Самохін Микола Петрович — Вікіпедія

Самохін Микола Петрович
Народження 11 січня 1943(1943-01-11)
Перекопівка, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 4 листопада 2009(2009-11-04) (66 років)
  Ромни, Сумська область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самохін.

Микола Петрович Самохін (11 січня 1943, с. Перекопівка, Роменський район, Сумська область — 4 листопада 2009, м. Ромни) — український художник, графік, майстер екслібриса, член громадського осередку художників «Роменська палітра».

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Петрович Самохін народився 11 січня 1943 року в с. Перекопівка Роменського району.

Навчався в загальноосвітній школі, де вчителем малювання працював в Віталій Леонтійович Пивоваров, який прищепив Миколі любов до малювання. По закінченню школи навчався у Лохвицькому технікумі харчової промисловості, але мистецтва не полишав.

Під час служби в армії брав участь в оформленні виставки разом з випускниками студії військових художників ім. М. Б. Грекова.

Микола Самохін завжди цікавився історією, краєзнавством.

Довгий час працював у Роменській художній майстерні, був художником–оформлювачем у районному відділі культури та Будинку культури м. Ромни. Багато робіт присвятив оздобленню рідного міста: створив музей матері-героїні О. А. Деревської, численні стенди в краєзнавчому музеї в Ромнах, музей-кімнату І. П. Кавалерідзе в Новопетрівці, оформляв музей Феодосія Сахна в Смілому[1], музей роменської Центральної районної лікарні[2].

М. П. Самохін був членом місцевої громадської організації «Роменська палітра».

Брав активну участь у культурно-мистецьких заходах Сумського земляцтва у Києві.

Персональні виставки художника відбулися в Ромнах (2003)[3][4], Українському фонді культури (Київ, серпень 2003)[5], музеї-майстерні Івана Кавалерідзе (грудень 2004), Роменській картинній галереї (2012)[6].

Роботи художника зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї, музеї-майстерні І. Кавалерідзе, Українському фонді культури, Сумському земляцтві у Києві. Подарована автором картина «Наш Роменський край. с. Борозенка» знаходиться у Роменській районній бібліотеці.

Помер 4 листопада 2009 року, похований у м. Ромни.

Творчість[ред. | ред. код]

У творчому доробку майстр живопис та графіка.

Автор серії краєвидів Роменщини, натюрмортів, жанрових композицій.

Займався оформленням книжок та літературно-історичного альманаху «Ромен».

Микола Самохін був майстром екслібриса, постійним учасником міських, районних, обласних виставок з 60-х років. Створив серію екслібрисів, присвячену видатним землякам: скульптору І. Кавалерідзе, поету Й. Дудці, байкарю П. Ключині, народному артисту України С. Шкурату, бандуристу Є. Адамцевичу. Справжнім шедевром з цієї серії є композиція з соборами «Ромен духовний»[7].

Основні твори: «Жертва часу», «Тяжко одному» (1968); «Товариші» (1969); «Дорога до лікарні» (1970); «Перший виліт» (1972); «Світанкові роси» (1974); «У нічному» (1980); «Свідок історії» (1985); «Садиба в Качанівці» (1990); «Роменські вечори» (2000); «Ромен козацький» (2001); «Пам'яті Калнишевського» (2003); «Святодухівський собор» (2005); «Рідна хата. Вулиця Пушкіна» (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Самохін Микола Петрович. Ромен. 21 вересня 2017. Процитовано 13 лютого 2023.
  2. ↑ Мусієнко, Володимир (16 березня 2011). Слово про товариша. Ромен. Процитовано 13 лютого 2023.
  3. ↑ Берест О. Багатогранна філософія митця / О. Берест // Данкор Ромны. — 2003. — 15 янв. — С. 2.
  4. ↑ Головна картина виставки й життя // Сумщина. — 2003. — 24 січ. — С. 2.
  5. ↑ Гарячун Г. Виставка Самохіна в Києві / Г. Гарячун // Данкор Ромны. — 2003. — 13 авг. — С. 4.
  6. ↑ Тищенко Г. Глибокі враження / Г. Тищенко // Вісті Роменщини. — 2012. 11 лют. (№ 12). — С.4.
  7. ↑ Єфремова, Валентина (12 січня 2020). Він поспішав жити…. Справи сімейні. Процитовано 13 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Очерет В. Головне — не зупинятися, вважає художник Микола Самохін, який нещодавно відзначив своє 60-річчя // Данкор Ромни. — 2003. — 19 февр. — С. 4.
  • Заєць В. Вічні сліди / В. Заєць // Культура і життя. — 2003. — № 34. — С. 4.
  • Художньо -мистецька спадщина Сумщини. Пошуки, розвідки, дослідження до довідкового збірника / Валентина Єфремова, автор-упорядник. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 165—166.
  • Лобода О. П. Вернісаж: Життєписи художників Роменщини / Ольга Лобода. — Суми, 2008. — 116 с.
  • Єфремова В. Ліричні струни Самохіна / В. Єфремова // Вісті Роменщини. — 2008. — 11 жовт. — С. 3.
  • Єфремова В. Був творцем прекрасного / В. Єфремова // Вісті Роменщини. — 2012. — 14 січ. (№ 3). — С. 2.
  • Самохін Микола Петрович // Ромен: літературно-історичний альманах. — Ромни, 2017. — № 1 (32): Майстри пензля Роменщини. — С. 76 : іл.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самохін_Микола_Петрович&oldid=39468198