French
DeutschАндрій Римша — Вікіпедія
| Римша Андрій | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 1550 село Пенчин, біля Новогрудка | |||
| Помер | після 1595 | |||
| Країна |  Велике князівство Литовське Річ Посполита | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Мова творів | білоруська, польська і латина | |||
| Жанр | панегірик | |||
| Magnum opus | Десятирічна повість про військові справи Христофора Радзивілла | |||
| Рід | Q63531981? | |||
| | ||||
 Андрій Римша у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Андрі́й Ри́мша (близько 1550, с. Пенчин біля Новогрудка — після 1595) — поет-панегірист і перекладач з Великого князівства Литовського, культурний діяч другої половини XVI століття. Писав руською, польською та латинською мовами.
Родина[ред. | ред. код]
Народився в шляхетській родині. Імовірно походив від новогрудського боярина Олехни Римшича, який жив на початку XVI століття і котрий в 1503 році заповідав десятину з Пенчина костелові в Полонці.
Освіта[ред. | ред. код]
Вчився в Острозькій школі.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Імовірно, з 1572 року служив як солдат у тогочасного Литовського польного гетьмана Христофора Радзивілла званого Перуном. Під його керівництвом в 1579—1581 роках брав участь в військових кампаніях Стефана Баторія на Інфлянтах (частина території середньовічної Лівонії). Під час псковської військової кампанії з серпня по листопад 1581 року брав участь у виправі по тилах Великого князівства Московського.
Після закінчення військових дій Римша залишався і надалі на службі у Радзивіллів, зокрема в листопаді 1582 року брав участь в урочистостях, які проходили в Турці, з нагоди шлюбу свого патрона зі слуцькою княжною Катериною з Тенчинських. Ця подія, а також попередні славні військові заслуги «Перуна», починаючи з 1572 року, описав Римша в великій лицарській поемі під назвою Deketeros akroama, to jest dziesięćroczna powieść wojennych spraw oświeconego książęcia i pana, pana Krzysztofa Radziwiłła… (Wił. 1585). Цей твір, який складався з майже 2200 віршів, був завершений восени 1583 року. Римша присвятив його своєму патрону і пізніше видав власним коштом. Завдяки поміткам на берегах ця поема може вважатись певною мірою і щоденником, особливо це стосується детально описаної диверсійної виправи в 1581 році. Це був найбільш вдалий і безсумнівно найбільший з чотирьох тогочасних епічних творів, присвячених цій історичній події.
У нагороду за вірну службу Христофор Радзивілл підтверджуючи 1 травня 1589 року магдебурзький привілей для Біржаю назначив Римшу на довічного війта. Як наділ він отримав фільварок і доходи від міста, які належали війтівству за виконувані ним функції.
Був прибічником кальвінізму. Мав зв'язки з острозькою школою. Брав участь у воєнних походах. З 1585 р. жив у Вільні. Видавав свої твори в друкарні Мамоничів.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор «Хронології» (Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє) — віршованого пояснення назв місяців церковнослов'янською, гебрейською та руською мовами, виданої Іваном Федоровичем 5 травня 1581 року в Острозі; перше друковане видання віршованого твору, епіграм і од на герби Льва Сапіги (у «Статуті», 1588), Федора Скумина (в «Апостолі», Вільна, 1591) та інших; розповіді про воєнні дії князя Христофора Радзивілла (1585).
Перекладав з латинської мови, зокрема, переклав на польську великий твір паломника до Єрусалима Анзельма Поляка «Terre sancte et urbis Hierusalem de scripcio fratris Anselmi ordinis Minorum de observantia» (Краків, 1512; 1517; 1519) під заголовком «Chronographia, albo topographia, to jest osobliwe a okolne opisanie ziemie swientej…» (Вільно, 1595). Цю працю в XVII ст. було перекладено в Москві російською мовою.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мацкевий Л. Г. Римша Андрій [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 206. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література[ред. | ред. код]
- Андрій Римша. Хронологія. Гербові вірші. Українська поезія (Кінець XVI — початок XVII ст.), К., 1978 [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Андрій Римша Хронологія. Хрестоматія давньої української літератури, К., 1967 [Архівовано 12 лютого 2013 у WebCite]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Атаманенко В. Римша Андрій // Острозька академія XVI—XVII століття. Енциклопедія. — Острог: «Острозька академія», 2011. — С. 394—397. — 512 с. — ISBN 966-95166-0-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Римша Андрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1590. — 1000 екз.
|
