Yamato 000593 — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ямато.
Yamato 000593
Метеорит Yamato 000593 масою 13.7 кг,
об'єм куба — 1см³ (NASA; 2012).
Тип Ахондрит
Структурна класифікація Магматична порода[1]
Клан Марсіанський метеорит[2]
Група Нахліти[2]
Склад 85% піроксену[1]
10% олівіну
Метаморфізм S3[1]
Вивітрювання B[3]
Країна Антарктида[2]
Регіон Льодовик Ямато,
Земля Королеви Мод
Координати 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д. / -71.500; 35.667Координати: 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д. / -71.500; 35.667[3][4]
Спостереження падіння Ні
Дата падіння 50,000 років тому[2]
Дата виявлення 2000[2]
Вага 13.7 кг[2]
Інші назви Y000593

Yamato 000593 (або Y000593) — це другий за величиною метеорит з планети Марс, знайдений на Землі[2][5][6]. Згідно з результатами проведених досліджень, цей марсіанський метеорит був сформований 1,3 мільярда років тому із потоку лави на Марсі. Зіткнення з космічним тілом на Марсі відбулося близько 12 мільйонів років тому, в результаті чого метеорит був вибитий з марсіанської поверхні у відкритий космос. Yamato 000593 впав на Землю на території Антарктиди близько 50 000 років тому. Маса метеорита становить 13.7 кг, і в ньому були виявлені ознаки давнього вивітрювання за участі води[2][5][6][7].

На мікроскопічному рівні на певних ділянках метеорита були виявлені сферули, дуже багаті на вуглець, якщо порівнювати із вмістом вуглецю на ділянках, де немає таких сферул. Згідно з твердженням науковців NASA, багаті на вуглець сфери, а також знайдені мікроскопічні тунелі могли бути утвореними в результаті біологічної активності[2][5][6].

Відкриття та найменування[ред. | ред. код]

41-а Японська антарктична дослідницька експедиція (JARE) виявила метеорит наприкінці грудня 2000 року в районі льодовика Ямато, в Горах Королеви Фабіоли, Антарктида.[2][8]

Опис[ред. | ред. код]

Вага метеорита становить 13,7 кг[2]. Це — небрекчійна кумулятивна магматична порода, яка складається переважно із видовжених авгітових кристалів — твердого розчину із піроксенової групи[8]. Японські науковці із Національного інституту полярних досліджень доповіли у 2003 році про те, що метеорит містить ідінгситові включення, які формуються під дією вивітрювання базальту в присутності рідкої води[8]. На додачу до цього, науковці NASA в лютому 2014 року доповіли, що вони виявили багаті на вуглець сферули, заковані у різні шари ідінгситу, а також мікроскопічні трубчасті утворення, що відгалужуються від ідінгситових жил, і мають викривлену, хвилеподібну форму, яка цілком відповідає текстурі біодеформації, яку можна спостерігати в земному базальтовому склі[2]. Однак серед науковців був встановлений консенсус щодо того, що «сама по собі, морфологія не може використовуватись однозначно як засіб виявлення примітивних форм життя»[9][10][11]. Інтерпретація морфології є явно суб'єктивною, а її використання як єдиної наукової ознаки призвело до численних помилок інтерпретації[9]. Згідно з інформацією команди науковців NASA, наявність вуглецю та брак відповідних катіонів є цілком сумісними із виявленням органічної матерії у складі ідінгситу[5]. Дослідники NASA зазначили, що мас-спектрометрія може забезпечити більше інформації щодо природи вуглецю, а також може допомогти відрізнити між собою включення абіотичного та біологічного вуглецю та різні їх деформації[5].

Класифікація[ред. | ред. код]

Марсіанський метеорит Yamato 000593 є магматичною породою, класифікується як ахондрит, який належить до групи нахлітів[1][2].

Зображення[ред. | ред. код]

Мікроскопний знімок метеорита Y000593 демонструє наявність ідінгситу, який слугує ознакою водної ерозії. На знімку видно мікроскопічні тунелі, які могли бути сформовані в результаті біологічної активності.
(27 лютого, 2014)
Y000593 має ділянки зі сферами (позначені червоним), які містять вдвічі більше вуглецю, ніж ділянки без сфер (позначені синім).
(27 лютого, 2014)
Мікроскопний знімок Nakhla-подібної поверхні метеорита Yamato 000593 (листопад, 2009).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г (англ.)Yamato meteorite (PDF). The Astromaterials Acquisition and Curation Office, NASA. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2013. Процитовано 17 квітня 2014.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п (англ.)Webster, Guy (27-02-2014). NASA Scientists Find Evidence of Water in Meteorite, Reviving Debate Over Life on Mars. NASA. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 27-02-2014.
  3. ↑ а б (англ.)Yamato 000593. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.
  4. ↑ (англ.)Yamato 000593. The Catalogue of Meteorites. Natural History Museum, UK. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  5. ↑ а б в г д (англ.)White, Lauren M.; Gibson, Everett K.; Thomnas-Keprta, Kathie L.; Clemett, Simon J.; McKay, David (19-02-2014). Putative Indigenous Carbon-Bearing Alteration Features in Martian Meteorite Yamato 000593. Astrobiology. 14 (2): 170—181. doi:10.1089/ast.2011.0733. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27-02-2014.
  6. ↑ а б в (англ.)Gannon, Megan (28-02-2014). Mars Meteorite with Odd 'Tunnels' & 'Spheres' Revives Debate Over Ancient Martian Life. Space.com. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28-02-2014.
  7. ↑ (англ.)Mikouchi, T.; E. Koizumi, A. Monkawa, Y. Ueda (березень, 2003). Mineralogy and petrology of Yamato 000593: Comparison with other Martian nakhlite meteorites. Antarctic meteorite research. 16: 34—57. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  8. ↑ а б в (англ.)Imae, N.; Y. Ikeda, K. Shinoda, H. Kojima (2003). Yamato nahklites: Petrography and mineralogy. Antarctic Meteorite Research. 16: 13—33. Процитовано 01-03-2014.
  9. ↑ а б (англ.)Morphological behavior of inorganic precipitation systems - Instruments, Methods, and Missions for Astrobiology II. SPIE Proceedings. Proc. SPIE 3755. 30-12-1999. doi:10.1117/12.375088. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 15-01-2013. It is concluded that "morphology cannot be used unambiguously as a tool for primitive life detection." {{cite journal}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  10. ↑ (англ.)Agresti, House, Jögi, Kudryavstev, McKeegan, Runnegar, Schopf, Wdowiak (03-12-2008). Detection and geochemical characterization of Earth’s earliest life. NASA Astrobiology Institute. NASA. Архів оригіналу за 23-01-2013. Процитовано 15-01-2013.
  11. ↑ (англ.)J. William Schopf, Anatoliy B. Kudryavtsev, Andrew D. Czaja , Abhishek B. Tripathi (28-04-2007). Evidence of Archean life: Stromatolites and microfossils (PDF). Precambrian Research. 158: 141—155. Архів оригіналу (PDF) за 24-12-2012. Процитовано 15-01-2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Події
і об'єкти
Позаземне життя
Можливі сигнали

PSR B1919+21[en] (пульсар) • CTA-102[en] (квазар) • Швидкі радіосплески • Сигнал Wow! • Сигнал BLC1 • KIC 8462852 (незвичні флуктуації світла) • SHGb02+14a

Пошуки
Астрономічні
об'єкти
Гіпотези
Місії
Пов'язані
теми
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Yamato_000593&oldid=35770707