років. Точніші розрахунки встановили, що орбіта об’єкта була еліптичною. Звідси висновок, що місце походження Пултуського метеорита слід шукати в Сонячній системі. Це також вказувало на те, що материнське тіло слід шукати серед астероїдів, що обертаються навколо Сонця у внутрішній частині поясу астероїдів.
Колекції[ред. | ред. код]
Падіння було видно по всій тогочасній Польщі аж до Львова, а також у Вроцлаві та Кенігсберзі. Зразки цього падіння є одними з найчисленніших польських метеоритів і доступні в усіх великих геологічних музеях Польщі. У власності Польщі знаходиться близько 700 фрагментів. Решта здебільшого знаходиться в музеях і колекціях інших країн. Найбільші екземпляри впали поблизу Ржевно[4]. Падіння цього метеорита описується як найбільший кам'яний метеоритний дощ у світі.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Jackowicz, Elżbieta. Meteoryt Pułtusk. Muzeum Geologiczne Państwowego Instytutu Geologicznego. Архів оригіналу за 28 травня 2006. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Meteoryt Pułtusk, 30 stycznia 1868 r. Uniwersytet Warszawski. 19 вересня 2002. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ J. Biała, Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 45.
- ↑ J. Biała (red.), Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 11.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- J. W. Kosiński, E. Kamińska. Upadek i rozmieszczenie fragmentów meteorytu Pułtusk. ACTA SOCIETATIS METHEORITICAE POLONORUM. Rocznik PTMet, vol. 2, Sosnowiec 2011. (Tekst artykułu w pdf)
- Meteoritical Bulletin Entry for Pultusk. The Meteoritical Society, International Society for Meteoritics and Planetary Science (англ.).